- 50%)
Ця форсована індустріалізація, як і в Східній
Україні, супроводжувалась повільним розвитком
харчової, легкої та інших галузей промисловості, які
виробляли товари для людей Ще більш негативні
наслідки супроводжували розгорнуту паралельно
за більшовицькими стандартами колективізацію
Застосовувались апробовані ще в 20—30-і рр
форсовано-примусові методи Більшість колгоспів
було насаджено у 1948—1949 рр Якщо на почат-
ку 1946 р у західних областях нараховувалось 158
колгоспів, на початку 1948 — 1762, то на 1 листо-
Історія У краї ни
Так воно, зрештою, й сталося військова сила,
помножена силою репресивно-каральних органів,
стала вирішальним фактором „радянізацн"
Західної України, ліквідації опору ОУН-УПА
Блокада й прочісування величезних територій,
арешти й депортації, розстріли й провокації, коли
спецзагони держбезпеки, замасковані під УПА,
чинили свавілля — ось лише деякі „штрихи до
портрета" повоєнної дійсності на західноу-
країнських землях За офіційними даними, тут у
1953 рр було заарештовано майже 104 тис
осіб „бандитів, учасників ОУН, а також бан-
дпосібного елемента", під який легко підводились
усі, хто підозрювався у зв'язках з ОУН-УПА За
цей час було виселено (за винятком Закарпатської
області) майже 66 тис сімей (203662 чол ) У
1953 рр за різного роду „антирадянські
політичні злочини" в Україні було заарештовано
43379 чол віком до 25 років, з них у західних об-
ластях України — 36340 чол
Фінал цієї історичної драми був визначений
Надії керівництва ОУН і УПА на рядянсько-аме-
риканський конфлікт, який дозволив би відродити
державність України, не справдились Не допомог-
ли й встановлені контакти із спецслужбами США і
Великобританії В кінці 40-х рр збройне підпілля
почало відчувати нестачу зброї, амуніції, харчів У
багатьох місцях після розгрому міської і сільської
мережі ОУН зменшився її вплив на вояків УПА,
бракувало скоординованості дій Дехто з учасників
українського визвольного руху піддався закликам
уряду УРСР з'явитися з повинною 3 1947 р по-
чав здійснюватись частковий розпуск загонів
УПА, а після загибелі 5 березня 1950 р її головно-
го командира РШухевича (ТЧупринки) вона ос-
таточно починає втрачати боєздатність, хоча окремі
боївки протримались ще до середини 50-х рр
Чималу роль у цьому відіграв той факт, що ко-
муністичний режим провадив перманентну анти-
нацюналістичну агітацію, використовуючи для цьо-
го будь-який привід (як, наприклад, убивство в
1949 р за загадкових обставин письменника-ко-
муніста Я Галана), а також те, що паралельно з бо-
ротьбою проти ОУН і УПА в Західній Україні по-
чали ефективно здійснюватись соціально-еко-
номічні зміни за випробуваною в Східній Україні
моделлю
334
Повоєнне десятиріччя
пада 1949 р — 6098 До середини 1950 р у понад
7 тис колгоспів було об'єднано майже 93%, а до
середини 1951 р — понад 95% селянських госпо-
дарств Влада постійно піклувалася, щоб до
західних областей направлялися люди, здатні за-
безпечити курс на колективізацію До кінця 4-і
п'ятирічки сюди надіслали 15 тис чол , які вважа-
лися фахівцями в галузі сільського господарства
Політичний контроль забезпечували політвідділи
МТС У зв язку з цим було ухвалено навіть
спеціальну постанову ЦК ВКП(б) від 23 грудня
1949 р „Про організацію політвіддшв при МТС
західних областей УРСР" Для роботи в них обко-
ми партії направили 1,7 тис партійних функціо-
нерів
Повсякденними під час проведення колек-
тивізації стали порушення законності Так, у Во-
линській області тільки за перше півріччя 1947 р
офіційно зареєстровано 32 випадки таких порушень
(побиття громадян, вилучення в них майна, неза-
конні арешти, загроза зброєю тощо) Ситуація уск-
ладнювалась тим, що процесу колективізації крива-
во протидіяли УПА і підпілля ОУН У свою чергу,
це стимулювало каральну активність комуністичної
системи, зокрема масове виселення так званих кур-
кулів (заможних селян) та їх сімей
Штучно колективізоване селянство зіткнулось
із значними проблемами Так, 1949 р у 87 колгос-
пах (4%) не видавали зовсім зерна на трудодні,
грошей не видавали 504 (21%) господарствам Це
не спонукало до праці, тому селяни часто ухиляли-
ся від роботи в колгоспах У 1950 р не виробили
обов'язкового мінімуму трудоднів майже 45% кол-
госпників, що було значно більше, ніж по всій Ук-
раїні Справи не поліпшились і після укрупнення
