Класифікація органів управління проводиться залежно від їх правового становища та юридичної сили рішень, які вони можуть приймати. За цією ознакою органи управління розмежовуються на основні, рішення яких відповідно до Статуту колективного сільськогосподарського підприємства та інших колективно-правових актів є обов'язковими в межах підприємства, і допоміжні, рішення яких є дорадчими, тобто останні набувають юридичної сили лише після їх підтвердження або прийняття рішення основними органами.
До останніх належать: загальні збори членів колективного сільськогосподарського підприємства, збори уповноважених, правління, голова правління (підприємства), головні (старші) спеціалісти, збори виробничого підрозділу, начальники цехів, бригадир, завідувач ферми та керівники інших виробничих підрозділів. Дорадчими є такі, зокрема, органи: економічна рада КСГП, рада найстаріших членів підприємства, рада соціального захисту підприємства, громадський інспектор із техніки безпеки праці та інші.
2. Загальні збори членів колективного сільськогосподарського підприємства керують усіма справами підприємства і е його найвищим органом управління. Вони скликаються правлінням, коли в цьому виникає потреба, але не рідше одного разу на квартал. Правління членів підприємства також зобов'язане скликати загальні збори членів КСГП, якщо цього вимагають не менше 1/3 його членів або ревізійна комісія. Недодержання цих вимог призводить до заміни загальних зборів правлінням підприємства і є грубим порушенням статуту і колективної демократії.
Заходи з укрупнення колгоспів і подальший розвиток колгоспного виробництва привели до утворення великих господарств, які нараховують тисячу і понад членів і розташовані в декількох населених пунктах. Оскільки в таких господарствах скликати загальні збори практично неможливо або важко, то правами найвищого органу управління наділено збори уповноважених. Згідно зі Статутом колективного сільськогосподарського підприємства, де скликання загальних зборів членів підприємства має труднощі, для вирішення питань, віднесених до компетенції загальних зборів, можуть скликатися збори уповноважених. Це означає, що в таких підприємствах найвищим органом управління є збори уповноважених, а не загальні збори, про що мусить бути зазначено у статуті.
Збори уповноважених є представницьким органом. Уповноважені обираються на зборах членів КСГП у бригадах, на фермах та в інших підрозділах підприємства з числа членів їхнього трудового колективу на такий строк, який визначають загальні збори. Норми представництва і порядок обрання уповноважених визначаються правлінням з урахуванням максимально можливого залучення членів підприємства до управління його справами. Голова КСГП, члени правління, члени ревізійної комісії до складу уповноважених входять без обрання.
З метою залучення загалу членів колективного сільськогосподарського підприємства до вирішення питань діяльності підприємства, які мають обговорюватися на зборах уповноважених, вони попередньо заслуховуються на зборах трудового колективу цехів, бригад, ферм та інших підрозділів. На уповноважених покладається обов'язок доводити до відома колективу виробничих підрозділів про рішення, прийняті зборами уповноважених.
Загальні збори повноважні вирішувати питання, якщо на них присутні не менше 2/3 всіх членів КСГП. Збори уповноважених є правочинними, коли на них присутні не менше 3/4 всіх уповноважених.
Рішення цих органів вважаються прийнятими при більшості голосів. На правління підприємства покладається обов'язок завчасно повідомляти про скликання загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених не пізніш, як за сім днів до них.
3. Заслуговує на увагу практика КСГП, які, виходячи з місцевих умов, у своєму статуті передбачили поряд із загальними зборами, як найвищим органом управління, утворення зборів уповноважених — додаткового органу управління, проміжного між загальними зборами і правлінням підприємства. Як свідчить досвід, утворення цього органу сприяє дієвішій реалізації демократичних засад при здійсненні управління діяльністю підприємства. Оскільки загальні збори членів колективного сільськогосподарського підприємства скликаються рідко, то розгляд питань на зборах уповноважених більшою мірою забезпечує волевиявлення всіх членів трудового колективу, ніж при вирішенні цих питань правлінням. Компетенція таких зборів мусить бути чітко визначена Статутом КСГП.
Загальні збори мають вирішувати основні, визначальні питання діяльності підприємства. Це, наприклад, прийняття статуту, вибори правління, голови і ревізійної комісії та річного виробничо-фінансового плану, затвердження річного звіту і розмірів натуральних та грошових фондів, розукрупнення підприємства, перетворення колгоспу на спілку селян, агрофірму та інше аграрно-виробниче утворення. Решту питань мають право розглядати і вирішувати збори уповноважених, які при цьому виступають як проміжний орган управління між загальними зборами і правлінням.
