У 30 — 40 рр центром національного руху стає
Львів, де діє громадсько-культурне об'єднання ро-
мантиків "Руська трійця" Засновники об'єднання —
Маркіян Шашкевич (1811 — 1843), Іван Вагилевич
(1811 — 1866) та Яків Головацький (1814 — 1888),
у той час студенти Львівського університету і одно-
часно вихованці греко-католицької духовної семінари
Вони глибоко переживали територіальну розчлено-
ваність України і щиро вболівали над гіркою долею
народу
Засновники об'єднання, вбачаючи своє головне
завдання в тому, щоб за допомогою друкованого сло-
ва та літературної творчості рідною мовою "підняти
дух народний, просвітити народ", відкрити йому світ,
допомогти усвідомити "гідність свою і свою силу" 1
тим самим підтримати і продовжити на галицькій
землі справу, розпочату літературними діячами
Наддніпрянської України, підпорядкували вирішен-
ню цього завдання усю свою багатогранну, багато в
чому піонерську діяльність Вони займалися зби-
рацькою, дослідницькою, видавничою й
публіцистичною діяльністю в сфері значного ком-
плексу гуманітарних дисциплін (народознавства,
фольклористики, мовознавства, пам'яткознавства,
джерелознавства, археографи, історіографи, літера-
турознавства), а також літературно-художньою та
перекладацькою діяльністю Новаторським підхо-
дом були позначені їхні виступи за утвердження
національної літератури живою розмовною мовою і
створення цією мовою шкільних підручників (на-
приклад, "Читанка" М Шашкевича), проти
латинізації письменства (брошура "Азбука і abeca-
dio" М Шашкевича), спроби впровадження рідної
мови в повсякденний ужиток інтелігенції, церковні
проповіді, оспівування в літературних творах
патріотизму, поетизація героїчних сторінок національ-
ної історії
Визвольні мотиви у сконцентрованому вигляді
знайшли своє відображення в підготовлених " Русь-
166
Під владою Російської і Австр; іиської імперій
кою трійцею" альманахах Особливо відзначився
цим рукопис "Зорі" (1834), який через цензурну
заборону не побачив світу Цими ж мотивами, хоч і
в дещо приглушеному звучанні ( з огляду на цензу-
ру), наскрізь пронизана і славнозвісна "Русалка
дністрова" (1837) Ця перша народна книга, ластівка
нової, демократичної культури на західноукраїнських
землях, своєю формою (живою народною мовою,
фонетичним правописом, "гражданським шриф-
том і ще більше своїм змістом), тяжінням до традицій
власної державності та політичної незалежності, воз-
величенням національно-визвольної боротьби,
поетизацією народних героїв (Морозенка, Довбуша,
Бойчука, подвигів козацтва, учасників гайдамаць-
кого руху) маніфестувала нескореність духу
українського народу
Сміливий виступ авторів одразу проти усіх авто-
ритетів — політичного, соціального й літературного
— дав підставу І Франкові назвати цю книгу "яви-
щем наскрізь революційним" Своїм змістом вона
цілком відповідала тій міси, на яку чекав від спо-
гадів про минуле М Шашкевич допомогти
"воскресити в новій силі руську славу, руську власть'"
Разом з тим це була перша в Україні книга, яка, за
словами 1 Франка, вказувала "далекий ясний образ
свобідної всеслов'янської федерації в освіті і спільній
роботі політичній" Появу "Русалки Дністрової"
прихильно зустріли однодумці "Руської трійці" її
вітали визначні національно-культурні діячі України
(М Максимович, О Бодянський, І Срезневський,
Т Шевченко, М Костомаров), представники поль-
ської, чеської, сербської і хорватської громадськості
Незважаючи на цензурну заборону, "Русалка
Дністрова" поряд із "Кобзарем" Т Шевченка стала
духовним орієнтиром нацюнально-патрютичних
сил західноукраїнських земель на тривалу перспек-
тиву
Підсумком патріотичної діяльності "Руської
трійці" стало формальне визначення основних про-
грамних засад українського національного руху в
публіцистичній статті Я Головацького "Становище ру-
синів в Галичині", опублікованій німецькою мовою під
псевдонімом Гаврило Русин у німецькомовному
"Щорічнику з слов'янської літератури, мистецтва і
науки" (Лейпціг, 1846 р ) Цими програмними по-
ложеннями передбачалось піднесення українців
Австрійської імперії до рівня інших національно
відроджуваних слов'янських народів звільнення на-
родних мас, передусім селянство, від гніту дідичів,
бюрократи і лихварів, насамперед шляхом скасуван-
ня панщини або заміни її чиншем, підняття середнього
