Пошуки ідеологічних відхилень призвели до на-
падок не тільки на діячів української чи російської,
а й єврейської культури Багато єврейських пись-
менників, учених, художників було репресовано за
звинуваченням у „космополітизмі" Була навіть
сфабрикована „змова" єврейської інтелігенції, в
якій планувалося за допомогою „міжнародного
єврейства" заволодіти Кримом і відокремитись від
Радянського Союзу
Наприкінці 40 — на початку 50-х рр в умовах
навішування націоналістичних ярликів, боротьби з
національними культурами набирає величезних
розмірів фетишизація російської культури та історії
Ідеологія і політична тактика сталінізму носили
відкрито великоруський націоналістичний характер
Скрізь і всюди проголошувалось, що в економіці і
політиці, філософи і науці саме російській думці на-
лежало ,всесвітньо-історичне значення" Російсь-
кий народ, за словами Сталіна, „заслужив у цій
війні загальне визнання як керівна сила Радянсько-
го Союзу серед усіх народів нашої країни"
В інших умовах розвивалася українська культу-
ра поза межами радянської України Третя хвиля
еміграції, пов'язана з подіями 2-і світової війни,
сколихнула культурне життя українців за кордоном,
влила в нього новий потужний струмінь Обстави-
ни війни змусили залишити Батьківщину майже
4,5 тис вчителів, інженерів, учених, лікарів, ак-
торів, священиків, студентів, їх зусиллями були
відкриті навчальні, духовні й культурно-освітні за-
клади, засновані товариства й асоціації, наукові ус-
танови В 1947-1948 рр у Німеччині й Австрії бу-
ло 29 українських гімназій, 80 народних шкіл, 8
спеціальних середніх шкіл У Німеччині відновили
свою діяльність Український вільний університет та
Український техніко-господарський інститут, за-
сновані нові вузи — Українська висока економічна
школа, Українська богословська православна ака-
демія і Греко-католицька духовна семінарія На-
весні 1947 р була відновлена також діяльність
Наукового товариства їм Т Шевченка (в Мюн-
хені) Найбільшим доробком його стала кількатом-
на „Енциклопедія українознавства" 3 1945 р роз-
горнула діяльність Українська вільна Академія наук
фочатку в Авгсбурзі, а згодом у Вінніпезі та Нью-
Йорку НТШ організувало свої відділи у США,
Канаді й Австралії Основний напрям досліджень
— українознавство
Значним був доробок українських еміграційних
літераторів З-поміж інших творів, написаних у
40-і рр , варто виділити романи „Діти чумацького
шляху" Д Гуменної, „Ост" УСамчука, „Тигроло-
ви" І Багряного, „Доктор Серафжус", „Без грун-
ту" В Домонтовича, „Еней і життя інших", „День
гніву" Ю Косача Найвидатнішим з поетичних
творів була поема ТОсьмачки „Поет" (1947)
Плідно творили на поетичній ниві М Орест,
Ю Клен, В Барка, Л Лиман, Л Полтава, О Заєв-
ський, О Веретенченко, Яр Славутич, С Гординсь-
кий, Б Кравців, Б Нижанківський та ін Найбільш
виразними явищами в театральному житті українців
за рубежем були Ансамбль українських акторів
під керівництвом В Бла§ацького і Театральна
студія під керівництвом И Гірняка та О Добро-
вольської
В перші повоєнні роки основні культурні центри
української еміграції містилися в Німеччині та
Австрії В 1949-1950 рр вони поступово пе-
ремістилися до США та Канади Культурна
творчість зарубіжних українців репрезентувала ук-
раїнську культуру за рубежем, засвідчувала високі
потенційні можливості уярмленого українського на-
роду, який навіть в умовах сталінщини зберігав,
розвивав і примножував кращі національно-куль-
турні традиції, плекаючи надію на майбутнє демо-
кратичне відродження їх і вільний розвиток
Парадок
„відлиги"
лютого 1956 р
найбільш одіозних, реакційних рис, що гальмув^
його розвиток навіть на шляху накреслено Л
офіційною комуністичною доктриною, процесу 'ЧЧ
сткової лібералізації деяких сфер життя суспільну*
ва, передусім духовної Ці часи дістали на^У
„відлига" \ч
„Відлига" була викликана не лише особист, *
бажанням Хрущова чи збігом обставин Змін вил/),
гало життя Західний світ вступав в еру тотальц*
модернізащи, пов'язаної з розвитком наукоЕ(У
технічної революції „Змагання двох систем" вик^ •
гало нових темпів нових імпульсів у розвиткові f
дянського суспільства, прискорення економічне,
ресах самозбереження тоталітарної системи
на закритому засіданнні
jf XX з'їзду КПРС у Москві перший сек-
<і—4 -S ретар ЦК партії М Хрущов виголошував
таємну доповідь, присвячену культові особи
Сталіна Вона викликала шокову реакцію в залі
Перед делегатами поставав новий образ Сталіна —
жорстокого, малокомпетентного тирана, котрий
послідовно створював свій культ, безжалісно зни-
щуючи опонентів і вчорашніх соратників Жорсткій
критиці була піддана центральна фігура офіційно
насаджуваної десятиліттями системи канонізованих
цінностей, ідол десятків мільйонів людей, символ
єдності й могутності радянської системи Цей мо-
