Розділ XX. Правова охорона здоров'я працівників сільськогосподарських підприємств
§ 1. Поняття, принципи, зміст правової охорони здоров'я
§ 2. Правове забезпечення організації охорони праці у сільськогосподарських та інших підприємствах АПК
§ 3. Гарантії прав на охорону здоров'я і безпечні умови праці сільськогосподарських працівників
§ 4. Відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням працівником трудових обов'язків
§ 5. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
Розділ XXI. Дисциплінарна й матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
§ 1. Поняття і види відповідальності в аграрному праві
§ 2. Підстави відповідальності в аграрному праві
§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівника колективного сільськогосподарського підприємства
§ 4. Дисциплінарна відповідальність працівників
державних і міжгосподарських підприємств
§ 5. Матеріальна відповідальність працівників сільського господарства § 6. Відшкодування збитків, що сталися внаслідок загибелі або розкрадання худоби та птиці
Розділ XXII. Трудові спори працівників сільськогосподарських підприємств
§ 1. Поняття і види трудових спорів, що виникають у сільськогосподарських товаровиробників
§ 2. Організаційно-правові засади утворення діяльності комісій по трудових спорах
§ 3. Порядок і строки розгляду трудового спору у комісії по трудових спорах
§ 4. Правові підстави розгляду трудових спорів у районних (міських) судах
§ 5. Вирішення спорів про оплату праці в сільськогосподарських підприємствах
§ 6. Порядок вирішення колективних спорів (конфліктів), що виникають у сільському господарстві
Розділ XXIII. Правове забезпечення соціального розвитку села
§ 1. Поняття соціального розвитку села
§ 2. Правовий режим об'єктів соціальної сфери села
§ 3. Правове забезпечення наукових досліджень та підготовки кадрів для села
§ 4. Правове регулювання житлового будівництва на селі
§ 5. Правове регулювання шляхового, будівництва в сільській місцевості
§ 6. Правове забезпечення культурно-побутового та спортивно-оздоровчого обслуговування жителів села
Частина третя Аграрні господарчо-підприємницькі правовідносини
Розділ XXIV. Суб'єкти господарчо-підприємницьких правовідносин
§ 1. Характеристика аграрних господарчо-підприємницьких правовідносин
§ 2. Суб'єкти зовнішніх аграрних правовідносин
в агропромисловому комплексі
§ 3. Правосуб'єктність переробних підприємств
Розділ ХХУ. Аграрно-договірні зобов'язання
§ 1. Поняття і види аграрно-договірних зобов'язань .....531
§ 2. Договори кредитування
§ 3. Договори на використання науково-технічної продукції
§ 4. Договори щодо виробництва цукру, м'ясо-молочних та інших харчових продуктів
§ 5. Договори виробничо-технічного обслуговування
§ 6. Договори матеріально-технічного забезпечення
§ 7. Договірна дисципліна та відповідальність за її порушення
Розділ XXVI. Правове регулювання реалізації сільськогосподарської продукції
§ 1. Правові форми реалізації сільськогосподарської продукції
§ 2. Біржа — організатор реалізації сільгосппродукції
§ 3. Правосуб'єктність хлібозакупівельних підприємств .
§ 4. Договори про закупівлю зерна і олійних культур
Розділ XXVII. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів агробізнесу
§ 1. Поняття, правові засади і форми зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів агробізнесу
§ 2. Законодавство про зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів агробізнесу
§ 3. Правове регулювання експортно-імпортних операцій суб'єктів агробізнесу
§ 4. Правове регулювання здійснення іноземних інвестицій вАПК
§ 5. Правове регулювання лізингових операцій в зовнішньоекономічній діяльності суб'єктів агробізнесу
§ 6. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів агробізнесу у вільних економічних зонах
Розділ XXVIII. Юридичне обслуговування сільськогосподарського підприємства
§ 1. Поняття юридичного обслуговування сільськогосподарського підприємства
§ 2. Нормативно-правові акти про юридичну службу
в сільському господарстві
§ 3. Суб'єкти — виконавці юридичного обслуговування сільськогосподарського підприємства
§ 4. Юридичне обслуговування з питань внутрішньогосподарського підприємства
§ 5. Юридичне обслуговування з питань зовнішніх правовідносин
Частина четверта Аграрне право зарубіжних країн
Розділ XXIX. Аграрне право зарубіжних країн
§ 1. Поняття, зміст і джерела аграрного права
§ 2. Правове становище сільськогосподарського товаровиробника в умовах ринкових відносин
§ 3. Правове становище сільськогосподарського підприємства
§ 4. Правове регулювання сільськогосподарської оренди
§ 5. Договори сільськогосподарських підприємств
§ 6. Правові форми агропромислової інтеграції
§ 7. Правове регулювання кредитування сільськогосподарського виробника
§8.Правове регулювання оподаткування у сільському господарстві
Аграрне право України як навчальна дисципліна
Україна — велика аграрно-промислова держава. Вона має сприятливі природно-кліматичні умови, достатні виробничо-господарські потужності та продуктивні сили для інтенсивного розвитку сільськогосподарського виробництва. Конституція України визнала землю об'єктом права власності Українського народу. Колективно-кооперативні сільськогосподарські підприємства, акціонерні товариства, спілки селян, селянські (фермерські) і приватні підсобні господарства селян сталисуб'єктами права власності на землю сільськогосподарського призначення. У сільському господарстві та економіці України утверджуються нові ринкові економічні відносини і розвиваються господарчо-підприємницькі тенденції, побудовані на принципово нових економічних засадах: формуються земельні і майнові відносини селян, вдосконалюється система державно-правового регулювання сільського господарства, поширюється застосування біржової форми реалізації сільськогосподарської продукції і продовольства.
