Смекни!
smekni.com

Нотаріат в Україні 2 (стр. 106 из 155)

При посвідченні правочинів щодо розпорядження спільним майном, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) дер­жавній реєстрації, якщо правовстановлювальний документ оформлений на одного із співвласників, нотаріус вимагає письмо­ву згоду інших співвласників. Справжність підпису на заяві співвласників про їх згоду на укладання таких правочинів повин­на бути засвідчена в нотаріальному порядку.

Відчуження або застава майна, що є колективною власністю, здійснюється за рішенням органів управління товариства (за­гальних зборів, виконавчого органу), якщо інше не встановлено законом та (або) установчими документами (актами).

Земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділян­кою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Розпорядження майном, що є державною власністю, здійсню­ється в порядку, установленому законодавством України.

44. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, ко­
ристування та розпорядження майном, що належить їм на праві
спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домов­
леністю між ними.

Правочини щодо належного подружжю на праві спільної сумісної власності майна, які потребують обов'язкового но­таріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також правочини щодо іншого цінного майна можуть бути посвідчені нотаріусом при наявності письмової згоди другого з подружжя. Справжність підпису на заяві другого з подружжя про згоду на укладення такої угоди повинна бути засвідчена в нотаріальному порядку.

Якщо в заяві другого з подружжя про згоду на відчуження спільного майна вказано, кому персонально (прізвище, ім'я, по

455

Нотаріат в Україні

батькові фізичної особи, найменування юридичної особи) він по­годжується продати, подарувати, заставити тощо спільно набуте майно, чи вказано ціну продажу, інші умови укладання угоди, нотаріус при її посвідченні зобов'язаний перевірити додержання умов, зазначених у такій заяві.

У тому разі якщо з поданих нотаріусу документів неможливо встановити час і підстави набуття майна, що є предметом угоди, а чоловік чи дружина особи, на ім'я якої це майно зареєстровано, ухиляється від надання письмової згоди на його відчуження, то особа, на ім'я якої майно зареєстровано, може в порядку статті 84 Закону України «Про нотаріат» передати заяву своєму чоловікові чи дружині з пропозицією з'явитися до нотаріуса для визначення частки чоловіка (дружини) у цьому майні. Якщо він (вона) не з'явиться до нотаріуса у визначений строк і протягом місяця після одержання заяви не надішле своїх заперечень, нотаріус мо­же посвідчити договір від імені чоловіка чи дружини, за ким відповідно до правовстановлювального документа лічиться це майно, без згоди другого із подружжя, якщо інше не встановлено договором між подружжям.

Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не пе­ребувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільно­го проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються вимоги, установлені цією Інструкцією щодо майна, що є правом спільної сумісної власності подружжя. На підтвердження факту проживання однією сім'єю осіб, які не перебувають у шлюбі, но­таріусом можуть бути прийняті: договір про спільне проживання та ведення спільного господарства, рішення суду про встановлен­ня факту спільного проживання однією сім'єю осіб, які не пере­бувають у зареєстрованому шлюбі, записи в будинкових книгах (паспортах) про постійне проживання або реєстрацію цих осіб за однією адресою тощо, якщо вони разом з іншими документами підтверджують цей факт.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної влас­ності на майно, набуте за час шлюбу.

Розпорядження Майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою відповідно до Цивільного кодексу України.

456

Додатки

45. Правочин щодо розпорядження майном, що подається для нотаріального посвідчення, може бути посвідчений нотаріусом без згоди другого з подружжя у разі, якщо з правовстановлювального документа, договору, укладеного між подружжям, акта цивільно­го стану про укладання шлюбу та інших документів випливає, що зазначене майно є особистою приватною власністю одного з под­ружжя, тобто набуте до реєстрації шлюбу, за час шлюбу, але на умовах, передбачених шлюбним або іншим договором, укладеним між подружжям, договором дарування або в порядку спадкуван­ня, або за кошти, які належали їй (йому) особисто тощо.

Про перевірку цих обставин нотаріус робить відмітку на примірнику правочину, що залишається в справах державної но­таріальної контори (приватного нотаріуса), з посиланням на реквізити відповідних документів, якщо ці документи не приєднуються до примірника такого правочину.

