Роздержавлення майна державних підприємств має забезпечити перехід права власності від держави до недержавних структур і таким чином сприяти виникненню нових суб'єктів права власності на роздержавлене майно. Першочерговість встановлення майна, яке підлягає приватизації, перебуває в прямій залежності від того, якою мірою ці об'єкти найбільше впливають на розвиток споживчого ринку: стримують процес стабілізації державного бюджету чи гальмують економічний розвиток України, формуючи її ринкову економіку.
Приватизація являє собою такий суттєвий економічний, соціальний і правовий фактор, внаслідок здійснення якого визначається новий суб'єкт власності і права власності на майно, яке було піддане роздержавленню, її результатом є виникнення нових суб'єктів права власності — фізичних або юридичних осіб. Приватизація майна державних підприємств агропромислового комплексу провадиться згідно з Законом "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі". Відповідно до ст. 2 цього Закону в першу чергу передбачено приватизацію майна підприємств харчової промисловості, які переробляють сільськогосподарську сировину; борошномельно-круп'яної та комбікормової промисловості, а також сервісних, будівельних, фірмових торговельних, інших несільськогосподарських підприємств та організацій агропромислового комплексу, які виконують роботи і надають послуги сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від вартості об'єктів приватизації. Приватизація їх
здійснюється шляхом перетворення у відкриті акціонерні товариства у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Утворення акціонерних товариств на базі переробних підприємств зумовлено потребою надання кожному з його працівників чи колишніх їхніх працівників (які стали пенсіонерами) відповідної частки у майні підприємства у вигляді приватної власності.
Право на пільгове придбання акцій за номінальною вартістю (за приватизаційні майнові сертифікати, а також за власні кошти, компенсаційні сертифікати у розмірі, що не перевищує половину вартості приватизаційних майнових сертифікатів), мають працівники підприємств, що приватизуються. Працівники сільськогосподарських підприємств також мають право на пільгове придбання акцій (за приватизаційні майнові сертифікати, а також за власні кошти і компенсаційні сертифікати у розмірі, що не перевищує половину вартості приватизаційних майнових сертифікатів).
Виходячи з засад трудового законодавства України правом бути акціонером переробного підприємства, як акціонерного товариства, наділені особи, які вийшли з цих підприємств на пенсію, звільнені у зв'язку із скороченням штатів і не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, особи, які мають право відповідно до законодавства України повернутися на попереднє місце роботи на цьому підприємстві, та інваліди, звільнені у зв'язку з каліцтвом або професійним захворюванням за станом здоров'я.
Майно, приватизоване у відповідності з Законом "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" характеризується певним правовим режимом.
Утворені внаслідок приватизації переробні підприємства за своєю суто виробничою ознакою є акціонерними підприємствами. Стосовно ж своєї організаційно-правової сутності об'єднання акціонерів становить акціонерне товариство, наділене правами юридичної особи.
В основі приватизаційного процесу є засоби виробництва та інше майно переробного підприємства, що приватизується, як єдине ціле. Вони стають власністю колективу акціонерів, а кожному окремому акціонеру належать на праві приватної власності одержані ним акції. Між підприємством і працівником виникають трудові правовідносини, основані на трудовому договорі. Відносини, що випливають з права власності на акції і трудові відносини між собою не пов'язані. Акціонер не зобов'язаний брати участь у виробничій діяльності переробного підприємства своєю особистою працею. Тоді як у колективному сільськогосподарському підприємстві член КСГП зобов'язаний брати участь у колективному господарюванні особистою працею. Управління діяльністю акціонерного переробного підприємства здійснюють загальні збори власників акцій (акціонерів) та обрані ними органи управління і посадові особи (керівники, спеціалісти). Ці органи управління здійснюють керівництво діяльністю акціонерного переробного підприємства, визначають правовий режим статутного виробничого і невиробничих фондів, фонду оплати праці, розміру дивідендів на акції та інших спеціальних фондів, тобто реалізують право колективної власності акціонерного товариства. Правовідносини, що виникають між державними і акціонерними утвореннями, які здійснюють керівництво (управління) підпорядкованими їм переробними акціонерними товариствами (підприємствами) — оскільки вони покликані здійснювати виробничо-господарські зв'язки і обслуговування сільськогосподарського підприємства — підставно вважати аграрно-адміністративними правовідносинами.
