Юрисконсульту надано право відмовлятися від порушення судових справ і скарг, від захисту дій правління та керівників колгоспу при відсутності законних для цього підстав, викладаючи в письмовій формі мотиви відмови. Він вживає заходів по скасуванню проектів рішень та інших документів, які мають прийматись або прийняті правлінням колгоспу, якщо вони суперечать чинному законодавству, відповідним наказам та інструкціям, викладаючи при цьому письмово причини відмови. Юрисконсульту надано право ставити перед правлінням колгоспу питання про внесення змін та доповнень у діючих рішеннях правління та розпорядження керівників господарства, якщо цього вимагають чинні закони або інтереси виробництва.
4. Посадово-трудова діяльність суб'єктів юридичного обслуговування сільськогосподарського підприємства безпосередньо пов'язана із забезпеченням шляхом організаційно-управлінських дій членських, управлінських, майнових, трудових, виробничо-технологічних, господарсько-договірних, фінансово-кредитних, земельних, соціальних правовідносин. Самі по собі суб'єкти — виконавці юридичного обслуговування не є учасниками аграрних правовідносин, вони лише представляють інтереси суб'єктів аграрних правовідносин, беруть участь у цивільно-процесуальних правовідносинах як юридичні представники суб'єктів правовідносин. Від рівня їхньої кваліфікації і сумління певною мірою залежить зміст і якість рішення загального або арбітражного суду, обгрунтованість вирішення справи в адміністративних органах.
За умови суттєвих змін у правовому режимі земель сільськогосподарського призначення, визнання поряд з правом-державної власності на землю права колективної власності на землю сільськогосподарського призначення, наданням земельних ділянок селянам-фермерам і встановлення права приватної власності на земельні ділянки для селянського (фермерського) господарства, права приватної власності на присадибні земельні ділянки набули особливої значущості проблеми юридичного обслуговування усіх суб'єктів права власності на землі сільськогосподарського призначення. За допомогою юрисконсульта вирішуються питання земельної реформи: заміна сертифікатів на державні акти про право приватної власності на земельну ділянку, які видаються громадянам; вирішення земельних спорів; земельні повноваження органів місцевої влади та органів, які відають земельними справами; вирішення земельних питань (у загальних і арбітражних судах).
5. Результативність юридичного обслуговування сільськогосподарського підприємства перебуває в прямій залежності від забезпеченості юрисконсультів необхідними законодавчими і нормативно-правовими актами, збірниками посадових інструкцій, науково-методичними матеріалами, юридичною і економічною літературою, різного роду юридичними, економічними і сільськогосподарськими довідниками. Всі ці складові роботи юрисконсульта повинні відповідно обліковуватися, зберігатися і передаватися від працівника, який звільняється, працівникові, який приймається на посаду юрисконсульта підприємства, установи, організації.
Успішне здійснення юридичного обслуговування залежить від відповідної систематизації нормативно-правових актів, законів, підзаконних актів і в першу чергу Указів Президента України, які стосуються сільського господарства, питань кредитування і оподаткування як сільськогосподарських підприємств так і селян-працівників сільського господарства. Юрисконсульт зобов'язаний бути достатньо ознайомленим з чинним законодавством і повсякденно використовувати зміни, які вносяться в нормативно-правові акти.
У своїй роботі юрисконсульт користується картотекою, в якій систематизуються правові акти, постанови Пленумів Верховного Суду України і Вищого арбітражного суду, акти Мінагропрому України та інших центральних органів виконавчої влади, а також видання контрольних примірників правових актів. За сучасних умов для вдосконалення юридичного обслуговування необхідним є використання комп'ютерів, обчислювальних машин та інших сучасних досягнень науки і техніки.
До своїх посадово-трудових обов'язків юрисконсульт повинен ставитись максимально сумлінно й творчо. Зокрема, йому слід аналізувати стан додержання законності на підприємстві, правового режиму майнових фондів і забезпечення його схоронності, трудової дисципліни у виробничих підрозділах господарства і контролю за своєчасною оплатою праці членів КСГП, ВСГК, АСГТ, ДСГП. Юрисконсульт зобов'язаний робити подання на ім'я адміністрації (правління) підприємства або його керівникові відповідних доповідних записок з пропозиціями про шляхи усунення виявлених ним недоліків, фактів розкрадання чи інших правопорушень.
