Смекни!
smekni.com

Аграрне право України книга (стр. 66 из 149)

а) злочини, що порушують порядок ефективного викорис­тання природних ресурсів: самовільне зайняття земельної ді­лянки, незаконна порубка лісу, потрава посівів і знищення насаджень, незаконне полювання, незаконне зайняття риб­ним, звіриним та іншими промислами;

б) злочини, що порушують режим охорони природних ре­сурсів і об'єктів, як складової раціонального природокористу­вання: навмисне знищення чи пошкодження лісових масивів шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, недбале знищення чи пошкодження лісових масивів, пору­шення правил боротьби з шкідниками рослин, проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запа­сів, порушення законодавства про континентальний шельф, порушення правил боротьби з епідеміями, жорстоке пово­дження з тваринами, знищення природних об'єктів;

в) злочини, що порушують норми екологічної безпеки: за­бруднення водойм і атмосферного повітря, забруднення моря речовинами, шкідливими для здоров'я людей або живих ре­сурсів моря, незаконне придбання, зберігання, транспорту­вання, використання, передача і знищення радіоактивних ма­теріалів, приховання або перекручення відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення, заго­тівля, переробка або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування та іншої продукції, ввезення на територію Украї­ни речовин та матеріалів, які належать до категорії небезпеч­них відходів тощо.

Залежно від характеру вчиненого злочину, його суспільної і екологічної небезпеки, кваліфікуючих ознак, об'єктів пося­гання — суб'єктами кримінальної відповідальності можуть бути громадяни і посадові особи. Кримінальні санкції перед­бачають основні покарання у формі виправних робіт, штра­фу, позбавлення волі та додаткові покарання у вигляді по­збавлення права займати певні посади, конфіскації майна і предметів злочину.

РозділXIV

ПРАВО КОЛЕКТИВНОГО САМОВРЯДУВАННЯ

§ 1. Поняття права колективного самоврядування

1. Колективне самоврядування — система суспільних владно-управлінських відносин, що існують у кожному ко­лективному сільськогосподарському підприємстві як само­стійному колективному утворенні (формі) сільськогосподар­ського виробництва. Це відносини зі здійсненням владно-уп­равлінських функцій найвищого та підлеглих йому органів управління діяльністю колективного сільськогосподарського підприємства, визначенням повноважень цих органів, їхньої взаємодії, розмежування й відповідальності за ефективність управління, провадження контрольно-ревізійної діяльності. Відносини самоврядування своєю організаційною основою мають членство в КСГП усіх членів-підприємств; економічну основу становить власність колективного сільськогосподар­ського підприємства, а соціально-трудову — колективна пра­ця його членів, особиста участь останніх у веденні громад­ського сільськогосподарського виробництва, вирішенні проб­лем соціального становища та його подальшого розвитку.

Найбільш важливі відносини колективного самоврядуван­ня закріплюються законами і Статутом колективного сіль­ськогосподарського підприємства. Взяті у своїй єдності й сукупності, правові норми, покликані регулювати владно-управлінські відносини у КСГП, становлять право колектив­ного самоврядування, що є самостійним інститутом аграрно­го права, елементом останнього.

2. Правову основу колективного самоврядування станов­лять положення ст. 22 Закону "Про колективне сільськогос­подарське підприємство". Цією правовою нормою визначено: самоврядування у підприємстві забезпечується на основі пра­ва членів підприємства брати участь у вирішенні всіх питань його діяльності, виборності й підзвітності виконавчо-розпорядчих органів, обов'язковості рішень, прийнятих більшістю для всіх членів підприємства. Викладені засади відповідним чином розвиваються і деталізуються у статуті кожного кон­кретного КСГП.

Правову основу самоврядування в сільськогосподарському кооперативі становлять норми статей 13—19 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" від 17 липня 1997 р.

Колективне самоврядування — це соціально-організатор­ська владно-управлінська діяльність членів колективного сільськогосподарського підприємства способом власного во­левиявлення через систему органів управління, яка вирішує свої справи в межах статутної правоздатності. Самоврядуван­ня в КСГП колективно-демократичне, позаяк останнє є ко­лективним підприємством і громадською організацією: в ньому виключається можливість експлуатації людини люди­ною, забезпечується рівноправність усіх членів колективу у використанні власності колективного сільськогосподарського підприємства та розпорядження нею, на задоволення матері­альних, соціальних, побутових, культурно-виховних потреб , членів КСГП та їхніх родин, а також реалізації права кожного і його члена на управління діяльністю колективного сільськогосподарського підприємства.

Додержання вимог демократії означає обов'язкове вико­нання принципів та процедурно-процесуальних правил, спрямованих на організаційно-правове забезпечення гарантій г повного самоврядування, демократії в кожному колективі. Поняття "колективного самоврядування" і "демократії" за своїм соціально-управлінським призначенням і змістом, пра­вовим визначенням і закріпленням та здатністю бути засобом Здійснення аграрної політики держави є тотожними.