Ці правовідносини функціонують по вертикалі. Правовідносини між переробними і сервісними підприємствами і сільськогосподарськими товаровиробниками (КСГП, ВСГК, АСПГ, ДСГП) функціонують по горизонталі, а за своєю юридичною природою вони є аграрно-цивільними правовідносинами.
2. Переробні підприємства і сільськогосподарські товаровиробники є суб'єктами підприємництва і на них повною мірою поширюються вимоги щодо державної реєстрації (перереєстрації), що визначені Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності. Воно затверджено постановою Кабінету Міністрів України 25 травня 1998 р. Згідно з цією постановою державній перереєстрації підлягають ті суб'єкти підприємницької діяльності, які були зареєстровані до 1994 р.
Переробними та обслуговуючими підприємствами є хлібоприймальні підприємства, цукрові комбінати (заводи), маслозаводи, м'ясокомбінати, комбікормові заводи, птахофабрики, консервні та виноробні підприємства, утворення, що виконують зрошувальні роботи, здійснюють агрохімічне обслуговування сільськогосподарських підприємств. Правосуб'єктність кожного з них визначається аграрним законодавством і статутом кожного товариства. Моментом виникнення правоздатності кожного утворення є час проведеної ним державної реєстрації. З цього моменту у кожного з них виникають права юридичної особи.
Вживаючи термін "товариство" мають на увазі його суб'єктний склад, учасниками товариства, як певного суспільного утворення, можуть бути громадяни і юридичні особи; вони об'єднані своєю спільною метою, мають однакову спеціальність (професію). Організаційно-управлінська особливість акціонерного товариства полягає в тому, що підставою створити і бути учасником товариства є наявність у громадянина або юридичної особи акції, яка належить йому на праві власності. Наявність акцій породжує відповідні майнові наслідки: залежно від вартості і кількості акцій у їхнього власника виникають відповідні майнові права. Залежно від кількості акцій у їх власника виникає право управління майном, діяльністю акціонерного товариства. Однак, на відміну від утворення (КСГП, ВСГК) вони не створюють для власника акцій трудових правомочностей; акції відокремлюють їх власника від матеріально-майнового субстрату акціонерного товариства (фабрики, заводу, іншого виробничо-господарського утворення). Наявність акцій безпосередньо визначає межу майнових повноважень і майнової відповідальності акціонера, наприклад, у разі невдалого господарювання, завершення господарського року із збитками, банкрутства і т. ін.
Одночасно термін товариство (акціонерне товариство) охоплює собою відповідний матеріально-майновий субстрат. У ст. 1 Закону "Про господарські товариства" господарським визнається кожне акціонерне товариство, визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди між юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна і підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Характерною особливістю акціонерного товариства як господарюючого суб'єкта є те, що в ньому сполучаються два види власності і два суб'єкти права власності. Акціонер є власником акції і суб'єктом права приватної власності на неї. Акціонерне товариство об'єднує власників акцій у відповідний колектив і таким чином в особі акціонерного товариства виникає (створюється власниками акцій) суб'єкт права колективної власності. Оскільки кожне акціонерне товариство наділене правами юридичної особи, то суб'єктом права власності є акціонерне товариство як юридична особа. Реалізацією права власності відають органи управління акціонерного товариства і в першу чергу його вищий орган управління — загальні збори акціонерів.
Об'єктом права власності кожного акціонера є приналежна йому на праві приватної власності акція. І як такий він бере участь в управлінні справами акціонерного товариства. Об'єктом права власності акціонерного товариства є його статутний фонд, основні й оборотні фонди, фонд оплати праці, одержувані доходи, цінні папери, включаючи ту частину акцій, що залишилися у віданні товариства.
Право приватної власності на акцію може бути ним реалізоване у випадках, передбачених Статутом (при одержанні дивідендів, при переуступці (продажі) акції третій особі та ін). У системі економічних відносин власності акціонерного товариства функція акції є подібною до функції паю, приналежного в КСГП кожному його членові, що є свідченням однорідності економіко-правової сутності колективної власності.