§ 3. Об'єкти права власності колективних сільськогосподарських підприємств
1. Об'єктами суспільних економічних і юридичних відносин власності здебільшого виступають речі. Вони є об'єктами цих відносин внаслідок саме їх властивостей задовольняти потреби людини. Окрему річ, кошти, матеріальні цінності або ж їх сукупність прийнято називати майном, а юридичні відносини, що виникають стосовно цього майна, — майновими. Об'єктами права власності колективного підприємства також є цінні папери, акції. Майно, що належить, зокрема, колективному підприємству, відповідає цілям, завданням і характерові його підприємницької виробничо-господарської та культурно-побутової діяльності, його правоздатності. Подібно до того, як правоздатність колективного підприємства визначається нормами права, так і норми права встановлюють коло речей та майна, які можуть належати до об'єктів права його власності.
2. Об'єкти права власності КСГП визначено ст. 24 Закону "Про власність", а також ст. 7 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство". Перелік об'єктів права власності в цих статтях відрізняється, що пояснюється, на наш погляд, політичними, психологічними та економічними змінами, які стались у період між прийняттям цих Законів.
Так, згідно зі ст. 24 Закону "Про власність" об'єктами права власності кооперативу (колгоспу) (нині — колективне сільськогосподарське підприємство) в 1991 р. визнавалися лише: будівлі, споруди, грошові та майнові внески його членів, вироблена ним продукція, доходи, одержані від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу (колгоспу), а також інше майно, придбане за підстав, прямо не заборонених законом.
3. Відповідно до ст. 7 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" починаючи з лютого 1992 р. об'єктами права власності у КСГП, ВСГК, АСГТ визнаються: земля та обігові засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ним продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах.
Об'єктами права власності колективного підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, членом яких воно є. Об'єкти права колективної власності кожного конкретного підприємства визначаються згідно з чинним законодавством та його статутом. Але кожне підприємство може бути власником будь-якого майна, необхідного йому для аграрного та будь-якого іншого підприємництва (бізнесу), зокрема ведення громадського господарства, переробки сільськогосподарської продукції, задоволення своїх виробничих потреб, а також для задоволення культурно-побутових запитів членів свого підприємства.
КСГП складається з виробничих підрозділів: дільниць, відділень, цехів, підрядно-орендних утворень, комплексних тракторних, рільничих, кормозаготівельних, садівницьких та інших спеціалізованих бригад, а також тваринницьких ферм. За цими підрозділами закріплюються земельні площі, трактори, машини та інвентар, робоча і продуктивна худоба, необхідні господарські будівлі та інші засоби виробництва. Виробничі підрозділи підприємства здійснюють свою діяльність на основі внутрішньогосподарського розрахунку. В бригадах для регулювання економічних взаємин між ними застосовуються чекові та інші форми розрахунків. Вони використовуються і як засоби обліку та контролю за результатами виробничо-господарської діяльності.
Об'єктами права власності КСГП слід вважати лише такі виробничо-господарські підрозділи, яким повною мірою властива виробничо-господарська самостійність, чітка відокремленість майна і окресленість майнових відносин стосовно всього громадського господарства підприємства. Наприклад, маслозавод, виноробний чи цегельно-черепичний заводи, цех із виробництва плодово-овочевих консервів, тваринницька ферма та ін.
Об'єктивною ознакою того чи іншого підрозділу як об'єкта права власності підприємства належить вважати таку ознаку, відповідно до якої цей виробничий підрозділ може бути використаний для застосування підрядно-орендної форми організації виробництва на підприємстві. В інших випадках окремі виробничо-господарські підрозділи є лише формою організації праці, а надане їм майно є власністю підприємства і перебуває в їхньому використанні на праві повного господарського відання. Наприклад, рільничі бригади, об'єднані в цех рільництва.
4. Власністю КСГП є підсобні виробництва з переробки продуктів сільського господарства: млини, круподерні, маслоробні, молокозаводи, плодоовочесушарні, цехи з переробки плодів та овочів, сироварні й т. ін. Крім того, для обслуговування виробничих потреб підприємство має власні кузні, слюсарні, деревообробні майстерні, лимарні. Для працівників підприємства збудовано клуби та бібліотеки, майстерні побутового обслуговування, хлібопекарні, їдальні, дитячі заклади, перукарні, лазні. Власністю колективних підприємств є також устаткування підсобних виробництв та інше майно місцевих промислів.
