2. Внутрішньогосподарськими відносинами в цих підприємствах засновані на праві членства, а для працездатних — також і на особистій трудовій участі в КСГП (СпС, ВСГК тощо) — правовідносини між кооперативним підприємством, з одного боку, і кожним окремим його членом, з іншого.
Внутрішньогосподарськими відносинами у приватних аграрних підприємствах акціонерного типу (агроакціонерних товариствах, товариствах з обмеженою відповідальністю) є засновані на установчому договорі, статуті товариства, а також засновництві/участі у створенні статутного капіталу товариства правовідносини між акціонерним товариством (підприємством), з одного боку, і кожним з його учасників — з іншого.
За своїм змістом правовідносини між цими підприємствами та окремими їх членами (учасниками) являють собою сукупність їх взаємних суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Вони реалізуються через взаємну поведінку з приводу виробничо-господарської діяльності, певних управлінських і трудових відносин.
Внутрішньогосподарськими вважаються також правовідносини між підприємствами та їх членами (учасниками) з приводу задоволення матеріальних інтересів, соціально-побутових і культурно-освітніх потреб. Такими, скажімо, є правовідносини щодо розподілу прибутків (нарахування і виплати дивідендів), надання підприємством знарядь виробництва для обробітку членом (учасником) присадибної ділянки, направлення на навчання члена (учасника) до вищого чи середнього навчального закладу коштом підприємства тощо.
Правовідносини, які виникають при соціальному страхуванні членів чи учасників аграрних підприємств, зокрема при наданні їм додаткової або персональної пенсії за рахунок підприємств одночасно з пенсією, одержуваною від держави, так само як інші відносини, що виникають щодо соціальне незахищених осіб (дітей, інвалідів, пенсіонерів тощо) в цих підприємствах, є також внутрішніми правовими відносинами.
3. Елементами внутрішніх правовідносин є, по-перше, суб'єкти, тобто підприємства КСГП, ВСГК, СпС тощо, їхні члени та наймані працівники; по-друге, суб'єктивні права і юридичні обов'язки зазначених вище суб'єктів; по-третє, юридичні факти, спрямовані в одних випадках на виникнення, зміну чи припинення правовідносин, в інших — на відновлення порушених прав та притягнення винних осіб до юридичної відповідальності. Елементом цих правовідносин є їх об'єкти, тобто рухоме і нерухоме майно, вимоги, що грошову вартість, матеріальні й духовні інтереси, дії, яких чекають суб'єкти цих відносин один від одного.
Аграрно-правові норми, що встановлюють компетенцію управління і посадових осіб та регулюють процедурні питання, є за своєю природою правоустановчими. Цим нормам не властиво породжувати правовідносини. Останні можуть виникати лише у випадках порушення правоустановчих норм. Суб’єктами цих правовідносин є посадові та інші особи, до повноваженя яких входять додержання вимог самоврядування , демократії в КСГП (колективі) в особі його органів, які згідно зістатутом можуть притягати правопорушників до відповідальності. Юридичним фактором, що спричиняє ці правовідносини, є вчинки особи, яка порушила правову норму; об'єктом — мета відновлення порушеного права.
4. Аграрне право визначає основні положення інституту права колективної власності. КСГП (кооператив), як суб'єкт права, здійснює право володіння, користування і розпорядження знаряддями, засобами і продукцією виробництва.
У його статуті зазначено, що для здійснення своєї діяльності та подальшого розвитку громадського господарства підприємство створює, планомірно і продуктивно використовує й поповнює основні, обігові виробничі фонди, правовий режим яких визначено нормами аграрного законодавства.
Підприємство передає своїм виробничим підрозділам необхідні для їхньої господарської діяльності приміщення, трактори, комбайни та інші машини, насіння, корми для тварин тощо. Ці підрозділи, будучи частиною КСГП (ВСГК, СпС, АСГТ, ТОВ), використовують надані їм засоби за їх призначенням і саме тому між ними виникають організаційні відносини, як між цілим і його частинами (бригадою, фермою); в особі останніх КСГП реалізує свої права власника. Між КСГП, з одного боку, і його підрозділами, з іншого, в даному випадку виникають організаційно-управлінські правовідносини з приводу переданого майна: знарядь, насіння, кормів тощо. Норми права, які визначають правовий режим окремих об'єктів права колективної власності, також за своєю природою є правоустановчими. Таким чином, і в даному випадку правовідносини виникнуть лише внаслідок порушення права власності підприємства. Проте правовідносини, які при цьому виникають, залежно від складу правопорушення регламентуються нормами іншого правового інституту.
