4. Правовий режим основних виробничих і невиробничих фондів визначає правомочності КСГП щодо поліпшення використання та зберігання цих фондів. Так, наприклад, на КСГП покладаються обов'язки більш продуктивно використовувати трактори, автомобілі, сільськогосподарські машини і устаткування тваринницьких ферм. КСГП зобов'язані посилити контроль за зберіганням сільськогосподарської техніки і правильністю її вибраковки та списання. Аграрне законодавство передбачає відповідальність осіб, винних у негосподарському використанні, розукомплектуванні, передчасному списанні названих основних засобів.
На основні засоби виробництва підприємства може бути звернено стягнення за претензіями кредиторів (ст. 7 Закону "Про власність").
Серед об'єктів права власності КСГП важливу роль відіграють фонди власних оборотних засобів, які використовуються протягом одного виробничо-господарського року. Це, зокрема, фонди: основний насіннєвий, основний фуражний, поточних виробничих затрат, вирощування і відгодівлі худоби, майбутніх виробничих затрат на покриття витрат незавершеного виробництва.
Статути окремих колективних підприємств покладають на останніх обов'язок створити основні насіннєві фонди у розмірі повної потреби. Чинне законодавство зобов'язує КСГП щорічно забезпечувати себе власним високоякісним насінням урожайних і пристосованих до місцевих умов сортів зернових, зернобобових, олійних культур, посадковим матеріалом картоплі та інших овочевих культур.
Для досягнення цієї мети розроблено комплекс заходів щодо докорінного поліпшення організації селекційно-насінницької роботи зернових, олійних і овочевих культур та трав, впровадження у виробництво нових високопродуктивних їх сортів.
Статут КСГП, ВСГК, АСГТ покладає на останніх обов'язок створювати насінний фонд у розмірі повної потреби, забезпечувати підвищення урожайності сільськогосподарських культур на основі піднесення культури землеробства, додержання сівозмін, поліпшення насінництва, застосування системи добрив і здійснення інших заходів.
Чинним законодавством господарства зобов'язані щорічно забезпечувати себе власним високоякісним насінням урожайних і пристосованих до місцевих умов сортів зернових, зернобобових, олійних культур і трав, вважаючи це одним із
найважливіших засобів для виконання завдань по дальшому підвищенню врожайності всіх сільськогосподарських культур і всебічному розвитку громадського тваринництва.
Насіннєві фонди сільськогосподарських підприємств недоторканні, їх слід ретельно оберігати і витрачати тільки на посівні цілі. Особи, винні в порушенні встановленого порядку створення в КСГП (СпС, ВСГК тощо) власних насіннєвих фондів, притягуються до відповідальності. Відповідно до ст. 7 Закону "Про власність" нині і на основні насіннєві фонди може бути звернено стягнення за претензіями кредиторів.
Основний фуражний фонд утворюється з одержаного урожаю для годівлі худоби у розмірі річної повної потреби. Відповідно до пунктів 5.14 і 9.5 Примірного зразка статуту КСГП виділяє корми для громадського поголів'я худоби і птиці в розмірі повної потреби, а для худоби і птиці, які знаходяться в особистих підсобних господарствах його членів та інших громадян, — на договірній основі.
5. У колективному сільськогосподарському підприємстві також утворюється страховий насіннєвий фонд, який використовується у випадку неврожаю. Він повинен щорічно оновлюватися шляхом його заміни та поповнення насінням нового врожаю. Цей фонд зберігається і обліковується окремо від основного насіннєвого фонду і може бути використаний лише за цільовим призначенням.
Основний фуражний фонд утворюється з одержаного урожаю для годівлі худоби в розмірі річної потреби. Підприємство виділяє корми для видачі або продажу його членам та працівникам.
Грошовий фонд оборотних коштів КСГП, ВСГК7 АСГТ створюється в таких розмірах, які забезпечують його нормальну господарську діяльність, для задоволення поточних потреб і проведення всієї сукупності витрат в незавершене виробництво в усіх галузях громадського виробництва.
У системі громадських фондів КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ першорядне місце належить фондам оплати праці і економічного стимулювання. Правове регулювання відносин з оплати праці провадиться відповідно до ст. 19 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство", ст. 24 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" та на підставі Статуту і Положення про оплату праці членів колективних сільськогосподарських підприємств.