В Україні основними виробниками сільськогосподарської продукції є колективні сільськогосподарські підприємства, спілки селян, акціонерні товариства і державні сільськогосподарські підприємства. У 1998 р. сільськогосподарським виробництвом займалися: 11445 колективних сільськогосподарських підприємств, 1129 спілок селян, 1443 акціонерних сільськогосподарських товариств, близько 800 виробничих сільськогосподарських кооперативів, 703 радгоспи, 352 міжгосподарських сільськогосподарських підприємства по виробництву сільськогосподарської продукції. За роки незалежності в Україні створено 35700 селянських (фермерських) господарств.
Україна — одна з найбагатших держав світу на благодатну землю сільськогосподарського призначення. Державою втілено в життя принцип — земля належить тим, хто її обробляє. Колективним сільськогосподарським підприємствам і спілкам селян на праві колективної власності належить 32397,4 тис. га; акціонерним сільськогосподарським товариствам — 3649,0 тис. га; селянським (фермерським) господарствам — 1008,7 тис. га. Державним сільськогосподарським підприємствам (радгоспам) надано 4371,8 тис. га. В Україні нараховується 11523561 приватних особистих підсобних господарств, які на праві приватної власності мають (володіють) 6144,5 тис. га землі.
Народне господарство України характеризується певними суспільними, політичними, економічними, управлінськими, майновими, трудовими, соціальними відносинами, які регулюються нормами Конституції України, законами, підзаконними та локально-правовими актами. Україна має власну аграрну політику, аграрну економіку та аграрне право. Аграрне право є галуззю права України, становить складову і невід'ємну частину правової системи України. Як галузь права воно характеризується власним предметом, принципами і методами правового регулювання. За допомогою аграрно-правових норм визначається правове становище всіх виробників сільськогосподарської продукції, регулюються їхня виробничо-господарська діяльність, суспільно-організаційні, майнові, управлінські, членські, трудові, соціальні, господарчо-договірні та інші аграрні відносини. Правові норми цієї галузі права залежно від особливостей предметів регулювання та правового забезпечення об'єднуються у відповідні правові інститути аграрного права. Ці норми в процесі виконання вимог закону і правозастосування зумовлюють виникнення, зміну або припинення аграрних правовідносин. Через систему аграрних правовідносин відбувається залучення правових норм, фінансового, земельного, адміністративного, цивільного, торговельно-підприємницького, трудового та інших галузей права. Таке поєднання норм ряду галузей права є закономірним правовим явищем, спрямованим на досягнення ефективного використання правових засобів регулювання специфічних аграрних відносин, реалізації правосуб'єктності учасників сільськогосподарського виробництва, правоохоронного і юридичного захисту їхніх майнових, земельних, удових, аграрно-договірних, управлінських, соціальних та інших прав.
Аграрне право України як правова наука є галуззю права України. Це — сума знань про аграрне законодавство аграрно-правові норми, аграрні правовідносини, які функціонують в аграрному секторі народного господарства. — вчення про історію виникнення аграрного законодавства, ефективність аграрних правовідносин, про теоретично-практичні засади та особливості порівняльного аграрного права. Це — теоретично-практичні проекти аграрної законотворчості, правозастосування та перспективи розвитку цієї галузі права і науки права України в цілому.