господарств У 1952 р 30% колгоспів видали на
трудодень колгоспникам менш ніж 1 кг зерна, а у
18% колгоспів хліба зовсім не одержали Понад по-
ловину господарств видали близько 1 крб грошей
на трудодень, а четверта частина господарств гро-
шей взагалі не нарахувала В той час комуністична
пропаганда всіляко вихваляла „переваги" колгосп-
ного ладу
Вже у 1945/46 навчальному році в західних об-
ластях налічувалось 6,5 тис шкіл, які відвідували
1233 тис учнів Швидко зростала мережа се-
мирічних і середніх шкіл У першу повоєнну
п'ятирічку кількість середніх шкіл збільшилась
майже в 7 разів У 1950/51 навчальному році тут
працювали 24 вищих навчальних заклади (в тому
числі 3 університети), в яких було близько 34 тис
студентів, і 110 спеціальних навчальних закладів
(близько 29 тис учнів) Питома вага студентів, які
народилися в західних областях, у 1946 р станови-
ла 37%, а в 1953-му — понад 57%
Разом з тим значно посилився і процес ру-
сифікації Наприклад, на початку 1953 р у вузах
західних областей переважна більшість дисциплін
читалася російською мовою Так, у Львівському
університеті з 295 викладачів українською мовою
читали лише 49
КПУ
у повоєнний період
Т І" роводячи в життя директиви партійного
і 1 центру, КП(б)У після закінчення війни в
JL і, першу чергу звернула увагу на необхідність
швидкого відновлення своїх лав Це цілком
відповідало лінії, визначеній постановою ЦК
ВКП(б) від 26 липня 1946 р „Про зростання
партії і про заходи щодо посилення партійно-ор-
ганізаційної та партійно-політичної роботи з ново-
прийнятими у ВКП(б)" Така робота дала досить
швидкий ефект якщо чисельність комуністів в Ук-
раїні в липні 1945 р становила 200 тис , то на по-
чаток 1947 р — 561 тис (було досягнуто іі до-
воєнної чисельності), на кінець 1950 — 716 тис ,
на початок 1953 р — 782 тис чол Робітники і
колгоспники становили приблизно половину її скла-
ду, решту — службовці, велику частку яких скла-
дали інженерно-технічні працівники та науковці
Як і до війни, Сталін та його оточення тримали
під пильним наглядом політичний розвиток в Ук-
раїні, настійно примушували її партійних „прокура-
торів" давати „клятву вірності" московському цен-
тру, „виправляли" в разі потреби ситуацію Це
засвідчило не тільки перебування Л Кагановича на
чолі ЦК КП(б)У у березні—грудні 1947 р Ще
раніше, в липні 1946 р , ЦК ВКП(б) заслухав звіт
ЦК КП(б)У про підготовку, добір і розподіл
керівних партійних і радянських кадрів в Україні й
прийняв постанову Цей документ критикував
КІІ (б) V за плинність кадрів, але характерно, що
значний акцент робився на незадовільному ідейно-
иолітичному вихованні кадрів, необхідності розгор-
тання критики „буржуазно-нацюналістичної ідео-
логи" 15-17 серпня 1946 р відбувся пленум ЦК
КГ1(б)У, який обговорив цю постанову На ньому
М Хрущов багато уваги приділив критиці літера-
торів і учених-суспільствознавців, вимагаючи ор-
ганізувати роботу „по впорядкуванню справді нау-
335
Історія У краї ни
кової історії України та української літератури, до-
корінним чином поліпшити роботу інститутів історії
та літератури Академії наук України", а також „ви-
ховувати наші кадри в дусі непримиренності до
будь-яких проявів буржуазного націоналізму"
Однак невдовзі в Київ приїхав Л Каганович і
активно розпочав „виховувати" самого М Хрущо-
ва, якому коштувало зусиль відродити сталінську
довіру Те, що а відновлено, в січні 1948 р засвід-
чив В Молотов, який прибув на святкування 30-
річчя УРСР і на засіданні Верховної Ради УРСР
підкреслював значення України, іі велику роль у
тодішньому СРСР В свою чергу, М Хрущов наго-
лошував на виключно позитивному значенні сто-
сунків між Україною та Росією, всіляко вихваляв
Сталіна Під цими ж гаслами лідер КП(б)У виго-
лосив свою доповідь на черговому XVI з'їзді
КП(б)У, що зібрався майже після 9-річної перерви
25—28 січня 1949 р Хоча делегати приїхали для
обговорення програми завершення відбудови, це
зібрання носило здебільшого формальний характер,
пройшло в атмосфері всілякого вихваляння не
тільки Сталіна, а й Хрущова Останній знову по-
вернувся до питань кадрової та ідеологічної роботи,
висловлював невдоволення, хоча для виховання
партійних кадрів ще восени 1946 р було створено
Республіканську партшколу при ЦК КП(б)У з
дворічним строком навчання, яку 1948 р реор-
ганізували у Київську вищу партшколу з трирічним
строком навчання