Для задоволення власних культурно-побутових потреб членів і працівників підприємства та їх рідних, підготовки молодих спеціалістів сільського господарства, механізаторів, підвищення кваліфікації, а також придбання обладнання для культурно-побутових установ підприємство утворює культурно-побутовий фонд.
У колективних сільськогосподарських підприємствах можуть утворюватися й інші громадські фонди, необхідні для забезпечення виробничої діяльності та задоволення матеріальних і культурних потреб їхніх членів та працівників, що працюють за трудовим договором.
6. Право власності сільськогосподарського кооперативу визнається за ним відповідно до ст. 20 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію". У цій статті міститься правова норма, тотожна за змістом ст. 7 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство". Поряд з цим ст. 20 визначає розмежування власності сільськогосподарського кооперативу на пайовий і неподільний фонди. Порядок формування і розміри неподільного фонду встановлюються Статутом кооперативу.
Цивільно-правова охорона — це примусове витребування підприємствам майна із чужого незаконного володіння, відшкодування завданої шкоди і застосування майнових санкцій за порушення договорів КСГП, ВСГК, АСГТ. Так, згідно зі ст 440 Цивільного кодексу України, шкода, завдана підприємству підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка заподіяла шкоду.
Кримінально-правові заходи застосовуються до осіб, які здійснили злочин: проти власності і майнових інтересів КСГП, ВСГК, АСГТ. Аграрно-правовій відповідальності присвячено спеціальний розділ цього підручника.
§ 6. Пайовий фонд майна
членів сільськогосподарського підприємства
та його правовий режим
І. Визначальною ознакою сільськогосподарського підприємства, заснованого на частковій (пайовій) власності його членів (наприклад, у КСГП, СпС, ВСГК тощо), є існування пайового фонду майна членів цих підприємств з відповідним правовим режимом.
Згідно з законодавством і статутами КСГП, СпС, ВСГК пайовий фонд майна членів зазначених суб'єктів підприємництва складають знаряддя та засоби виробництва. До пайового фонду майна членів підприємства включаються: вартість основних виробничих і обігових фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Сума пайових фондів майна, яка належить членам КСГП, СпС, ВСГК, становить їх пайовий фонд.
Майнові, пайові відносини регулюються нормами Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (ст. 9), Статутом і Положенням про пайовий фонд майна членів колективного сільськогосподарського підприємства. Залежно від мети використання пайового фонду, його матеріального характеру та правового режиму існує два види пайових фондів членів підприємства.
2. Перший з пайових фондів існував у роки заснування колективних господарств у вигляді сільськогосподарських артілей. Порядок створення такого фонду передбачався Примірним статутом сільськогосподарської артілі, прийнятим у 1930 р. і у 1935 р. Згідно з цим нормативно-правовим актом і Статутом сільськогосподарської артілі селяни, які ставали членами артілі, усуспільнювали належні їм на праві власності знаряддя виробництва. Усуспільнене майно згідно із статутом переходило у власність артілі (колгоспу). Частина вартості цього майна зараховувалась до неподільного фонду колгоспу, а частина була пайовим внеском селянина-колгоспника, який вступав до колгоспу. Колгоспникові за статутом надавалося право одержати пай в разі виходу зі складу колгоспу. Будь-яких матеріальних винагород селянин-колгоспник за усуспільнене майно не одержував. Примірний статут колгоспу, прийнятий у 1969 р. (а він також мав юридичну силу підзаконного акта, не містив згадки про пайовий фонд. Внаслідок цього члени колгоспу, які усуспільнювали знаряддя і засоби виробництва при створенні колгоспу, по суті, були позбавлені права на усуспільнене майно, яке в такий спосіб перетворювалось на виключну власність колгоспу.
3. Істотно відмінним економічним змістом і правовим режимом характеризуються пайові фонди майна членів КСГП, про які йдеться в ст. 9 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та у внутрішньогосподарських локальних правових актах. Основна мета і ознака цього фонду полягає у піднесенні ролі майнових прав кожного окремого члена підприємства як суб'єкта права власності на його майно, наближення його матеріальних інтересів до громадського виробництва та підприємницьких результатів. До пайового фонду майна членів підприємства включають: балансову вартість основних виробничих та обігових фондів, створених за рахунок діяльності підприємства; цінні папери, акції, кошти і відповідну частину коштів від участі в діяльності інших підприємств і організацій.