Особлива увага приділялася освіті, яку партія
розглядала як частину своєї ідеологічної системи
25 грудня 1958 р Верховна Рада СРСР прийняла
закон „Про зміцнення зв'язку школи з життям і
про дальший розвиток системи народної освіти в
353
Історія У краї ни
СРСР" ', яким було розпочато роботу щодо рефор-
мування школи Семирічні і десятирічні школи були
перетворені на восьмирічні (обов'язкові) та оди-
надцятирічні загальноосвітні трудові політехнічні з
виробничою практикою, що нагадувало попередні
уніфіковані трудові школи Випускники середніх
шкіл, за винятком 20% кращих учнів, були зо-
бов'язані попрацювати принаймні два роки перед
вступом до вузів
Після приходу до влади Л Брежнєва ця рефор-
ма, як й інші реформи М Хрущова, була фактично
відкинута, хоча окремі іі елементи залишилися Бу-
ла збережена, зокрема, загальна обов'язкова 8-
річна освіта, не була відновлена плата за середню та
вишу освіту, українська мова й література більше не
були обов'язковими для вивчення в російських
школах УРСР
З 1956 р в республіці почали діяти школи-
інтернати, а з 1960 р — школи подовженого дня
З 1966 р відповідно до рішень XXIII з'їзду
КПРС почалося впровадження загальнообов язко-
воі десятирічної освіти Одночасно посилювалася
централізація управління освітою В 1969 р було
створено Міністерство освіти СРСР, яке взяло ряд
основних функцій Міністерства освіти УРСР,
суттєво урізавши його автономію Далі політизу-
вався навчально-виховний процес 3 1972 р в усіх
середніх школах була введена обов'язкова початко-
ва військова підготовка Ще раніше, у 1968 р ,
військова підготовка була відновлена у вищих нав-
чальних закладах
Господарські реформи потребували все більше і
більше фахівців з вищою освітою Тому мережа
вузів неухильно розширювалась У 1964 р був за-
снований Донецький університет, у 1972 р —
Сімферопольський, у 1985 р — Запорізький, а
згодом — Прикарпатський та Волинський При
великих промислових підприємствах було організо-
вано загальнотехнічні та загальнонаукові факульте-
ти Розширювалася підготовка спеціалістів з нових
галузей науки і техніки Однак у кінці 60-х рр Ук-
раїна мала на 25% менше студентів на 10 тис насе-
лення, ніж Росія В її вузах, за розпорядженням
Москви, навчалася велика кількість студентів з
т зв соціалістичних країн та країн, що розвивалися
Лише в 1976 р у вузах і технікумах Харкова нав-
чалося понад 2 тис студентів із 22 країн світу
Проблемою проблем залишалася якість підго-
товки спеціалістів У загальній своїй масі вона була
низькою, особливо на заочних і вечірніх відділен-
нях, хоча кількісні показники зростали протягом
1964-1985 рр з 2,3 млн до 7,3 млн чол Збільши-
лася кількість фахівців із середньою спеціальною та
вищою освітою, зайнятих у народному господарстві
України На початку 80-х рр стало особливо
помітно, що рівень підготовки фахівців в УРСР як
і загалом в СРСР, значно відстає від світового
До 1976 р в УРСР був, в основному, здійсне-
ний перехід до загальнообов'язкової середньої
освіти У 1984 р Верховна Рада СРСР схвалила
„Основні напрями реформ загальноосвітньої і про-
фесійної школи" Вони визначали освітню політику
партії „в умовах розвинутого соціалізму"
Відповідно до цього документа посилилася ідео-
логізація школи, суттєві зміни вносилися у зміст
навчально-виховного процесу Увага акцентувалася
на трудовому навчанні, оволодінні учнями конкрет-
ними знаннями з природничо-технічних, еко-
номічних та суспільних наук Одночасно запровад-
жувалося навчання дітей з 6 років, 8-річні школи
було реорганізовано в 9-річні, середні — в 11-річні,
а професійно-технічні училища різних типів — в
єдиний тип навчального закладу — середні про-
фесійно-технічні училища
Кількісні показники в розвитку загальної освіти
в УРСР у 60—80-і рр також засвідчують про-
грес Однак освіченість випускників середніх шкіл
падала Рівень підготовки учнів сільських шкіл був
значно нижчим, ніж міських 3 погляду загально-
людських норм ідейне спрямування, рівень знань та
інтелектуального розвитку, стан і характер мораль-
ного виховання, виховання національної свідомості
не відповідали вимогам цивілізованого світу
У 60—80-і рр зазнала певних реформацій і
наука України, що не могло не позначитися на її
дослідженнях Основним науковим центром зали-
шалася республіканська Академія наук Згідно із
статутом 1963 р вона підпорядковувалася Раді
міністрів УРСР та президії АН СРСР
Звичайно, діяти доводилося відповідно до тих
законів і принципів, що панували в радянському
суспільстві Екстенсивний розвиток економіки ви-
значив такий же шлях розвитку науки В складі
АН УРСР утворювалися нові спеціалізовані нау-
кові установи, відділи та лабораторії, виникали чис-
ленні підрозділи Більшість з них займалася новими
перспективними напрямами наукових досліджень
