Аграрне право України книга (стр. 87 из 149)

У системі оподаткування сільськогосподарських товаровиробників важливе місце належить земельному податку. Цей податок встановлено Земельним кодексом України і Законом "Про плату за землю", прийнятим Верховною Радою України З липня 1992 р. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від якості та місця знаходження ділянки, виходячи з кадастрової оцінки землі. До системи оподаткування сільськогосподарського товаровиробника, що видно нижче із схеми 6.

5. Сільськогосподарські товаровиробники за сучасних умов перебувають у скрутному економічному стані і не мають реальної можливості належним чином скасувати свої податкові зобов'язання перед державою. З метою погашення податкового тиску на їхню економіку і забезпечення своєчасного надходження до державного бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів) від КСГП, ДСГП, ВСГК, АСГТ, селянських (фермерських) господарств та інших Верховна Рада України 17 грудня 1998 р. прийняла Закон "Про фіксований сільськогосподарський податок". Цей Закон визначає механізм справляння названого податку, передбачає поряд з грошовою формою натуральний податок у вигляді поставок сільськогосподарської продукції і головне — встановлює принцип визначення суми податку залежно від кількості і якості земель сільськогосподарського призначення, якими володіє платник податку. Платниками цього податку є лише виробники товарної сільськогосподарської продукції, тобто продукції, призначеної для реалізації. Згідно зі ст. 1 Закону фіксованим сільськогосподарським податком є податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну (тобто 5 років) і справляється з одиниці земельної площі.

Цей закон надає можливість сільськогосподарському товаровиробникові в разі відсутності грошей сплачувати цей податок у вигляді поставок сільськогосподарської продукції.

Згідно зі ст. 5 поставка зерна в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками у визначені ними за погодженням з районною державною адміністрацією строки, але не пізніше 15 жовтня — з продукції ранніх зернових культур; до 1 грудня — з продукції пізніх зернових та технічних культур; а поставку продукції тваринництва — щомісяця, але не пізніше останнього дня поточного місяця.

Сплата фіксованого сільськогосподарського податку натуральною сільськогосподарською продукцією являтиме собою важливе джерело надходження сільськогосподарської продукції і продовольства.

Окремі норми, пов'язані з питаннями оподаткування, які охоплюються Законом "Про фіксований сільськогосподарський податок", у більш конкретизованому вигляді викладено зокрема у таких нормативних актах як:

Закон "Про джерела фінансування дорожнього господарства України";

Закон "Про плату за землю";

Закон "Про оподаткування прибутку підприємств";

Закон "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування";

Закон "Про формування Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення";

Закон "Про збір на обов'язкове соціальне страхування";

Закон "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів";

Декрет Кабінету Міністрів "Про місцеві податки і збори";

Закон "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" в частині придбання торгового патенту для здійснення торговельної діяльності;

пункт 4 розділу II Закону "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" щодо запровадження загальнодержавного єдиного (фіксованого) податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області;

Закон "Про систему оподаткування" у частині сплати сум податків і зборів (обов'язкових платежів), включених до складу фіксованого сільськогосподарського податку, передбаченого цим Законом;

Закон "Про запровадження в порядку експерименту єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників ".

6. Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. У разі, коли у звітному періоді валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менше як 50 відсотків загального обсягу реалізації, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах. Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є також власники земельних ділянок та землекористувачі, в тому числі орендарі, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, крім власників та землекористувачів земельних ділянок, переданих для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного будівництва, а також наданих для городництва, сінокосіння та випасання худоби.

Законодавство враховує труднощі сільськогосподарських товаровиробників, пов'язані із збутом вироблюваної ними продукції і надає їм можливість сплатити податки натурою. Закон надає їм право вибору форми сплати фіксованого сільськогосподарського податку у грошовій формі або у вигляді поставок сільськогосподарської продукції, чи в грошовій формі та поставок сільськогосподарської продукції.

7. Новим принципом оподаткування сільськогосподарських товаровиробників є визначення оподаткування залежно від земельної площі, власником чи користувачем якої є виробник — КСГП, ВСГК, АСГТ, ДСГП, селянин-фермер. Кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється на початку року і не підлягає коригуванню залежно від зміни ціни на сільськогосподарську продукцію протягом податкового року.

Обрахування кількості сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь, що має поставлятися в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється виходячи з еквіваленту — однієї тони пшениці м'якої третього класу за цінами, які щорічно визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому мається на увазі, що кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь, яка має поставлятися в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку, визначається як співвідношення вартості однієї тони відповідної продукції. Таке співвідношення встановлюється щорічно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами до затвердження відповідного бюджету, але не пізніше 1 січня. Зміна порядку сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) протягом звітного (податкового) року не допускається.

Об'єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди. Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, яка проводиться відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,5;

для багаторічних насаджень — 0,3.

Грошова оцінка сільськогосподарських угідь в разі необхідності може уточнюватися згідно із законодавством.

Цей Закон містить в собі правові норми стосовно порядку зарахування і строків сплати названого податку, про порядок його зарахування до бюджетів і державних цільових фондів. Платники податку перераховують у визначений строк кошти на окремий рахунок відділень Державного казначейства України у районах. Останні наступного дня після надходження коштів перераховують суми фіксованого сільськогосподарського податку у таких розмірах: до місцевого бюджету — ЗО відсотків, на обов'язкове державне пенсійне страхування — 68 відсотків, на обов'язкове соціальне страхування — 2 відсотки. Про ці надходження своєчасно повідомляється у відповідний орган державної податкової служби про загальну суму податку та її розмежування.

Контроль за своєчасним і повним надходженням фіксованого сільськогосподарського податку здійснюють органи державної податкової служби.

8. Визначна суспільна сутність фіксованого сільськогосподарського податку полягає у його спрямованості на фінансову податкову підтримку сільськогосподарського товаровиробника. Він сприятиме стабілізації сільськогосподарського виробництва. Цим Законом звільняються з 1 січня 1999 р. до 1 січня 2001 р. від сплати фіксованого сільськогосподарського податку сільськогосподарські товаровиробники, які відповідно до норм цього Закону є платниками вказаного податку.