мент можна вважати точкою відліку ланцюгової ре-
акції звільнення радянського суспільства від деяких
1
Наростання
системної кризи
тоталітарного ладу
т
ш
СИ
поступу, підвищення життєвого стандарту В ін-Л
^"У ри десятиліття після смерті Сталіна в історії
І України можна умовно поділити на два
J« періоди, які мали суттєво відмінний історич-
ний зміст Перший — це часи „відлиги", коли була
зроблена спроба частково реформувати тоталітарну
радянську систему, перетворити п на більш
життєздатний суспільний організм Другий період
став часом політичної та ідеологічної реакції, про-
гресуючого занепаду й розкладу тоталітарної систе-
ми Україна, яка в ці часи, здавалося б, назавжди
посіла місце найпотужнішої провінції великої
імперії, стала ареною всіх цих подій, що запрогра-
мували її розвиток у наступні часи
проведено реформування певних її компонентцД
структур, звільнення від тягаря надцентралізі^ ^
майже повної самоізоляції та духовної скутості Jy*
цього, звичайно, додавалися суто суб'єктивні пр, | >
нення частини партійно-державної бюрократ ^
зацікавленої в змінах, які б розширили сферу її ко
петенцп за рахунок усунення від влади висувані^1
сталінської епохи, амбіції технократів, які набирав
силу завдяки світовим економічним тенденціям,
решті — міркування боротьби за владу м*у
прибічниками Хрущова та ортодоксальний
сталіністами у „верхах" V
Розгорнулась „десталінізація по вертикалі" ц
томатичне шаблонне засудження „культу особ
всіма партійними та ідеологічними структурами
Цей процес розгортався в Україні повільнії}
ніж у центрі Із запізненням стали з'являтися ста ^
у пресі В „дусі рішень XX з'їзду" Тон 1 ЗМІСТ КД*У
тики були стриманішими Зміни торкалися пе(^
важно сфери культурного життя
Непослідовність і непевність десталінізацп н^ s
наочніше проявилася в процесі політичної, юрид^
ноі та громадської реабілітації жертв репреД4
сталінізму На кінець 50-х рр органами КДБ і пр( і -
куратури республіки було переглянуто справи m^V
же 5,5 млн чол , які перебували на обліку репресі^4
них органів 3 цього обліку знято (фактично р^4
абштовано) 58% справ Ці цифри свідчать
жахливий масштаб репресій і одночасно — про
меженість процесу реабілітації їх жертв Поза за^
ном залишилася більшість жертв репресій 20 ^
початку 30-х рр , діячі ОУН-УПА та ін У цій
меженості й непослідовності відчувалась, однЛ
певна система Поза процесом реабілітації залину4
лися майже всі, хто був так чи інакше пов язаниіЦ1
звинуваченнями у „націоналізмі" 0
341
Історія У краї ни
Найкричущим парадоксом „відлиги" було те,
що процес реабілітації жертв сталінських репресій
супроводжувався новими політичними репресіями
На XXI з'їзді КПРС (січень 1959) М Хрущов
заявив, що в СРСР немає фактів притягнення до
судової відповідальності за політичні злочини Це
було брехнею
Протягом 1954-1959 рр в Україні було притяг-
нено до судової відповідальності і піддано іншим
формам переслідувань за „антирадянську діяль-
ність" близько 3,5 тис чол Репресії продовжува-
"і лись і під час піку „відлиги" Зокрема, в 1961 р ,
коли піднялась нова хвиля засудження злочинів
Сталіна, а його мумію винесли з мавзолею, в Ук-
раїні була репресована група львівських юристів,
які збиралися агітувати за конституційний вихід Ук-
раїни зі складу СРСР (відповідні статті консти-
туцій Союзу і Республіки давали таке право)
Членів групи (А Лук'яненка, І Кандибу, С Віруна
та ш ) звинуватили у „зраді Батьківщини" і засуди-
1 ли на максимальні строки ув'язнення Того ж року
І КДБ „викрив" у Львові підпільну організацію „Ук-
j раїнський національної центр" Керівника п
j розстріляли, іншим дали величезні терміни ув'яз-
нення
Продовжувались утиски й переслідування учас-
ників збройної боротьби ОУН-УПА
Населення західних областей України було
об'єктом масованої ідеологічної обробки в дусі бо-
ротьби з „націоналізмом"
Національне питання й надалі залишалося
однією з найдражливіших проблем суспільно-
політичного життя республіки 3 одного боку, пев-
на ідеологічна лібералізація сприяла більш відкри-
тому обговоренню деяких проблем, наприклад мов-
ної У 1963 р в Києві відбулася конференція з пи-
тань культури української мови, яка продемонстру-
вала досить серйозне незадоволення інтелігенції й
навіть частини партійного істеблішменту станови-
щем української мови та культури Дедалі частіше
висловлювалось незадоволення провінціалізацєю
української культури і науки Вживалися й заходи,
щоб подолати ці „окремі недоліки" У другій поло-
вині 50 — першій половині 60-х рр було розпоча-
то видання фундаментальних наукових праць, по-
кликаних підвищити престиж української науки і
культури („Українська Радянська Енциклопедія",
„Історія української літератури", багатотомний
словник української мови тощо) Почали виходити
фахові журнали з природничих і суспільствознав-
чих дисциплін українською мовою