5. Підприємства є власниками виробленої ними сільськогосподарської продукції: зерна, м'яса, технічних культур, молока, масла, картоплі, овочів, фруктів та ін. Поряд із продукцією, яку одержують підприємства від основних галузей виробництва, вони є власниками продукції та виробів, що виробляються підсобними й допоміжними галузями виробництва (борошно, масло, олія, сухофрукти, риба, мед, вина, вироби місцевих промислів), а також доходів, одержаних від лісокористування, загальнопоширених копалин, торфу, та інших доходів від правомірної експлуатації природних багатств.
6. Встановлені нормами зазначених вище законів правила щодо таких об'єктів права власності колективного підприємства, як грошові та майнові внески членів підприємства, торкаються, головним чином, новостворюваних недержавних суб'єктів аграрного підприємництва: сільськогосподарських кооперативів, фермерів, аграрно-виробничих асоціацій та інших утворень. Переважно такі утворення є вузькоспеціалізованими і з незначними обсягами виробництва.
§ 4. Зміст права власності колективного сільськогосподарського підприємства
1. Поняття права колективної власності певною мірою характеризується його змістом. Зміст права власності КСГП, ВСГК, АСГТ становлять його права та обов'язки щодо володіння, користування і розпорядження засобами та продукцією колективного виробництва. Це — сукупність правомочностей щодо здійснення прав володіння, користування і розпорядження всіма об'єктами права колективної власності. Визначенню змісту права власності присвячена ст. 8 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство", норми якої грунтуються на засадах Закону "Про власність". Зокрема, підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об'єктами власності.
Право володіння — юридичне забезпечена можливість господарського володіння підприємством тими чи іншими засобами і продуктами виробництва, коштами або іншими матеріальними цінностями начебто власними. Право володіння являє собою початкову правомочність, необхідний юридичний засіб досягнення певної економічної цілі, є передумовою права підприємства користуватися і розпоряджатися належним йому майном.
Володіння тим чи іншим майном є юридичне правомірним, якщо воно здійснюється самим власником-підприємством, його виробничо-господарським підрозділом або відповідно до волевиявлення першого іншою особою. В решті випадків матиме місце фактичне володіння річчю, що здійснюється проти волі власника. Практичне значення відмежування права володіння від інших правомочностей власника полягає в його праві вимагати захисту свого права володіння у порядку, передбаченому законом, — у порядку віндикації. Підставою для такого захисту є право володіння, а не сам факт заволодіння майном.
Підприємство має право володіти лише майном, необхідним йому для господарської діяльності в межах його правоздатності. Володіння засобами і продуктами сільськогосподарського виробництва є не тільки правом, а й відповідним обов'язком підприємства.
2. Право користування — це юридичне забезпечена можливість і обов'язок експлуатації речей через одержання від них корисних властивостей для досягнення певного матеріального результату. Виходячи з цього загального положення, Таким правом для КСГП, СпС, ВСГК є виробниче користування знаряддями і засобами виробництва, господарськими спорудами і технікою, експлуатація робочої худоби, використання іншого майна (зокрема виробів підсобних цехів, підприємств), а також одержання відповідних господарських результатів: урожаю сільськогосподарських культур, продуктів тваринництва, приросту живої ваги стада тварин, плодів садівництва і виноградарства, прибутків від зданих в оренду худоби, засобів виробництва, приміщень тощо. Отже, внаслідок права користування колективним майном створюються нові матеріальні цінності, на які у підприємства виникає право власності.
Належне підприємству право користування здійснюється застосуванням праці його членів та осіб, які працюють на ньому за трудовим договором. Майно КСГП, СпС, ВСГК повинно використовуватись відповідно до його цільового призначення — для подальшого розвитку господарства. Водночас підприємство може надавати своє майно безоплатно або за невелику плату в користування (оренду, прокат) своїм членам або іншим особам для одержання прибутку, задоволення їх матеріальних і культурно-побутових потреб (як-от допомога членам підприємства у будівництві або ремонті житлових будинків, обробітку присадибних земельних ділянок тощо).
В аграрному законодавстві закріплюється вимога раціонально використовувати належні підприємству знаряддя і засоби виробництва, дбайливо зберігати, своєчасно ремонтувати і доглядати трактори, комбайни та інше сільськогосподарське знаряддя, а також належним чином зберігати насіння і корми.