стану, піднесення промисловості, культури і законності
шляхом поширення загальнокорисних знань рідною
мовою, запровадження шкільної освіти рідною мовою,
викладання української мови у вищих школах з ме-
тою підготовки кадрів інтелігенції, здатної працювати
в украінськомовному середовищі, розвитку літерату-
ри, культивування історичних традицій, заснування
журналів
Першими кроками діяльності в дусі цих програм-
них засад були видання братами Яковом та Іваном
Головацькими альманаху "Вінок русинам на обжин-
ки" (Відень, 1846 — 1847рр ), який продовжував
традиції "Руської трійці", поява в середовищі ук-
раїнських міщан Львова проекту заснування
товариства "Руська матиця" для видання популярних
книг для народу та його періодичного друкованого ор-
гану "Галицька пчола" (1847), пожвавлення праці
духовенства над заснуванням україномовних народ-
них шюл(1847)
Стаття Я Головацького, як і загалом діяльність
"Руської трійці", знайшла жвавий відгомін не тільки
в Галичині, а й поза ії межами її знали і схвалювали
представники інтелігенції Буковини, серед яких по-
ширювавася також альманах "Вінок русинам на
обжинки" Знайомство з діяльністю "Руської трійці"
сприяло формуванню літературних інтересів та визна-
ченню патріотичного напряму творчості
закарпатського письменника Олександра Духнови-
ча (1803 — 1865) Багато спільного має, зокрема,
його патріотична поезія "Вручаніє" ("Я русин бил,
єсьм і буду") з віршем М Шашкевича "Руська ма-
ти нас родила" Визначною подією в культурному
житті Закарпаття став вихід у світ його букваря
"Книжица читальная для начинающих" (1847) Це
була перша на Закарпатті книга, написана для наро-
ду, і народною мовою Вона здобула велику
популярність у краї, витримала кілька видань і була
важливим засобом протидії політиці мадяризації що-
до закарпатських українців
Таким чином, діяльність "Руської трійцГ'запо-
чаткувала еволюцію національного руху на
західноукраїнських землях від вирішення наукових і
культурно-мовних завдань до постановки завдань
політичних і соціально-економічних
Відгомін "Весни народів"
% /1848—1849 рр у більшості європейських
\j країн відбулися революційні потрясіння, ЯКІ
*» стали складовою частиною останньої великої
революції класичного типу загальноєвропейського
167
Історія Украї ни
масштабу, котра завершила тут розпочатий у попе-
редні століття процес переходу від середньовіччя до
модерної доби. Завдяки революції майже повсюдно
було покінчено з панщиною та різними формами се-
редньовічної залежності селян, що зумовило вперше
в історії широку участь народних мас у політичному
житті і тим самим демократизацію політичного про-
цесу. В європейських країнах розпочалося становлення
громадянських суспільств.
Невід'ємною складовою частиною революції ста-
ли визвольні рухи багатьох національно поневолених
народів Східної і Центральної Європи, боротьба цих
народів за здійснення своїх емансипаційних праг-
нень, за досягнення національної свободи.Звідси
пішла назва революції — "Весна народів".
Основним вогнищем українського національно-
го руху 1848 — 1849 pp. стала Східна Галичина. Його
започаткувала група представників греко-католиць-
кого духовенства врученням 19 квітня 1848 р.
губернатору Ф.Стадіону петиції на ім'я імператора.
В ній висловлювалися побажання: запровадження в
школах і громадському житті Східної Галичини ук-
раїнської мови, забезпечення українцям доступу на
всі посади та зрівняння в правах духовенства всіх
віросповідань.
Потому, 2 травня 1848 р. у Львові була заснова-
на перша українська політична організація — Головна
руська (українська) рада, котра взяла на себе роль
представника інтересів українського населення Гали-
чини перед центральним урядом і виконувала її
протягом 1848 — 1851 pp. Раду, яка складалася із ЗО
постійних членів — представників світської
інтелігенції, вищого і нижчого духовенства, очолив
єпископ Григорій Яхимович.
Друкованим органом Головної руської ради ста-
ла "Зоря Галицька" — перша у Львові газета
українською мовою, що почала виходити з 15 трав-
ня 1848 р. У відозві до українського народу,
опублікованій у першому номері газети, Рада заяви-
ла: "Ми, русини галицькі, належимо до великого
руського (українського) народу, котрий одним гово-
рить язиком..."То була перша в Галичині офіційна
заява про те, що наддніпрянські і галицькі українці
— одна нація.