При посвідченні нотаріусом правочинів щодо відчуження май­на від імені особи, в якої немає чоловіка або дружини (неодруже­на (неодружений), удова (удівець), відчужувач подає відповідну заяву, у якій також зазначається, що майно, яке є предметом ць­ого правочину, не є спільною сумісною власністю. Нотаріус дово­дить зміст такої заяви до відома другого учасника правочину та зазначає про це в його тексті. Така заява повинна виходити осо­бисто від відчужувача, а в разі вчинення правочину через предс­тавника — від представника, якщо відчужувач надав йому право при оформленні правочину подавати від його імені заяву про на­лежність йому (відчужувачу) майна на праві особистої приватної власності.

Правочини щодо розпорядження майном можуть бути посвідчені без згоди другого з подружжя також у випадках:

коли останній не проживає за місцезнаходженням майна і місце проживання його невідоме. На підтвердження цієї обстави­ни подається копія рішення суду, що набрало законної сили, про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім. У разі встанов­лення опіки над майном особи, визнаної безвісно відсутньою, но­таріус виключає майно з опису або повідомляє нотаріуса, що здійснив опис, про необхідність виключення майна з опису. Про виключення майна з опису повідомляється опікун;

якщо майно набуто одним з подружжя за час окремого прожи­вання з другим з подружжя у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. На підтвердження цієї обставини подається копія рішення суду, що набрало законної сили, про визнання осо-

457

Нотаріат в Україні

бистою приватною власністю одного з подружжя майна, що є предметом цього договору.

280. Правочини про відчуження або заставу майна, яке переда­но за договором управління, посвідчуються нотаріусом за наяв­ності письмової згоди установника управління. Справжність підпису на заяві установника управління про згоду на укладання таких угод повинна бути засвідчена в нотаріальному порядку.

281. Договори про відчуження або заставу майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності забо­рони на відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру забо­рон відчуження об'єктів нерухомого майна.

У разі наявності заборони договори про відчуження майна, об-тяженого боргом, посвідчуються за умови згоди кредитора на заміну боржника (переведення боргу). (Абзац другий пункту 47 в редакції Наказу Міністерства юстиції № 40/5 від 24.05.2004)

Договори про відчуження або заставу нерухомого та рухомого майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після пе­ревірки відсутності податкової застави та заставної за даними Державного реєстру застав рухомого майна.

Договори про відчуження майна (майнових прав) платником податків, активи якого перебувають у податковій заставі, посвідчуються за умови письмової згоди відповідного податково­го органу.

У разі оформлення заставної перехід права власності на пред­мет іпотеки не допускається до повного задоволення вимоги за заставною.

48. Договір сторін про зміну або розірвання нотаріально
посвідченого договору оформляється шляхом складання окремо­
го договору, який додається до примірника основного договору,
що міститься в справах державної нотаріальної контори, приват­
ного нотаріуса (державного нотаріального архіву). Договір про
зміну або розірвання договору підписується сторонами і по-
свідчується нотаріусом. На всіх примірниках основного договору
робиться відмітка про його зміну або розірвання, у якій зазнача­
ються номер за реєстром та дата посвідчення договору про зміну
або розірвання.

Відмітка підписується нотаріусом і скріплюється його печат­кою. Про зміну або розірвання договору робиться запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, де зареєстровано основний до­говір.

458

Додатки

Якщо нотаріус, який посвідчив договір, позбавлений можли­вості посвідчити договір про його зміну або розірвання (у разі смерті, заміщення приватного нотаріуса у разі неможливості ви­конання ним своїх обов'язків, призупинення здійснення приват­ним нотаріусом своєї діяльності, передачі документів до держав­ного нотаріального архіву тощо), договір про зміну або розірван­ня основного договору може бути посвідчений іншим нотаріусом. При цьому таким нотаріусом складається додатковий примірник договору, який направляється ним за місцем зберігання догово­ру, що змінюється або розривається, для долучення до нього. Од­ночасно сторонам договору нотаріус роз'ясняє можливість повер­нення правовстановлювальних документів за місцем зберігання примірника договору, що розірваний.