Майно, передане підприємству корпоративного типу учасниками в користування, повертається їм у натуральній формі всі винагороди.
3. Правомочності управлінсько-контрольного характеру
учасників підприємств корпоративного типу також безпосередньо закріплено в Законі "Про господарські товариства". Так, учасники мають право: а) брати участь в управлінні справами підприємства (товариства) в порядку, визначеному в установчих документах, окрім процесуальних питань, урегульованих наведеним законом; б) одержувати інформацію про діяльність підприємства (товариства). У ст. 10 наведеного вище закону зазначено, що на вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про діяльність, протоколи зборів.
Управлінсько-контрольні правомочності учасників будуються на їхніх правах на частку у статутному капіталі. На відміну від кооперативного типу, в корпоративному типі підприємства учасники голосують за принципом "одна частка в капіталі (одна акція) — один голос", за винятком позбавлення права голосу власника привілейованої акції. Установчими документами може бути встановлено, що один голос на зборах учасників мають особи, які володіють певною кількістю акцій (наприклад, право голосу на зборах створюваного Акціонерного земельного банку України здійснюється за принципом "10 акцій — 1 голос").
4. Обов'язки засновників визначаються статтями 13, 26— 31, 35 Закону "Про господарські товариства" та Установчим договором про спільну діяльність зі створення підприємства корпоративного типу. Засновники зобов'язані, зокрема, виконати умови Установчого договору, зробити перші внески (в акціонерне товариство — 50 відсотків, у товариства з обмеженою відповідальністю — ЗО відсотків), відкрити тимчасовий рахунок у банку, провести інші необхідні дії для здійснення державної реєстрації підприємства (товариства).
Обов'язки учасників підприємств корпоративного типу визначені ст. 11 Закону "Про господарські товариства". Ці обов'язки можуть бути розширені нормами установчих документів.
Відповідно до наведеної вище правової норми учасники підприємства корпоративного типу (товариства) зобов'язані:
а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;
б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, що їх передбачено установчими документами;
в) не розголошувати комерційної таємниці та іншої конфіденційної інформації про діяльність товариства;
г) нести інші обов'язки, встановлені законодавством України та установчими документами.
5. Майнові правомочності засновників — фізичних та юридичних осіб визначаються колом прав і обов'язків щодо зменшення маси власних коштів, рухомого і нерухомого майна, зменшенням повністю або частково майнових та немайнових, пов'язаних із майновими прав та прав користування природними ресурсами. Коло майнових правомочностей цих засновників визначається і не обмежується змістом Закону "Про господарські товариства", Цивільного кодексу. Ці права можуть суттєво розширюватися установчим договором та протокольними рішеннями як установчих зборів, так і рішеннями вищих органів ВАТ, ЗАТ та ТОВ включаючи та не обмежуючи повноваження, визначені у статуті цих аграрних підприємців корпоративного типу.
Так, згідно з названими законами учасники (до реєстрації ВАТ, ЗАТ ТОВ) мають право оцінювати вклади інших учасників до установчого фонду (капіталу) в порядку, визначеному установчими документами товариства. Вони на власний вибір можуть обрати спосіб здійснення внеску як у натуральному вигляді у власність товариства, так і у вигляді передання товариству права користування майном, земельними угіддями чи іншими природними ресурсами, що належить їм на праві власності.
Майнові правомочності органів приватизації майна радгоспів та інших ДСП і державних підприємств АПК визначаються законодавством про ці органи.
І Правомочності майнового характеру включають в себе також і ціле коло обов'язків засновників щодо спільної діяльності по створенню ВАТ, ЗАТ, ТОВ. їхні обов'язки визначаються у Законі "Про господарські товариства" і конкретизуються в установчих документах. Так, спільними для всіх засновників правомочностями майнового характеру є їхні обов'язки щодо внесення вкладу в натурі (будинків, споруд, сільськогосподарської техніки, обладнання, матеріальних цінностей тощо) цінних паперів, (акцій інших суб'єктів підприємництва), інших майнових прав (у тому числі на інтелектуальну власність) та грошових коштів. Юридичні особи приватного права мають також додати висновки аудитора (аудиторської фірми) щодо спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду ВАТ, ЗАТ та ТОВ.
