Смекни!
smekni.com

Історія України Верстюк n2 (стр. 150 из 205)

В міру дальшого заповзання Європи в загальну
війну інтереси українців нехтувалися все одвертіше
Спочатку Гітлер за Віденським арбітражем (2 лис-
топада 1938 р ) віддав Будапешту південну части-
ну Закарпаття з Ужгородом і Мукачевим включно
Десятки тисяч українців знову опинилися під
угорським ярмом Розчленування Чехословаччини
в середині березня 1939 р зняло будь-які покрови
з гітлерівської політики Не бажаючи надто поси-
лювати Будапешт приєднанням Словаччини,
Берлін погодився на включення всього Закарпаття
до Угорщини Незалежність Словаччини віталась
Німеччиною, проголошення того ж самого дня ок-
ремого державного існування „Карпатської Ук-
раїни" зустрінуто із неприхованим роздратуванням
15 березня 1939 р німецькі війська рушили на
Прагу Того ж дня угорці розпочали загальний на-
ступ Через кілька годин уряд і новообраний прези-
дент А Волошин змушені були залишити територію
Закарпаття Нечисленні загони Карпатської Січі
самовіддано протистояли нападнникам

Карпатська Україна проіснувала кілька днів,
залишивши свій слід у боротьбі за національну дер-
жавність Західноукраїнське населення дістало
кілька важливих історичних уроків Воно ще раз
наочно пересвідчилось у неспроможності й небез-
печності орієнтації на підтримку чужих держав
Стало незаперечним, що зацікавленість „укра-
їнським питанням" продиктована бажанням Німеч-
чини використати його у власних агресивних, за-
гарбницьких цілях

Надзвичайно тяжким виявився міжвоєнний
період у житті Східної Галичини й Волині, Закар-
паття та Буковини, Хотинщини й Ізмаїльщини
Розділені між трьома сусідніми державами,
відірвані від основного масиву етнічної території,
вони залишилися вірними історичним прагненням і
традиціям українського народу В 20—30-х рр
революційно-визвольний рух усе яскравіше вили-
вається у боротьбу за возз'єднання Незважаючи
на зростаючі внутрішні труднощі, які робили тоді
неможливим досягнення єдності, вона продовжува-
ла набирати силу Ставало все більш відчутним, що
наступний історичний період покінчить з однією з
найбільших багатовікових несправедливостей, за-
подіяних Україні Загальний збройний конфлікт, що
невблаганно насувався, перетворював природний
процес возз єднання на надзвичайно болісний для
українського народу

т
ш


Українське суспільство
у 1939-1941 pp.

І огляду на пріоритетну роль воєнного факто-
|ра у сталінській зовнішній політиці інтенсив-

но розвивалися машинобудування і хімічна

промисловість Продуктивні можливості економіки
України були великі і як складові єдиного госпо-
дарського комплексу СРСР неухильно зростали,
посідаючи величезну питому вагу серед інших рес-
публік Традиційно основна база важкої промисло-
вості країни, розташована в Донбасі й Придніпров'ї
та остаточно інтегрована під час індустріалізації в
союзній економіці, досягла на кінець 30-х рр
найбільшої продуктивної потужності В 1940 P
продукція всієї промисловості України зросла в 7,3
раза порівняно з 1913 р , а крупної — майже у 10
разів За розвитком промисловості республіка
посідала друге місце в СРСР після Роси і виперед-
жала ряд західноєвропейських країн

Відповідно нарощувалися й потужності палив-
но-енергетичної бази Донбас на кінець міжвоєнно-
го періоду зберігав роль основного кам'яно-
вугільного басейну країни На кінець 30-х — на
початок 40-х рр остаточно виявилося призначення
щойно збудованої „матеріально-технічної бази
соціалізму" як, по суті, потужного воєнно-проми-
слового комплексу Причому українська економічна
база являла собою іі наріжний камінь Новозбудо-
вані підприємства кольорової металурги мали
вирішальне значення у виробництві сучасного оз-
броєння

