У заготівлі сільськогосподарської продукції і продовольства беруть участь також селянські (фермерські) господарства. Так, між Василівським елеватором Запорізької області і селянським (фермерським) господарством "Скіф" 6 липня 1998 р. було укладено договір на зберігання зерна. Згідно з договором СФГ "Скіф" здало на елеватор 150 тонн пшениці та 150 тонн насіння соняшнику. СФГ взяло на себе зобов'язання забрати належну йому продукцію до І травня 1999 р. Плата за надані елеватором послуги проводиться відповідно до цін, що склалися на Українській Аграрній Біржі, виходячи з вартості 1 тонни зерна, включаючи ПДВ. Зокрема, за прийняття — 3 грн.; за очистку — 1 грн. і за сушку — 1,54 Ірн.; зберігання за перший місяць — 2 грн., за другий і третій місяці — 2,5 грн., за наступні місяці — 3 грн., відгрузка — 5 грн. Відповідні ціни встановлено за послуги, які надаються КСГП, АСГТ та іншим виробникам продовольства.
У випадку несвоєчасних розрахунків елеватор або при невиконанні зобов'язань за договором клієнт (СФГ, КСГП, АСГТ та ін.) відшкодовує збитки у повному обсязі з урахуванням неодержаної вигоди.
Важливим видом діяльності хлібопродуктового підприємства (елеватора), який, як правило, охоплюється його правоздатністю, є помол зерна, належного сільськогосподарському підприємству, на борошно, і виробництво хлібокормів, що також регулюється відповідними угодами. Так, між згаданим вище Васильківським елеватором і СФГ "Скіф" було укладено договір про те, що СФГ передає елеватору зерно (пшеницю), яка відповідає державним стандартам ГО, а підприємство бере на себе зобов'язання прийняти його для виготовлення борошна, зважити, провести лабораторний аналіз, переробити пшеницю на борошно відповідно державним стандартам ГО за цінами, що діють на момент одержання борошна, і передати борошно СФГ відповідно до розрахунку його виходу по сортах. СФГ залишає підприємству без оплати 18 відсотків зерна від кількості зданого на переробку, яка в наступному стає власністю підприємства (елеватора). Вироблене борошно СФГ одержує в строки, визначені графіком, який є невід'ємною частиною договору. В разі неодержання борошна у дводенний строк, зерно, що належить СФГ, оформляється на зберігання і СФГ зобов'язане заплатити підприємству суму фактичних витрат за зберігання з урахуванням рентабельності підприємства в розмірі ЗО відсотків. Оплата за договором проводиться в натурі за цінами Української Аграрної біржі на момент здачі пшениці.
Розділ XXVII
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ СУБ'ЄКТІВ АГРОБІЗНЕСУ
§ 1. Поняття, правові засади
і форми зовнішньоекономічної діяльності
суб'єктів агробізнесу
1. Одним із основних напрямів розвитку АПК України 1998—2000 рр. є законодавче забезпечення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів агробізнесу, регулювання експорту та імпорту сільськогосподарської продукції, здійснення заходів щодо захисту вітчизняного продовольчого ринку, створення умов для залучення інвестицій, здійснення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аграрному секторі економіки на основі загальноприйнятих міжнародних принципів.
Здійснюючи виробничо-господарську діяльність суб'єкти аграрного підприємництва мають гарантовані чинним законодавством України права щодо укладення зовнішньоекономічних угод, надання послуг іноземним суб'єктам підприємництва, проведення товарообмінних операцій тощо.
2. Зовнішньоекономічна діяльність суб'єктів агробізнесу потребує комплексного правового регулювання. Юридичне визначення цього поняття, його видів та форм здійснення дане у чинному законодавстві України. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", такого виду діяльність — це діяльність суб'єктів бізнесу України та іноземних, що побудована на взаємовідносинах між ними, та має місце як на території України, так і за її межами.
3. Правові засади зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів агробізнесу визначені у законах України "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про підприємства в Україні", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про сільськогосподарську кооперацію", "Про селянське (фермерське) господарство" та в інших законодавчих і нормативно-правових актах.
Суть основних принципів зовнішньоекономічної діяльності сільськогосподарських та агропромислових товаровиробників розкрита в ст. 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Суб'єкти агробізнесу вправі добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки та здійснювати їх у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України. Юридичні особи незалежно від форм власності, а також підприємці в системі АПК є рівними перед законом при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності забезпечується тільки законами України і забороняється застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, які у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України. Держава забезпечує рівний захист інтересів усіх суб'єктів на її території згідно з законами України та за кордоном згідно з нормами міжнародного права; захищає державні інтереси України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов міжнародних договорів та норм міжнародного права, підписаних державою. В Україні не допускається обмеження прав та дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі іноземних суб'єктів господарювання за формами власності, місцем розташування чи іншими ознаками, якщо це прямо не передбачено в законі.
4. Коло суб'єктів агробізнесу, які можуть бути учасниками зовнішньоекономічних відносин у процесі здійснення своєї виробничо-господарської і фінансової діяльності наведено у ст. З Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", ними можуть бути:
— фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;
— юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;
— об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;
— структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;
— спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;
— інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.
Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи згідно з ч. 4 ст. 2 цього Закону і законами України.
Щодо фізичних осіб, то треба відзначити, що вони визнаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в структурі аграрних правовідносин за умови, якщо вони зареєстровані на території України як суб'єкти підприємницької діяльності.
5. Всі суб'єкти агробізнесу незалежно від форм власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності, прямо не заборонені законами України.
Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України "Про підприємництво". Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб'єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.