Особливістю внеску саме в аграрне товариство є внесок у вигляді права користування земельною ділянкою (що належить селянинові на праві приватної власності), права користування водою та іншими природними ресурсами. В останньому випадку за селянином-засновником зберігається право приватної власності на свою землю і, відповідно, виникає право на вимоги до заснованого ВАТ, ЗАТ, ТОВ щодо раціонального використання його землі, відшкодування йому як власникові збитків, завданих його землі тощо.
6. Відповідно до установчого договору фізичні та юридичні особи (приватного і публічного права) зобов'язані передати вклади, що конкретизовані установчими документами, у вигляді права користування будинками, спорудами, обладнанням. До правомочностей засновника майнового характеру належать його права (відповідно до умов установчого договору) на відшкодування ВАТ, ЗАТ, ТОВ витрат, затрачених селянином та іншим засновником при здійсненні необхідних дій щодо підготування установчих документів та проведення реєстрації цього товариства. Це право у нього виникає тому, що такого роду витрати не можуть бути віднесені до внеску у статутний фонд (капітал) ВАТ, ЗАТ ТОВ.
Слід однак зазначити, що згідно з Законом "Про господарські товариства" (ст. 13) засновники не можуть передавати у статутний фонд (капітал) бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. Виходячи з сутності права власності на земельні та інші природні ресурси та існування публічно-правового порядку, виникнення права на природні ресурси в Україні за Конституцією України, Земельним кодексом України, Водним кодексом України, Лісовим кодексом України та Кодексом України про надра, засновники (за відсутності права власності на ці ресурси) не можуть передавати ці ресурси у статутний фонд.
Засновники несуть відповідальність перед особами, що підписалися на акції і перед третіми особами. Засновники також несуть солідарну відповідальність за зобов'язання, що виникли до реєстрації ВАТ, ЗАТ та ТОВ.
Засновники ВАТ (емітенти) зобов'язані опублікувати відповідно до вимог чинного законодавства інформацію про випуск акцій, зміст та порядок реєстрації якої встановлюється Державною комісією з цінних паперів та Фондового ринку. Строк відкритої підписки на акції ВАТ засновники повинні здійснити у строк не більше 6 місяців. Засновники зобов'язані видати особам, що сплатили не менше 10 відсотків вартості акцій, письмові зобов'язання про продаж їм відповідної кількості акцій. У разі, коли ВАТ вважається незаснованим (не вдалося вчасно покрити підпискою 60 відсотків акцій), засновники мають повернути внесені раніше особами суми або інше майно не пізніше як через ЗО днів з дня визнання незаснованим ВАТ. У разі невиконання цього зобов'язання засновники несуть солідарну відповідальність.
У разі коли всі акції ВАТ розповсюджені між засновниками, вони повинні внести до дня скликання установчих зборів не менше 50 відсотків номінальної вартості акцій. Засновники ТОВ мають до проведення установчих зборів здійснити внесок у розмірі ЗО відсотків від вказаного в установчих документах вкладу. Згідно з статтями 24 та 52 Закону "Про господарські товариства" статутний фонд ВАТ і ЗАТ не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, а в ТОВ — не менше суми, еквівалентної 625 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення ВАТ, ЗАТ і відповідно ТОВ.
§ 3. Підстави, порядок і правові наслідки
припинення права участі в аграрних
підприємствах (товариствах)
1. У соціально-економічному плані припинення права участі в корпоративному сільськогосподарському підприємстві зумовлено не якимись об'єктивними, а суто суб'єктивними причинами. Так, припинення права участі в суб'єктах аграрного підприємництва корпоративного типу (і відповідно — припинення корпоративного права акціонерів та учасників) настає у разі, по-перше, ліквідації цього господарського товариства, по-друге, продажу чи іншого відступлення акцій, часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю згідно з чинним законодавством та установчими документами акціонерного товариства чи, відповідно, товариства з обмеженою відповідальністю.
Припинення права участі, самої участі та, відповідно, припинення корпоративного права в суб'єктах аграрного підприємництва корпоративного типу здійснюється певним порядком.