(інститути напівпровідників, радіотехнічних про-
блем, проблем міцності, металофізики, геофізики,
хімії, високомолекулярних сполук, кібернетики,
ядерних досліджень та ін ), але були й такі, що ви-
никали на хвилі реорганізації, кон'юнктури, без
354
Наростання системно і кризи тоталітарного ладу
достатніх на те об'єктивних підстав Вони спричи-
нялися до дальшого розпорошення наукових сил,
диспропорції наукового потенціалу, нераціонально-
го його використання, не відповідали вимогам
підвищення ефективності академічної науки, що й
обумовило їх перегляд, визнання як помилкових
В 60-70-1 рр республіканська академія скла-
далася з трьох секцій, що об'єднували 9 відділів
(згодом — відділення) В наступні роки були ство-
рені ще три відділення Основні напрями дослід-
жень визначалися секцією фізико-технічних і мате-
матичних наук, секцією хіміко-технологічних та
біологічних наук і секцією суспільних наук В уста-
новах Академії наук неухильно зростала кількість
науковців Якщо 1960 р їх нараховувалося
3,6 тис , то 1985 го —15,3 тис чол Кількість
працівників з науковими ступенями зросла за той
час у 5,5 раза
Останнє не могло не позначитися на ефектив-
ності наукових розробок Відкриття й розробки, які
не мали аналогів в світі, були здійснені вченими-ма-
тематиками Головною організацією в СРСР із
створення автоматизованих систем проектування
електронно-обчислювальних машин став Інститут
кібернетики, очолюваний впродовж двох десятиріч
академіком В Глушковим, а потім академіком
В Михалевичем Фундаментальні дослідження бу-
ли виконані в галузі твердого тіла й низьких темпе-
ратур, надпровідності, фізики напівпровідників,
радіофізики, теоретичної й експериментальної
ядерної фізики, фізики плазм і керованого термо-
ядерного синтезу, астрономи та радіоастрономи З
1960 р у розпорядженні вчених-фізиків — ядер-
ний реактор, з 1966 р — найбільший у Європі
лінійний прискорювач електронів
Значний імпульс у своєму розвитку одержали
атомна енергетика, науки про Землю Завдяки
фундаментальним і прикладним розробкам учених-
геологів розширилися можливості, особливо в
нинішній час, освоєння корисних копалин на тери-
торії України
Зусиллями вчених у складі академії створено
найбільший у світі центр наукових досліджень у га-
лузі зварювання металів, зварних конструкцій і но-
вих металургійних методів добування високоякісних
та особливо чистих металів і сплавів Помітним вне-
ском у розвиток науки стали дослідження ук-
раїнських учених у галузі ливарного виробництва,
матеріалознавства, фізико-хімічної механіки, ма-
теріалів та надтвердих матеріалів Прискоренню
технологічного впровадження найперспективніших
результатів фундаментальних досліджень сприяли
науково-технічні комплекси та інженерні центри,
створені в АН УРСР в середині 80-х рр Найпо-
тужнішими серед комплексів були міжгалузеві
НТК „Інститут електрозварювання їм Є Патона",
„Інститут проблем матеріалознавства", НТК
„Інститут кібернетики їм В Глушкова", „Інститут
надтвердих матеріалів"
Істотні зрушення відбулися у галузі хімії та
хімічної технології, біохімії, фізіологи і теоретичної
медицини, загальної біологи Спільними зусиллями
науковців ряду інститутів були проведені
дослідження з фундаментальних і прикладних про-
блем, які мали практичну цінність для розвитку
сільського господарства Виведені нові сорти жита,
пшениці, кукурудзи, цукрових буряків, кормових
культур, винайдено нові засоби боротьби з хворо-
бами плодових рослин і виноградників Значні здо-
бутки вчених у галузі бютехнологій Вагомий вне-
сок у розвиток наукових досліджень робили
працівники галузевої та вузівської науки, зокрема
Київського, Львівського, Харківського, Донецько-
го та Дніпропетровського університетів. Укра-
їнської академії сільськогосподарських наук
(1956—1962), Академії будівництва й архітектури
(1956—1963) та інших наукових установ
Протягом 1970 —1985 рр понад 13 тис науко-
вих розробок учених Академії наук УРСР було
впроваджено у виробництво Однак далося це не-
легко, оскільки виробнича сфера об'єктивно не бу-
ла зорієнтована на чутливе сприйняття наукових
новацій і прогресивних ідей Жорстке планування з
постійно зростаючими показниками зумовлювало
низьку спроможність економіки та суспільства ви-
користовувати досягнення НТР, штовхало на по-
шук екстенсивних, а не інтенсивних шляхів розвит-
ку Наукові розробки впроваджувалися здебільшо-
го тим же методом адміністративного тиску, наказу,
розпорядження Велика кількість наукових досяг-
нень, технолопй винаходів і розробок циркулювали
лише в науковому середовищі, не знаходячи попиту
в сфері виробництва, а якщо й знаходили, то швид-
ше за рубежами СРСР Винятки становили тільки
розробки в інтересах військово-промислового ком-
плексу і великі наукові проекти загальнодержавно-
го значення