Культурне будівництво
І
олітика українізації найбільш ефективно
позначилася на сфері культурного будів-
ництва Це — не випадково Культура без-
посередньо не була пов'язана з політичним режи-
мом За винятком ідеолога, вона була здатна розви-
ватися в рамках будь-якого ладу Тому державна
партія без ризику для своєї диктатури могла дозво-
лити більш-менш вільний розвиток національної
культури радянських республік Зрештою,
підтримка культурницьких форм національного ру-
ху під час нещадної боротьби з його державницьки-
ми формами була найбільш природним курсом для
тих політичних режимів у багатонаціональних
країнах, які залежали від підтримки населення
Тільки самодержавство могло собі дозволити гноб-
лення, що поширювалося на культуру і мову ук-
раїнського народу, саме існування якого заперечу-
валося царськими властями
Накреслювані більшовиками плани настільки
перевищували висхідний культурний рівень насе-
лення, що дістали назву культурної революції Що-
правда, основний наголос у роботі щодо піднесення
культури ставився на ідеологію Вимагалося вихо-
вувати маси в дусі комуністичних ідей і при цьому
нещадно придушувати ідеологічний вплив на них з
боку некомуністичних, а тим більше антико-
муністичних сил
Отже, найпершим завданням культурної рево-
люції було формування у суспільній свідомості пев-
них стереотипів, які робили б поведінку населення
прогнозованою Головне призначення діячів культу-
ри В Ленін вбачав у служінні інтересам боротьби
пролетаріату "за успішне здійснення цілей його
диктатури" Здатність більшовиків обходитися пе-
реважно пропагандою, а не насильством пояснюва-
лася насамперед підвищеною увагою до сфери ідео-
логи
Підхід парти до культурних надбань був
утилітарним Культура цікавила партійну номенк-
латуру не сама по собі, а тільки під кутом зору
зміцненя будованого ладу
У сфері культури більшою мірою, ніж в інших,
партія залежала від чужого їй прошарку людей з
дореволюційними дипломами — так званих "бур-
жуазних спеціалістів" Деякі гарячі голови, особли-
во в лавах створеного партійними функціонерами
Пролеткульту, мали намір ослабити цю залежність
відмовою від культурних надбань минулого Ленін
різко виступив проти подібних планів Він підкрес-
лював, що партія повинна скористатися всією куль-
турою, яку нагромадило людство, і з цією метою по-
ставити "буржуазних спеціалістів" собі на службу.
Важливим напрямом культурного будівництва в
роки непу була ліквідація неписьменності населен-
ня В грудні 1919 р в Роси з'явився декрет про
ліквідацію неписьменності, в якому підкреслювало-
ся, що все населення віком від 8 до 50 років, яке не
вміє читати і писати, зобов'язане навчатися грамоті
російською або рідною мовою — за бажанням У
травні 1921 р аналогічну постанову ухвалив Рад-
нарком УСРР
В галузі народної освіти у 1924 р було постав-
лено завдання розпочати підготовку до запровад-
ження чотирирічного обов'язкового початкового
навчання дітей У містах це завдання було викона-
не, в основному, за кілька років Проте в цілому по
Україні у 1927/28 навчальному році поза школою
ще залишалося близько 35% дітей шкільного віку
Шкільний перепис, проведений у грудні 1927
р , показав, що серед учителів 22,9% мали вищу
або середню спеціальну освіту Решта закінчила
тільки середню або навіть початкову школу Отже,
проблема вчительських кадрів була найгострішою
Вона розв'язувалася шляхом істотного збільшення
кількості педагогічних інститутів і технікумів, ско-
рочення строків навчання в них, зростання системи
курсового навчання
Радянська держава, як і кожна інша, потребу-
вала мільйонів спеціалістів Будучи класовою за
своєю природою, вона з підозрою ставилася до
"буржуазних спеціалістів ", але мирилася з ними в
силу необхідності Разом з тим, своїм найго-
ловнішим у сфері культури завданням державна
партія ставила прискорену підготовку спеціалістів
робітничого походження
Для вихідців з робітничого класу було відкрито
"зелену вулицю" при вступі до вищих навчальних
закладів Від абітурієнтів відповідного соціального
походження не вимагалося ні свідоцтва про
275
Історія України
закінчення середньої школи, ні вступних іспитів
Але полегшені правила прийому не розв'язували
проблему оробітничення вищої школи від студентів
вимагалися знання Тому при вузах стали виникати
робітничі факультети На робітфаки відряджалися
комсомольці і комуністи, члени комнезамів, черво-
ноармійці Робітфаківці забезпечувалися гуртожит-
ками, їм виплачувалися стипендії
Після ліквідації (з 1920 р ) університетів нау-
кові дослідження в УСРР зосередилися переважно
в установах Української Академії наук Установчі
збори УАН відбулися у листопаді 1918 р Очолив
Українську Академію наук великий вчений, осново-
положник геохімії, біогеохімії та радіогеології
В Вернадський
