Наведемо приклад такого договору. Між Вознесенською продовольчою компанією (постачальник) і КСГП "Дружба" (підприємець) було укладено договір про те, що постачальник надає господарству дизельне паливо, а господарство за це розраховується таким чином: за 1 кг яловичини І категорії — 5,5 кг палива; за 1 кг яловичини II категорії — 4,9 кг палива; у грошовому виразі 1 кг яловичини І категорії оцінюється у
2,863 грн.; 1 кг яловичини II категорії — у 2,55 грн.; 1 кг яловичини худої — 1,3 грн.
У виробничо-підприємницькій практиці трапляються випадки придбання сільськогосподарської продукції також шляхом обміну. Так, АСГТ "Карапиші" Миронівського району Київської області 20 листопада 1998 р. уклало договір міни з ДП "Ера". Згідно з договором ДП "Ера" реалізує покупцеві комбайн "Рось-2", а покупець надає за цей комбайн 14,5 тис. кг цукру.
Ще один приклад. У 1997 р. ПВФ "Елен-96" уклало договір міни з СФГ "Скіф", згідно з яким останнє передає своєму контрагенту сільськогосподарську продукцію в обмін на нафтопродукти. Нафтопродукти повинні відповідати вимогам ГОСТу. Господарство по факту одержання нафтопродуктів передає до 1 жовтня 1998 р., у співвідношенні: за 1 т дизельного палива 2,1 т насіння соняшнику. Господарство здійснює оплату за навантаження насіння соняшнику.
З метою ліквідації заборгованості між підприємством-боржником і підприємством-кредитором укладаються відповідні угоди. Так, Українсько-югославсько-ліванське спільне підприємство "Хортиця-Агро" і ВАТ "Родіна" Василівського району Запорізької області уклали додаткову угоду про ліквідацію заборгованості з боку ВАТ "Родіна". Останнє бере на себе зобов'язання поставляти сільськогосподарську продукцію на переробні підприємства в межах Запорізької області. Господарство "Родіна" за свій рахунок доставляє насіння соняшнику і самостійно здає його на рахунок (картку) "Хортиця-Агро". Якість здаваного насіння соняшнику повинна відповідати вимогам ГОСТу на відповідну продукцію.
Розмір заборгованості, що переходить на 1998 р., фіксується в акті звірки, який підписується сторонами за результатами розрахунків у 1997 р. Заборгованість становить 47,23 т насіння соняшнику. Покриття заборгованості в 1998 р. провадиться в розмірі заборгованості за 1997 р., збільшеної в 1,5 ра-за, що становитиме 70,845 т насіння соняшнику на суму 22320 грн., у тому числі ПДВ в сумі 3720 грн. по ціні 315,08 грн. за 1 тону. Згідно з договором, в першу чергу оплачуються штрафні санкції, а після цього — основний борг.
Із змісту цієї угоди стосовно санкції в розмірі 50 відсотків необхідно зробити висновок, що спільне українсько-югославсько-ліванське підприємство "Хортиця-Агро" по-хижацькому обирає ВАТ "Родіну", що в цьому районі панує байдуже ставлення до стану сільського господарства в цілому і захисту майнових прав та інтересів сільськогосподарських товаровиробників та їх працівників, відсутня елементарна юридична грамотність керівників ВАТ та таке необхідне при подібного роду укладанні договорів юридичне обслуговування акціонерних товариств.
§ 5. Договори виробничо-технічного обслуговування
1. Належне та безперебійне виробниче функціонування сільськогосподарських підприємств можливе за наявності розгалуженої системи їх високоякісного та своєчасного виробничо-технічного обслуговування (технічного сервісу). Нині його здійснюють державні, державно-кооперативні, кооперативні та приватні агротехсервісні підприємства, а також окремі громадяни.
"Технічний сервіс" — ємке поняття, що охоплює комплекс робіт процедурного і власне виробничого характеру, надання різних послуг, навчання і перепідготовку кадрів. Крім того, воно поширюється на передпродажну процедуру, підписання приймально-передавальних документів, доставляння споживачеві машин та устаткування, навчання керуванню транспортними засобами з видачею відповідних документів, припинення експлуатації цих засобів після 50 та 200 годин роботи, їх технічний огляд, діагностику тощо. Технічний сервіс сільськогосподарських підприємств здійснюється на підставі договору виробничо-технічного обслуговування (сервіс, виконуваний окремими громадянами, — на підставі договору підряду).
За договором на ремонт і технічне обслуговування внутрішньогосподарських меліоративних мереж виконавець зобов'язаний, зокрема, виконувати весь комплекс робіт у строки, передбачені відповідною проектно-кошторисною документацією та графіком. Так, він має проводити очищення каналів, а також ремонт гідроспоруд, стаціонарних насосних станцій, свердловин вертикального дренажу, закритої мережі; здійснювати пусконалагоджувальні роботи і профілактичне обслуговування насосних станцій та свердловин вертикального дренажу; виконувати ремонтні роботи і технічне обслуговування з додержанням ТУ, норм і правил, а також доглядати
за меліоративними системами і готувати проектно-кошторисну документацію на ремонт і догляд за системами.