Підприємство, як суб'єкт права власності, може вступати в правові відносини з юридичними особами і громадянами, одначе ці правовідносини відповідно регулюються нормами цивільного і фінансового права і як такі не є аграрно-правовими.
5. Важливу галузь суспільних відносин, що виникають усередині сільськогосподарських підприємств становлять, поряд із відносинами колективної власності і самоврядування, трудові відносини. Останні являють собою колективні відносини, що базуються на колективній власності та принципах колективної організації суспільної праці. Всі трудові відносини розвиваються і вдосконалюються у тісному взаємозв'язку і взаємозалежності. Такими ж рисами характеризується система правових норм, що регулюють суспільні трудові відносини. Як зазначалося вище, внутрішні трудові відносини регламентуються з допомогою аграрно-правових інститутів, визначених статутом та іншими локальними нормативно-правовими актами.
Учасниками утворюваних при цьому правовідносин є КСГП і кожний окремий його член. Правовою передумовою їх виникнення є членство в КСГП. З наявністю членства ці відносини можуть виникнути; з його припиненням — зникають або змінюються на суто трудові відносини, що ніяк не пов'язані з внутрішніми аграрно-правовими.
Суб'єктивні права і юридичні обов'язки учасників внутрішніх трудових правовідносин, а також їх об'єкти визначаються характером і особливостями конкретних трудових відносин і правовими нормами, безпосередньо з ними пов'язаними. Організація праці в КСГП, що відповідає сучасним вимогам, передбачає планомірний розподіл робочої сили за галузями і виробничими підрозділами, раціональне її використання протягом року. Формування особового складу бригад, ферм і підсобних підприємств, закріплення за ними необхідних виробничих приміщень, устаткування, машин, інвентаря та іншого майна, призначення керівника і спеціалістів — усе це є організаційно-правовими заходами підприємства, які випливають з його правоздатності як КСГП, ВСГК тощо. Здійснення цих заходів є організаційною передумовою виникнення трудових правовідносин між підприємством та його членами.
Для членів КСГП (ВСГК, СпС) юридичним фактом, що спричинює внутрішні трудові правовідносини, є правовий акт (рішення) правління КСГП, ВСГК, АСГТ про направлення кожного з них на роботу для виконання певних трудових функцій в конкретній бригаді, на фермі, в майстерні тощо; а для осіб, на посаду, — також акт відповідних органів управління ( загальнихзборів членів або зборів уповноважених, бригадних зборів із подальшим затвердженням правлінням підприємства). Органи управління підприємства, таким чином реалізують свої управлінські правомочності і щодо організації суспільної праці в КСГП, управління членами КСГП і всією виробничо-господарською, фінансовою, культурною діяльністю підприємства.
6. В аграрних трудових правовідносинах виявляється єдність і спільність правових принципів суспільної праці. Серед них основне місце займають правовідносини, що складаються при реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, трудової дисципліни. Взаємні права і обов'язки підприємства та його членів із виконання групових функцій визначаються особливостями кожного виду роботи залежно від сфери їх суворе додержання сприяє досягненню певного результату, заради якого ці правовідносини і виникли.
З трудовими правовідносинами нерозривно пов'язані правовідносини з оплати праці членів КСГП (ВСГК), спещалістів, керівників та найманих працівників. Матеріальна винагорода трудівників за їх працю в громадському господарстві є результатом, метою, до якої прагне одна зі сторін трудових правовідносин. Цей матеріальний інтерес трудівника становить об'єкт внутрішніх трудових відносин.
Правові норми регулюють відносини щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку з урахуванням специфіки сільськогосподарського виробництва. Будучи урегульованими правом, вони також становлять інститут трудової дисципліни як правовідносин із властивим їм об'єктом і змістом.
7. Із трудовими тісно пов'язані правовідносини, що утворюються в процесі реалізації правових норм про охорону праці. Цими правовими нормами визначаються умови виконання робіт, поводження з технікою, отрутохімікатами, тваринами тощо. Частина цих норм регламентує питання дисципліни, праці, визначаючи конкретні обов'язки посадових осіб КСГП та їх членів щодо додержання вимог закону про охорону здоров'я. Порушення цих нормтягне різні види юридичних наслідків передбачених законом.
Трудові правовідносини в підприємстві є своєрідною соціально-економічною і правовою передумовою виникнення правовідносин між державою і членом КСГП з приводу соціального забезпечення останнього, правовідносин між його членом і підприємством про доплату за рахунок підприємства, а також соціального страхування працівників. Ці два останні види відносин за своєю природою є аграрно-правовими.