Нині, як свідчить практика, через складний економічний стан сільськогосподарських підприємств, де у переважній їх більшості юридичній службі уваги не приділяється, має місце значна плинність кадрів цих спеціалістів. У зв'язку з цим юрисконсультові, який приступає до виконання своїх обов'язків у такому господарстві слід у першу чергу ознайомитись з тим, чи не призначено в найближчі дні слухання справи цього підприємства (за його позовом або ж позовом до нього), потрібно негайно ознайомитися із цією справою і зробити все можливе, щоб захищати майнові права і законні інтереси цього підприємства.
Такими ж нагальними є питання про стан дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства, визначення кола суб'єктів цієї заборгованості, суми боргів і строків їхнього погашення. У цьому ж аспекті заслуговують першорядної уваги питання про виконання аграрно-договірних зобов'язань, включаючи бартерні угоди, має бути обізнаність у тому, чи укладено договори про повну матеріальну відповідальність матеріально-відповідальних працівників (членів КСГП, ВСГК, АСГТ) та ін.
6. Чинне аграрне законодавство містить правову норму про недопустимість втручання органів державного управління в оперативну діяльність сільськогосподарського підприємства. Між тим у системі сільського господарства України основними виробниками сільськогосподарської продукції, продуктів харчування і сільськогосподарської сировини є колективно-кооперативні і акціонерні товаровиробники.
З метою забезпечення поліпшення роботи сільськогосподарських підприємств доцільно, щоб органи державного управління приділяли більше належної уваги. За цих обставин виникла потреба у створенні громадської організації юристів-аграрників. Така громадська організація була створена 17 грудня 1992 р. Всеукраїнський з'їзд юристів-аграрників України прийняв рішення про створення Спілки юристів-аграрників України, її Статут був зареєстрований Міністерством юстиції України 7 червня 1993 р.
Згідно зі Статутом Спілка юристів-аграрників України є добровільною, громадською, недержавною, професіональною організацією, яка об'єднує юристів, що працюють в аграрному секторі економіки України. В першу чергу це юристи, які здійснюють юридичне обслуговування сільськогосподарських товаровиробників, перебувають у штаті органів державного управління сільським господарством, тобто в системі Мінагропрому України і агросервісних утвореннях, агробудівельних організаціях, цукрозаводах, м'ясокомбінатах та інших державних і акціонерних підприємствах (товариствах), на підприємствах харчової промисловості та в інших організаціях АПК. Основною метою Спілки є забезпечення охорони прав, захист спільних інтересів юристів-аграрників, сприяння розбудові правової демократичної держави, надання юридичної допомоги всім без виключення сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від форм власності, членам колективно-кооперативних і працівникам державних сільськогосподарських підприємств і товариств.
Організаційно-правовою основою Спілки є первинна організація, яка утворюється за територіальною ознакою та місцем праці при наявності не менше трьох членів. Первинні організації об'єднуються у міські, районні, обласні. Після відповідної державної реєстрації первинна організація набуває прав юридичної особи.
Управління діяльністю первинної організації Спілки юристів-аграрників провадиться на засадах самоврядування. Спілка сприяє неухильному проведенню в життя вимог закону про незалежність юриста-аграрника, як члена первинної організації Спілки при виконанні своїх професійних функцій та ін.
За сучасних скрутних економічних умов виробничо-підприємницької діяльності сільськогосподарських підприємств і товариств, обмеженого застосування товарно-грошових економічних відносин і поширення бартерних договірних відносин, створення первинних організацій юристів-аграрників не набуло ще значного поширення на місцях. Велика частина КСГП, СпС, ВСГК і АСГТ не користується послугами юристів взагалі, що безперечно не сприяє додержанню і виконанню норм аграрного законодавства. Відновлення ролі юридичної служби настане лише внаслідок поліпшення економічного стану сільськогосподарських підприємств, підвищення їхньої рентабельності і прибутковості, розширення економічних зв'язків. Лише повсюдне оздоровлення економіки цих підприємств забезпечить піднесення значущості юристів-аграрників і можливе їх об'єднання в місцеві міжгосподарські або районні бюро юридичного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників.
§ 4. Юридичне обслуговування
з питань внутрішньогосподарської діяльності
сільськогосподарського підприємства