Замовник зобов'язаний повідомляти виконавця про готовність площ для проведення робіт із ремонту й технічного обслуговування, надавати ці площі виконавцеві у строки, обумовлені графіком, своєчасно проводити комплекс агромеліо-ративних робіт із догляду за посівами і вирощування сільськогосподарських культур, контролювати виконання робіт виконавцем, приймати виконані роботи й оплачувати їх.
Договір виробничо-технічного обслуговування передбачає ремонт тракторів, автомобілів, комбайнів, іншої техніки, двигунів, агрегатів, вузлів, устаткування; технічне обслуговування (ТО) машинно-тракторного парку, автомобілів, устаткування тваринницьких ферм і нафтогосподарств; виконання монтажних, спеціальних будівельних, пусконалагоджувальних робіт; перевезення вантажів транспортними засобами виконавця; підготовку і перепідготовку водіїв, механізаторів, робітників інших професій. Залежно від потреби зазначені види робіт можуть бути як самостійним, так і комплексним предметом договору.
Так, ремонтні роботи передбачаються виходячи з потреб аграрного підприємця. В договорі зазначаються стандарти і ТУ, яким мають відповідати машини та агрегати при здаванні в капітальний і/чи поточний ремонт і при випуску з нього. Види і якісні показники ремонтних робіт, що на них відсутні стандарти і ТУ, визначаються замовленням, погоджуються з виконавцем і додаються до договору. Ремонт виконується з суворим додержанням стандартів і ТУ та в чітко визначені строки від дня прийняття машин та агрегатів. Зокрема, капітальний ремонт тракторів, автомобілів і комбайнів має виконуватись у строк до ЗО днів, а поточний — до 15 днів; капітальний ремонт автомобілів КамАЗ, тракторів типу К-700, К-701, Т-4, Т-100, Т-150К — у строк до 40 днів, поточний — до 25 днів; капітальний ремонт електродвигунів — у строк до 20 днів, а водонагрівальних котлів — до ЗО днів. Ремонт комплекту технологічного устаткування тваринницьких ферм (комплексів), підприємств зі зберігання й переробки сільськогосподарської продукції має здійснюватись у межах технологічної перерви, але не повинен перевищувати 45 днів.
Здавання-приймання в ремонт машин і агрегатів оформляється актом на кожну машину і агрегат, що підписується уповноваженими представниками замовника і виконавця. В акті зазначаються технічний стан і комплектність машин (агрегатів) та вид ремонту.
Якщо при здаванні техніки в капітальний ремонт буде виявлено потребу у проведенні її поточного ремонту, уповноважені представники сторін мають скласти відомість дефектів, яку слід враховувати при визначенні кошторису ремонтних робіт.
У договорі визначаються обсяг (кількість машин, агрегатів, що потребують ремонту), види, календарні строки (час здачі в ремонт і термін його закінчення) і загальна вартість робіт.
На виконавця покладається обов'язок провести роботи у визначений договором строк і підготувати відремонтовані машини та агрегати до передачі замовникові з додержанням вимог стандартів і ТУ. Відремонтована техніка має бути відрегульованою, змащеною, заправленою маслом і пальним згідно з ТУ. Виконавець повинен гарантувати належну роботу машин і агрегатів при додержанні замовником правил їх технічної експлуатації протягом строку, передбаченого ТУ.
Аграрні підприємці зобов'язані підготувати машини та агрегати до ремонту відповідно до ТУ і доставити їх у пункт, передбачений договором. У зазначений в договорі строк після одержання повідомлення вони мають прийняти відремонтовані машини та агрегати, оплатити вартість робіт і вивезти їх. Якщо при прийманні відремонтованої техніки буде виявлено її невідповідність стандартам чи ТУ, виконавець повинен терміново усунути вади за власний рахунок. Разом із капітально відремонтованими тракторами, автомобілями, комбайнами, складським обладнанням і двигунами виконавець передає аграрному підприємцеві заповнений паспорт (формуляр) і гарантійний талон, а разом з іншими вузлами та агрегатами і нескладським устаткуванням — гарантійний талон.
2. Технічне обслуговування може бути самостійним предметом договору. Згідно з ГОСТом 18.322-78 система технічного обслуговування машин — це сукупність взаємопов'язаних засобів, документації з технічного обслуговування і ремонту, а також виконавців для підтримання і відновлення якості виробів. Під технічним обслуговуванням слід розуміти комплекс операцій з відновлення працездатності або справності машин чи іншого устаткування під час їх використання за призначенням. Відповідно до ГОСТу 27.002-83 працездатністю об'єкта визнається такий його стан, за якого всі параметри, що характеризують здатність виконувати завдання та функції, відповідають вимогам нормативно-технічної або конструкторської документації. Справність об'єкта не завжди означає його працездатність.