Накладання заборони при одержанні повідомлення про смерть особи, що за життя склала спільний заповіт подружжя, провадиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини.
252. Накладання заборони реєструється нотаріусами в реєстрі
для реєстрації заборон. У цьому самому реєстрі реєструються
повідомлення судових і слідчих органів, органів державної по
даткової адміністрації, а також органів державної виконавчої
служби про накладання арешту на нерухоме майно. Про накла
дені заборони та арешти робиться запис в алфавітній книзі обліку
заборон відчуження і арештів нерухомого майна (додаток № 7).
Накладені заборони та арешти підлягають обов'язковій реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку, визначеному Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Накладені заборони та арешти рухомого майна підлягають обов'язковій реєстрації у Державному реєстрі застав рухомого майна.
253. Нотаріус знімає заборону відчуження майна при одер
жанні повідомлення:
банку, іншої юридичної особи про погашення позики;
про припинення договору застави;
про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпоте-кодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки;
про зняття арешту державного виконавця;
про припинення чи розірвання договору ренти, довічного утримання (догляду);
528
Додатки
про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину на майно особи, оголошеної померлою;
про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт;
про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав;
про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір;
про відчуження майна, переданого під виплату ренти;
в інших випадках, передбачених законом.
У випадках, передбачених частиною першою статті 537 Цивільного кодексу України, нотаріус може зняти заборону відчуження заставленого майна за заявою боржника, якщо він надасть нотаріусу докази відсутності кредитора (його представника) у місці виконання зобов'язання або ухилення кредитора (його представника) від прийняття виконання чи в разі іншого прострочення з їхнього боку, а також внесе в депозит нотаріуса належні з нього кредиторові гроші або цінні папери.
Як доказ зазначеного нотаріусу боржником подаються: копія зобов'язання, копія договору застави, квитанція про внесення в депозит нотаріуса належних кредиторові грошових коштів або цінних паперів, які свідчили б про повне і безумовне виконання зобов'язання, копія повідомлення нотаріуса кредиторові про внесення боргу в депозит, копія заяви боржника, переданої нотаріусом кредиторові відповідно до пункту 276 цієї Інструкції, щодо вчинення цим кредитором необхідних дій із зняття заборони відчуження тощо.
Про зняття заборони у цих випадках нотаріус письмово повідомляє кредитора.
Про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на майно нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна. Повідомлення судових або слідчих органів та органів державної виконавчої служби про зняття арешту залишається у справах нотаріальної контори.
254. У разі смерті набувача за договором довічного утримання (догляду) і переходу права власності на майно, що було передане
529
Нотаріат в Україні
за цим договором до його спадкоємців, нотаріус здійснює перереєстрацію заборони відчуження майна на ім'я нового власника, яка реєструється в реєстрі для реєстрації заборон. Така перереєстрація може бути здійснена за повідомленням нотаріуса, який видав свідоцтво про право на спадщину.
У цьому самому реєстрі у графі 10 і на всіх примірниках договору довічного утримання (догляду), а також у графі 4 алфавітної книги обліку заборон відчуження і арештів майна нотаріус робить відповідну відмітку про видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям набувача і про здійснену перереєстрацію заборони відчуження майна на нового власника.
Відомості про здійснену перереєстрацію підлягають обов'язковій реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Перереєстрації заборони відчуження в разі припинення юридичної особи — набувача з визначенням правонаступників, до яких переходять права та обов'язки за договором довічного утримання (догляду), або у разі ліквідації юридичної особи — набувача, коли права та обов'язки за цим договором переходять до її засновника (учасника), здійснюються на підставі витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
За правилами цього пункту нотаріус здійснює перереєстрацію заборони відчуження у разі укладення договору про внесення змін і доповнень до іпотечного договору.
РОЗДІЛ 27
ЗАСВІДЧЕННЯ ВІРНОСТІ КОПІЙ (ФОТОКОПІЙ)
ДОКУМЕНТІВ І ВИТЯГІВ З НИХ
255. Нотаріуси засвідчують вірність копій (фотокопій) документів, виданих юридичними особами за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій (фотокопій) не заборонено законом.
Вірність копії (фотокопії) документа, виданого фізичною особою, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису фізичної особи на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування або за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування фізичної особи.
Забороняється засвідчувати вірність копій паспорта, документів, що його замінюють, військового квитка, депутатського
530
Додатки
посвідчення, службових посвідчень та інших документів, знімання копії з яких не допускається.
Не допускається засвідчення вірності копії (фотокопії) з документа, на підставі якого відповідні установи видають оригінал документа (довідки про народження дитини, довідки про смерть), а також засвідчення вірності копії (фотокопії) з додатка без пред'явлення основного документа (витяг із залікової відомості).
256. Вірність копії (фотокопії) з копії (фотокопії) документа
може бути засвідчена нотаріусом, якщо вірність копії (фотокопії)
засвідчена в нотаріальному порядку або якщо ця копія (фото
копія) видана юридичною особою, що видала оригінал докумен
та. В останньому випадку копія документа має бути викладена на
бланку юридичної особи з прикладенням печатки і з відміткою
про те, що оригінал документа знаходиться в справах юридичної
особи, яка видала документ.
Вірність копії (фотокопії) з копії рішення суду (витяг з нього) може бути засвідчена нотаріусом за наявності відмітки про те, що це рішення набрало законної сили і що оригінал рішення знаходиться в суді з зазначенням номера справи.
369. Засвідчення копій (фотокопій) офіційних документів, які видаються органами реєстрації актів громадянського стану і надалі використовуватимуться за кордоном, нотаріусами здійснюється лише після попередньої легалізації оригіналів цих документів або проставляння апостиля22.
370. Вірність витягу може бути засвідчена лише у тому випадку, коли його зроблено з документа, у якому міститься рішення кількох не пов'язаних між собою питань. Витяг має відтворювати повний текст частини документа з певного питання.
При виготовленні витягу з багатосторінкового документа обов'язково відтворюється текст першої та останньої сторінок, які надають можливість ідентифікувати документ, вірність витягу з якого засвідчується.
Засвідчення вірності витягу з документа здійснюється за правилами, викладеними в пунктах 255, 256 цієї Інструкції.
259. Нотаріус зобов'язаний звірити з оригіналом копію (фото
копію) чи витяг з документа, вірність яких він засвідчує.
Див. Інструкцію про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої наказом Міністерства закордонних справ України від 04.06.2002 № 113, а також правила проставляння апостиля, затверджені Наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти та науки України, Міністерства юстиції України від 05.12.2003 № 237/803/151/5.
531
Нотаріат в Україні
РОЗДІЛ 28 ЗАСВІДЧЕННЯ СПРАВЖНОСТІ ПІДПИСУ НА ДОКУМЕНТАХ
• і ч, «•■:.'•
260. Нотаріус засвідчує справжність підпису на документах,
зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та
не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини.
На договорі може бути засвідчена справжність підпису особи, що підписалась за іншу особу, яка не могла це зробити власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин. У цьому випадку нотаріус установлює особу як того, хто підписався, так і того, за кого ця особа підписалася. Про причини, з яких фізична особа, заінтересована у вчиненні нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається в посвідчувально-му написі.
Договір не може підписувати особа, на користь або за участю якої її посвідчено.
261. Нотаріус, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує
факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис
зроблений певною особою.