Смекни!
smekni.com

Аграрне право України книга (стр. 125 из 149)

Аналізуючи чинне національне законодавство щодо дер­жавних закупівель сільськогосподарської продукції ми може­мо зробити висновок, що при всіх негативних його моментах воно поступово наближається до бажаного для наших націо­нальних сільськогосподарських товаровиробників європей­ського стандарту у відносинах із державою в цій сфері сус­пільних відносин.

Нині у світовій практиці по реалізації будь-яких товарів біржова торгівля стає головною. Однією з основних функцій біржової торгівлі при цьому є формування ринкових цін.

Іншою ланкою ринку сільськогосподарської продукції є товарні біржі, їх діяльність в Україні регламентується Зако­ном України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 р. Цей закон визначає поняття товарної біржі, основні засади прова­дження біржової торгівлі, як то: умови створення товарної біржі, її правосуб'єктність, членство в ній, правовий статус майна товарної біржі, умови провадження біржових торгів то­що. Так, згідно зі ст. 1 Закону "Про товарну біржу" вона діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням. Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку. Діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до чинного законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.

Правила біржової торгівлі сільськогосподарською продук­цією були більш широко врегульовані Типовими правилами біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, затвер­дженими наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 3 квітня 1996 р.

Програмним документом щодо подальшого розвитку бір­жового ринку стала Концепція розвитку біржового сільсько­господарського ринку, схвалена постановою Кабінету Мініст­рів України від 5 серпня 1997 р., яка визначила критичні для розвитку біржової торгівлі моменти, що потребують нагаль­ного розв'язання та врегулювання. Концепція спрямована на удосконалення біржової торгівлі для розв'язання проблем то­варного обміну, адаптації сільського господарства до умов ринкового середовища, формування ринкових інструментів управління та механізмів біржової торгівлі, моніторингу ре­ального економічного і товарного обігу. Концепція по ново­му визначила принципи розвитку біржовою ринку, держав­ного регулювання його діяльності, позначила шляхи та етапи удосконалення і розвитку біржової торгівлі.

Головним державним органом, діяльність якого спрямова­на на вдосконалення біржового ринку є Державна комісія з питань організації біржового сільськогосподарського ринку, що діє на підставі Положення про державну комісію з питань організації біржового сільськогосподарського ринку, затвер­джена постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 1996 р., яка визначає правосуб'єктність, компетенцію, струк­туру комісії, визначає порядок співпраці з іншими державни­ми органами, діяльність яких пов'язана з розвитком біржово­го ринку сільськогосподарської продукції.

§ 2. Біржа — організатор реалізації сільгосппродукції

Існують два типи біржових угод щодо реалізації сільсько­господарської продукції, які в свою чергу мають декілька видів, а саме: А) Угоди з реальним товаром, що в свою чергу по­діляються на: 1) угоди з коротким строком поставки — спотові або касові угоди; 2) угоди з відстроченою поставкою — форвардні угоди; 3) угоди з умовою; 4) бартерні угоди, та Б) Угоди без реального товару, що поділяють на: 1) ф'ючерсні угоди та 2) опціонні угоди. Оскільки відносини, які виника­ють в процесі укладання, виконання, зміни та припинення договірних правовідносин, є предметом аграрного права, то є доцільним розглянути їх дещо ширше.

1. Угоди щодо сільськогосподарської продукції з коротким строком поставки нині є найбільш поширеними, в тому числі й на сучасному біржовому ринку сільськогосподарської про­дукції України. Виконання таких угод починається відразу після їх підписання протягом, як правило, 5—15 днів. Меха­нізм цієї угоди є таким: продавець поставляє товар на бір­жовий склад або інше місце зберігання товару, після чого от­римує документ — складську довідку, що підтверджує його пра­во власності на товар. Цей документ знаходиться у продавця аж до моменту виконання укладеної угоди. Особливістю цієї угоди є обмеженість спекулятивних операцій щодо неї через короткий строк її виконання. Можливі спекулятивні операції при цьому обмежуються лише грою на підвищення ціни.