3. Сутність колективного самоврядування полягає в таких її ознаках і складниках:

у вирішенні всіх найважливіших питань діяльності КСГП безпосередньо його членами незалежно від стану їх праце­здатності, віку і статі;

у виборності виконавчо-розпорядчих і контрольно-реві­зійних органів, а також окремих посадових осіб КСГП;

у додержанні вимог гласності при обговоренні та прийнятті

рішень із питань діяльності КСГП;

у поєднанні колегіальності та єдиноначальності при здійсненні своїх функцій органами управління і контролю, де кожний окремий член КСГП зобов'язаний підкорятися утво­реним органам управління і сумлінно дотримуватись вказівок осіб, яких самі члени КСГП обрали до органів управління;

в обов'язковості рішень, прийнятих більшістю, для всіх членів конкретного КСГП;

у відповідальності та підзвітності перед членами КСГП ви­конавчих органів управління і посадових осіб підприємства;

у свободі критики з боку членів КСГП і обов'язку керівни­ків та інших посадових осіб підприємства своєчасно врахову­вати у своїй роботі критичні зауваження і громадську думку колективу.

4. Закон "Про колективне сільськогосподарське підприєм­ство" містить правову форму гарантій самоврядування. Згідно зі ст. 24 цього Закону демократичне самоврядування на під­приємстві забезпечується додержанням закріпленої в його статуті системи організаційно-управлінських і процедурно-правових норм.

Суб'єктивні права і юридичні обов'язки членів колектив­ного сільськогосподарського підприємства на участь у само­врядуванні є єдиним цілим суспільно-соціального і правового поняття. Точне дотримання в КСГП правомочностей з управ­ління забезпечується організаційними і правовими гарантія­ми. Вони такі:

вичерпне визначення повноважень (компетенції) органів управління і посадових осіб підприємства;

своєчасність скликання і дотримання регламенту роботи загальних зборів членів КСГП, зборів уповноважених, бри­гадних зборів, правління і ревізійної комісії підприємства;

дотримання правил голосування — відкритого або таємно­го — при обранні голови, правління і ревізійної комісії КСГП та при вирішенні інших найважливіших питань діяльності підприємства;

право членів КСГП в особі загальних зборів, зборів упов­новажених, бригадних зборів за наявності належних підстав достроково відкликати з органів управління і ревізійної комі­сії або з посади керівника виробничого підрозділу тих осіб, які не виправдовують довіри членів КСГП і належно не вико­нують своїх обов'язків;

виборність складу виконавчо-розпорядчих органів і реві­зійної комісії та визначеність строку перебування на певній

посаді відповідно до Статуту КСГП та інших локально-право­вих актів;

додержання належного кворуму при проведенні загальних зборів (2/3 всіх членів КСГП), зборів уповноважених (3/4 уповноважених), бригадних зборів і правління підприємства — більшість складу бригади і членів правління;

обраними до органів управління і на посади можуть бути лише члени даного підприємства;

правочинність колегіальних органів самоврядування за на­явності не менше 2/3 їхнього складу і прийняття ними рішен­ня більшістю присутніх;

дострокове відкликання виборних посадових осіб у разі, якщо вони не виправдали довіри членів КСГП;

право припинення або скасування незаконних рішень ор­ганів управління КСГП сільською і районною радами народ­них депутатів.

Згідно зі ст. 14 Закону України "Про сільськогосподарські кооперації" вибори голови, членів правління і членів ревізій­ної комісії (ревізора) кооперативу провадяться шляхом пря­мого таємного голосування.

Важливою гарантією додержання колективної демократії є керівництво колективним сільськогосподарським підприєм­ством з боку держави, контроль органів прокуратури за до­держанням статуту, демократичних основ управління і закон­ності в кожному підприємстві.

§ 2. Система органів управління в колективному сільськогосподарському підприємстві

1. Колективне самоврядування характеризується відповід­ною системою, основні засади якої визначено ст. 23 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство".

Право колективного самоврядування здійснюється через систему органів управління. Утворення цих органів визна­чається особливостями застосування демократичних основ управління через скликання загальних зборів членів КСГП як найвищого органу управління, змістом функцій цих органів (управлінської та контрольно-ревізійної), а також залежно від потреб здійснювати управління галузями і виробництвом (цехом при цеховій організації виробництва, бригадою, фермою, підрядно-орендними формуваннями та іншими виробничими підрозділами). Потреби здійснення самоврядування, яке від­повідало б вимогам сучасної аграрної політики, зумовлюють систему (структури) органів управління за вертикальною і го­ризонтальною ознаками.