Друга

світова війна

т
ш

Потужний промисловий потенціал української
економіки забезпечував ії робітничий клас Масові
поповнення вихідцями із селян під час індустрі-
алізації не могли не знизити його кваліфікаційний
рівень Але на початок 40-х рр українське
робітництво зуміло подолати труднощі свого зро-
стання, поліпшити якісний склад Воно по праву
вважалося найбільш кваліфікованим загоном
робітництва країни Трудова активність, що часто
виливалася у нав язане робітникам командно-
адміністративною системою т зв „соціалістичне
змагання", не завжди давала реальну віддачу Вже
у кінці 30-х рр з'ясувалося, що цей витвір
сталінських партапаратників хибує на заформалізо-
ваність, веде до виснажливої, низькооплачуваної
праці, реально не підкріпленої широко рекламова-
ними „соціальними перевагами" А втім, високий
професіоналізм окремих виробничників, їхня чесна
праця, даючи значний економічний ефект, створю-
вали ілюзію масовості змагання, його доцільності
На будь-якому великому підприємстві відчувалася
гостра нестача технічних спеціалістів і керівників
промисловості На Макіївському металургійному
заводі, наприклад, залишилося лише двоє дипломо-
ваних інженерів і 31 технік Становище ускладню-
валося тим, що посади репресованих фахівців зай-
мали висуванці з робітників, які не мали відповідної
технічної, а то й загальної освіти Обстановка в
промисловості нагадувала міноване поле залякана
технічна інтелігенція у складних ситуаціях на ви-
робництві, а вони траплялися часто, не хотіла брати
на себе відповідальність, йти на ризиковані рішен-
ня У разі невдачі такого спеціаліста могли якщо не
репресувати, то принаймні зняти з роботи, шельму-
вати

Адміністративно-репресивні методи керівниц-
тва економікою, нескінченні підхльостування става-
ли на кінець 30-х рр перешкодою у нормальному
функціонуванні новозбудованої потужної проми-
словості Дедалі більше давалися взнаки супереч-
ності між освоєнням нових технолопй та інтенсив-
ними методами праці і надцентралізованою систе-
мою планування та управління економікою Особ-
ливо це відчувалося у паливно-енергетичній базі та
металурпї України, від чого прямо залежало зро-
стання таких нових галузей як тракторна, моторо-
будівна, електротехнічна, літакобудівна та інші Ба-
гато підприємств не виконували плани Причина
цього полягала у відставанні виплавки металу від
потреб машинобудування, нестачі енергії

Складності в економіці командно-адміністра-

307


Го; ОЛ twl шт» мсауммкя обмін

п»ниітк и jixMnncTjAtimtu^Tt^napi



Історія У краї ни

тивна система намагалася усунути притаманними ш
натискними, наказними методами. Так, було вжито
жорстоких, аж до увільнень з роботи за запізнення
на 20 хвилин, заходів щодо порушень трудової дис-
ципліни. Іншим указом збільшувався робочий день,
заборонявся самовільний вихід робітників і служ-
бовців з підприємств та установ. Трохи пізніше ви-
пуск неякісної і нестандартної продукції прирівняли
до свідомого шкідництва. Неучасть у соціалістич-
ному змаганні почала розглядатися як ознака нело-
яльності. У цій атмосфері економіку постійно лихо-
манило. Але разом з тим робилися спроби запрова-
дити хоч і в обмеженому вигляді госпрозрахункові
регулятори на виробнищві. Вдалися і до нових вли-
вань коштів, особливо в оборонну галузь промисло-
вості. На 1941 р. асигнування на оборону станови-
ли 43,4% державного бюджету.

На кінець 1940 р. Україна видобувала 50,5%
загальносоюзного видобутку вугілля, виробляла
64,7 — чавуну, 48,8 — сталі, 67,6 — залізної ру-
ди, 25,7% — електроенергії тощо. Завдяки
кільком урожайним рокам, практично дармовій
праці селян, а також запровадженню механізації,
передових методів агрокультури в тому ж році кол-

госпи України дали понад 20% загальносоюзного
виробництва товарного хліба, 73% — цукру, 20%
— м'яса і т.ін.

Дальшим утвердженням сталінської тиранічної
диктатури, проникненням в уми й душі мільйонів
людей тоталітарної ідеології й моралі характеризу-
валося суспільно-політичне і культурне життя 41-
мільйонного українського народу. Впровадження
т.зв. „культурної революції" означало, по суті, втяг-
нення найширших мас населення в орбіту ко-
муністичної ідеології в її сталінському варіанті. На
це держава коштів не шкодувала. В 1940—1941
pp. у республіці працювало 32 тис. шкіл, близько
700 технікумів, 173 вузи, а кількість молоді, яка
навчалася, збільшилася втричі порівняно з 1913 р.
Особлива увага приділялася Академії наук, темати-
ка якої була максимально наближеною до народно-
господарських потреб. В Україні, де працювали
такі видатні вчені як М.Боголюбов, О.Богомолець,
М.Кирилов, І.Курчатов, М.Лаврентєв, Є.Патон
та інші, мали місце вагомі досягнення в розщепленні
атомного ядра, отриманнні рідких газів, винаході
автоматичного дугового електрозварювання тощо.

Один за одним з'являлися нові літературні, об-

308


Друга світова війна

разотворчі, музичні твори, театральні вистави,
кінофільми. Багато з цих творів були позначені та-
лантом, щирою вірою у нові ідеали. Але, на жаль,
домінувало у них політичне підґрунтя. При всьому
критицизмі щодо змісту духовної культури цього
часу не можна не відзначити, що чимала увага
приділялася поширенню та вкоріненню в усі ланки
культурного життя української мови. Нерідко це
робилося методами властивими командно-
адміністративній системі.