При укладенні угоди із відстроченою поставкою (форвард­на угода)1 традиційно використовується форма договору по­ставки. Особливістю цього виду договору є значна різниця між часом його укладення та часом його виконання. Цей період встановлюється кожною біржею окремо залежно від ви­дів товарів, якими торгують на ній. Так, для сільськогоспо­дарської продукції цей строк становить 3, 6 та 9 місяців. Пе­ревагою цього виду біржової угоди є економія на зберіганні виробленої продукції, можливість авансування процесу ви­робництва як у формі авансування, так і у формі передплати, в тому числі 100 відсоткової. При використанні такої угоди існують декілька видів ризиків, а саме: інфляційні процеси, ризики, обумовлені характером товару — сільськогосподар­ської продукції (є можливим поставка товару неналежної якості та/або кількості чи непоставка взагалі), невиконання угоди продавцем, який отримав попередню оплату.-Для уник­нення або зменшення таких ризиків застосовується укладен­ня угоди за умовами. Так, угоди з відстроченою поставкою можуть укладатися за умовами двох видів: угода із заставою або угода з премією.

При укладенні угоди із заставою передбачається сплата одним контрагентом іншому грошової застави як гарантії ви­конання ним своїх зобов'язань за угодою. Існують як угоди із заставою на покупку, так і угоди із заставою на продаж. Су­ма застави може становити від 1 до 100 відсотків від суми угоди.

Угода з премією передбачає виплату однією із сторін угоди обумовленого рівня премії з наданням останній права вису­вання контрагенту за угодою вимог щодо виконання нею сво­їх зобов'язань аж до відмови від них. Модель використання такої угоди обирається кожною біржею окремо. Ця угода має декілька різновидів: 1) прості угоди з премією; 2) подвійні угоди з премією; 3) складні угоди з премією; 4) кратні угоди з премією; 5) угоди з кредитом.

При укладанні угоди з умовою поставка одного товару супроводжується одночасною купівлею іншого товару. На­приклад, продаж зерна чи олії може супроводжуватися купів­лею паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин тощо. Особливістю цієї угоди є склад­ність для брокера одночасно забезпечити максимально при­йнятний для клієнтів варіант взаємного задоволення інтере­сів. Саме через цю особливість частка таких угод на біржі є незначною. При укладанні цієї угоди також постає питання

щодо нееквівалентності цінових параметрів сільськогоспо­дарської та промислової продукції, оскільки ціна на сільсько­господарську продукцію вдвічі чи втричі є нижчою ніж ціна на промислову продукцію. При цьому постає питання щодо запровадження врівноважуючого коефіцієнта та його норма­тивного закріплення.

Бартерні угоди щодо сільськогосподарської продукції ук­ладаються на умовах передачі прав власності на біржовий то­вар без грошової оплати або з додатковою до товару грошо­вою оплатою. Вони можуть укладатися як за участю брокера, так і без його участі за умови обов'язкової реєстрації такої угоди як біржової. За сучасних умов становлення ринкової економіки України взагалі та сільського господарства зокре­ма, питома вага бартерних угод серед усіх інших є більш ніж великою — подекуди вона сягає 60—70 відсотків. Однак засто­сування таких угод не сприяє розвитку біржі, оскільки нега­тивно впливає на формування реальної ціни на біржові това­ри та зменшує темпи росту виробництва.

2. На відміну від попередніх біржових угод укладання ф'ючерсної угоди, в тому числі й щодо сільськогосподар­ської продукції не передбачає майбутньої поставки товару. Головною суттю цієї біржової операції є страхування товару від несприятливої зміни цін на ринку. Як і в більшості біржо­вих угод об'єктом ф'ючерсної угоди може бути тільки один вид біржового товару — сільськогосподарська продукція (пшениця, насіння соняшнику тощо).

Майже всі параметри ф'ючерсного контракту є стандарти­зованими, як то: обсяг (лот) контракту, якісний стандарт то­вару, базис поставки, строк контракту (довжина позиції), ос­танній день торгівлі ф'ючерсним контрактом, останній день поставки товару при реалізації такого контракту. В більшості ф'ючерсних контрактів також стандартизовані форма оплати за контрактом, гарантії його виконання, санкції за його неви­конання, порядок арбітражу. При укладанні ф'ючерсного контракту сторона повинна внести на свій розрахунковий ра­хунок гарантійний внесок (його веде Розрахункова палата біржі), що становить від 5 до 18 відсотків від номінальної вар­тості контракту (розмір такого внеску залежить від ступеня ризику конкретної операції (контракту), крім того їх розріз­няють на хеджові та спекулятивні. У зазначений місяць по­ставки товару по конкретному контракту гарантійний внесок повинен становити 100 відсотків від суми контракту.