4. Визначна роль в управлінні діяльністю підприємства належить правлінню. Останнє — колегіальний виконавчо-розпорядчий орган, відповідальний перед найвищим органом — загальними зборами або зборами уповноважених. Воно здійснює повсякденне керівництво всією організаційною, виробничо-збутовою, договірною, фінансовою, виховною і культурно-побутовою діяльністю підприємства.
Головою правління є голова колективного сільськогосподарського підприємства. Правління обирається загальними зборами членів КСГП або ж зборами уповноважених і підзвітне у своїй виконавчо-розпорядчій діяльності найвищому органові управління. Воно обирається строком на три роки. Статут покладає на правління обов'язок щорічно звітувати про свою діяльність перед загальними зборами і зборами уповноважених. Свої рішення воно приймає на засіданнях, які скликаються в разі потреби, але не рідше одного разу на місяць.
Під час прийняття рішень на засіданні мають бути присутніми не менше 3/4 членів правління. Його рішення приймаються простою більшістю голосів.
5. Залежно від обсягу виробничо-господарської діяльності, розташування населених пунктів підприємства та кількості їхніх членів система органів управління діє за такою структурою.
По вертикалі:
загальні збори членів КСГП — правління — голова правління — його заступники і головні (старші) спеціалісти, вони ж є керівниками галузей виробництва (цехів) — збори працівників цеху, бригади, ферми та інших підрозділів — бригадир, завідувач ферми та інших виробничих підрозділів — рада виробничого підрозділу;
збори уповноважених як найвищий орган управління, а далі за такою ж схемою, як наведено вище;
загальні збори — збори уповноважених — правління — голова правління — його заступники і головні (старші) спеціалісти — збори працівників цеху, бригади, ферми та інших виробничих підрозділів — бригадир, завідувач ферми та інших виробничих підрозділів — рада виробничого підрозділу.
По горизонталі:
загальні збори — збори уповноважених, правління — ревізійна комісія; бригади — ферми — інші виробничі підрозділи (збори трудового колективу підрозділів, завідувачі ферм, керівники виробничих підрозділів, і відповідно ради цих виробничих підрозділів).
§ 3. Повноваження найвищого органу управління колективного сільгосппідприємства
1. Найвищим органом управління колективного сільськогосподарського підприємства відповідно до ст. 23 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" і Статуту КСГП є загальні збори членів КСГП. Саме вони можуть розглядати і приймати рішення з найважливіших питань діяльності підприємства.
З прийняттям цього Закону належить по-новому розмежовувати повноваження найвищого органу управління колективного сільськогосподарського підприємства в двох його видах.
По-перше, повноваження, визначені ст. 23 та іншими статтями цього Закону, які, в свою чергу, закріплюються в СІ агуті підприємства. По-друге, повноваження, визначені та закріплені в статуті як локальному правовому акті КСГП.
Згідно зі ст. 23 загальні збори (збори уповноважених) мають право:
приймати Статут підприємства, вносити до нього зміни та доповнення;
вирішувати питання про обрання правління, його голови
ревізійної комісії підприємства;
приймати рішення про реорганізацію і ліквідацію підприємства, про його участь в акціонерних товариствах, корпораціях, асоціаціях, концернах та інших об'єднаннях;
вирішувати інші важливі питання діяльності підприємства.
З прийняттям цього Закону правовою основою Статуту кожного окремого підприємства є закон, а не підзаконний акт у вигляді Примірного статуту колгоспу, як це було впродовж понад 60 років. Визначена Законом повна самостійність і відповідна правоздатність колективного сільськогосподарського підприємства гарантує їм право визначати своїм статутом необмежену самостійність у визначенні повноважень свого найвищого органу самоврядування.
Перераховані в статуті питання залежно від предмета регулювання можна розмежувати так: прийняття внутрішньогосподарських локальних правових актів, організаційно-правові питання, врегулювання питань особового складу самоврядування підприємства, розпорядження колективною власністю, питання внутрішньогосподарських трудових правовідносин, земельно-правові питання, питання соціально-побутового характеру та інші. Необхідно підкреслити, що прийняття рішень із питань, наведених у статуті, належить до виключної компетенції найвищого органу управління — загальних зборів членів КСГП. Прийняті з цих питань рішення правління без затвердження їх загальними зборами або зборами уповноважених (коли вони в цьому підприємстві виконують функцію найвищого органу управління) є недійсними.