У зв'язку з відмовою у КВІТНІ 1921 р В Вер-
надського від своїх обов'язків президентом УАН
було обрано колишнього міністра науки і культури в
уряді гетьмана П Скоропадського, одного з
провідних організаторів української академічної
науки М Василенка У червні 1921 р уряд УСРР
схвалив положення, згідно з яким Академія визна-
валася найвищою науковою державною установою
республіки Після укладення Ризького миру з
Польщею стало ясно, що Україну, як і до революції
1917 — 1918 рр , перетинатиме державний кордон
Тому УАН назвали Всеукраїнською Академією на-
ук Такою назвою декларувався намір об'єднати в
рамках однієї організації наукову інтелігенцію всієї
України
Відносини ВУАН з керівництвом радянської
України були напруженими, оскільки вчені не бажа-
ли коритися диктату Зв'язки зі західноукраїнськи-
ми вченими швидко зійшли нанівець, тому що
СРСР відгородився від оточуючого світу
"залізною завісою" Власті не визнали повнова-
жень М Василенка, і в березні 1922 р вченим до-
велося провести перевибори Президентом обрали
найстаршого серед академіків О Левицького Не-
забаром, однак, його смерть знову поставила ака-
деміків перед необхідністю виборів У травні 1922
р президентом став В Липський На цій посаді він
залишався до 1928 р
20-і рр характеризувалися бурхливим розвит-
ком української літератури та мистецтва Великою
популярністю користувалися твори прозаїків І Ми-
китенка, М Хвильового, А Шияна, Ю Яновсько-
го, поетів М Бажана, В Сосюри, М Рильського,
П Тичини, драматургів І Кочерги, М Куліша та ін
У галузі образотворчого мистецтва плідно працю-
вали М Бойчук, Ф Кричевський, М Нарбут,
А Петрицький, М Самокиш, в музичному мис-
тецтві — ГВерьовка, М Вериківський, П Козиць-
кий, Б Лятошинський, Л Ревуцький Здобули виз-
нання театральні колективи "Березіль" на чолі з
Курбасом, їм І Франка під керівництвом Г Юри
тощо Творчість українських митців мала великий
вплив на піднесення національної самосвідомості
народу
У середині 20-х рр інтелігенція республіки при-
близно на третину складалася з нових людей Інте-
лектуальний і навіть освітній рівень нового попов-
нення істотно поступався дорадянській інтелігенції
Серед нових кадрів було багато так званих "вису-
ванців" пролетарського походження без спеціальної
підготовки В своїй управлінській діяльності вони
змушені були спиратися на консультації дипломова-
них спеціалістів
Росіяни переважали серед висококваліфікованої
технічної, наукової і викладацької інтелігенції, а
євреї — у медицині та мистецтві Ці співвідношен-
ня були властиві національній структурі інтелігенції
в попередній період Разом з тим завдяки політиці
українізації відбулися істотні зрушення в бік підви-
щення питомої ваги українців у складі керівного
персоналу, особливо в сільській місцевості Перева-
га українців у складі представників культури й
освіти пояснювалася великим їх відсотком серед
найбільш масової категорії спеціалістів цієї галузі
— вчителів, особливо сільських По групі
технічних спеціалістів українці переважали серед
агрономів, лісничих, у нижчих технічних спеціаль-
ностях В цілому питома вага українців ще не
відповідала їх частці у складі всього населення
Відмова від
нової
економічної політики
З
моменту першої публікації в газеті "Прав
да" стаття В Леніна "Про кооперацію" пе
ребувала в центрі пропагандистських зусиль
партійного апарату Про колективізацію, тобто
відчуження селянської власності у колективні гос-
подарства, на XII і XIII з'їздах РКП(б) навіть і не
згадувалося Зате на кожному партійному з'їзді, на
всіх конференціях і пленумах ЦК КП(б)У стави-
лося питання про розвиток кооперації 3 бюджет-
них ресурсів на кооперативне будівництво виділя-
лися великі кошти
Не дивно, що швидко розвивалися всі види коо-
перації, зокрема сільськогосподарської — машин-
УРСР в умовах утвердження тоталітарного ладу
но-тракторні, тваринницькі, цукробурякові та інші
товариства До кінця 20-х рр у сільгоспкооперацно
було залучено понад половину селянських госпо-
дарств України Всіма видами кооперації, включаю-
чи споживчу, охоплювалося 85% господарств Од-
нак партапарат.який поступово прибирав до рук
Сталін, не прагнув будувати незнаний йому коопе-
ративний соціалізм У квітні 1925 р відбулася XIV
конференція РКП(б) На ній з доповіддю про коо-
перацію виступив О Риков, до якого перейшла по-
сада голови Раднаркому після смерті В Леніна у
січні 1924 р Та хоча він наполегливо пропагував ос-
новну ідею ленінської статті про тотожність зро-
стання кооперації зростанню соціалізму, у відреда-
говану генсеком резолюцію вона не увійшла Однак
забуте гасло колективізації у резолюції по доповіді
Рикова знову з'явилося у вигляді такої обережної
ремарки "Колективізації сільського господарства
необхідно приділяти більше уваги, ніж це робилося
досі"