Смекни!
smekni.com

Нотаріат в Україні 2 (стр. 117 из 155)

334. Між подружжям, а також особами, шлюб між якими бу­ло розірвано, може бути укладено договір про припинення права на утримання взамін набуття права власності на житловий буди­нок, квартиру чи інше нерухоме майно або одержання одноразо­вої грошової виплати.

335. Договір про припинення права на утримання взамін на­буття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно є договором відчуження, який підлягає обов'яз­ковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації в по­рядку, установленому чинним законодавством.

336. При посвідченні договору про припинення права на утри­мання у зв'язку з одержанням одноразової грошової виплати но­таріусом перевіряється факт внесення на депозитний рахунок но­таріуса відповідної грошової суми. На доказ внесення обумовле­ної сторонами суми на депозит нотаріусу для огляду подається квитанція про внесок, про що зазначається у тексті договору (стаття 89 Сімейного кодексу України.

337. Батьки дитини мають право укласти між собою договір про сплату аліментів на дитину. Умови договору мають визнача­ти розмір, строки, а також порядок виплати та підстави цільово­го використання аліментів і не можуть порушувати права дити­ни, які встановлені Сімейним кодексом України.

При цосвідченні договору нотаріусом роз'яснюється зміст пункту 2 статті 189 Сімейного кодексу України з одночасним заз­наченням про це у тексті договору, у частині можливості стягнен-

502

Додатки

ня аліментів у безспірному порядку на підставі виконавчого на­пису у разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за дого­вором.

182. Між батьками, один з яких проживає окремо від дитини,
з дозволу органу опіки та піклування може бути укладений до­
говір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з
передаванням права власності на нерухоме майно (житловий бу­
динок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Умовами договору може бути визначено набувачем права влас­ності на нерухоме майно як саму дитину, так і дитину разом з тим із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової влас­ності на це майно.

Укладання та посвідчення договорів про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передаванням права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо) здійснюється з дотриманням вимог пунктів 40, 181 цієї Інструкції.

РОЗДІЛ 19

ВСТАНОВЛЕННЯ ОПІКИ НАД МАЙНОМ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ,

ЯКА ВИЗНАНА БЕЗВІСНО ВІДСУТНЬОЮ, А ТАКОЖ ФІЗИЧНОЇ

ОСОБИ, МІСЦЕ ПЕРЕБУВАННЯ ЯКОЇ НЕВІДОМЕ

183. Нотаріус на підставі рішення суду про визнання фізичної
особи безвісно відсутньою за останнім місцем проживання такої
особи здійснює опис належного їй майна, призначає опікуна май­
на та передає йому майно на зберігання.

На підтвердження цього факту опікуну нотаріусом видається свідоцтво.

Опіка над майном триває до скасування рішення суду про виз­нання фізичної особи безвісно відсутньою.

У разі оголошення фізичної особи померлою нотаріус припи­няє опіку над майном та вживає заходів до охорони спадкового майна в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України.

184. До винесення судом рішення про визнання фізичної осо­
би безвісно відсутньою нотаріус, на підставі заяви заінтересова­
ної особи або органу опіки та піклування, за останнім відомим
місцем проживання такої особи може здійснити опис належного
їй майна, призначити опікуна майна та передати йому майно на
зберігання.

503

Нотаріат в Україні

Опіку над майном нотаріус припиняє на підставі заяви, пода­ної фізичною особою, місце перебування якої було невідоме, або до скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

185. Складання опису майна, призначення опікунів над цим майном, виключення майна з опису здійснюється за правилами розділу 20 цієї Інструкції.

РОЗДІЛ 20 ВЖИТТЯ ЗАХОДІВ ДО ОХОРОНИ СПАДКОВОГО МАЙНА

186. Державний нотаріус за місцем відкриття спадщини за за­
явою спадкоємців або виконавця заповіту або за своєю власною
ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна, коли
це потрібно в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів, креди­
торів або територіальних громад. Ці заходи вживаються ним без­
посередньо або шляхом надання доручення іншому державному
нотаріусу чи посадовим особам органів місцевого самоврядуван­
ня за місцезнаходженням майна.

За повідомленням спадкоємців, виконавців заповіту або з власної ініціативи заходи щодо охорони спадкового майна мо­жуть вживатися нотаріусами за місцезнаходженням цього майна з повідомленням про вжиті заходи нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Доручення нотаріусів або посадових осіб органів місцевого са­моврядування та повідомлення спадкоємців, виконавців заповіту про наявність майна, яке залишилось після померлих, реєстру­ється в книзі обліку заяв про вжиття заходів до охорони спадко­вого майна та встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме (додаток № 2).

Заходи до охорони спадкового майна нотаріус вживає не пізніше наступного дня з дати надходження доручення або заяви про наявність спадкового майна, яке потребує охорони.

186-1. Перед ужиттям заходів до охорони спадкового майна нотаріус перевіряє наявність спадкової справи за даними Спадко­вого реєстру. (Інструкцію доповнено пунктом 186-1 згідно з На­казом Міністерства юстиції № 33/5 від 07.04.2005)

187. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне
місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, — місце­
знаходження майна або його основної частини.

504

Додатки

Після смерті військовослужбовців строкової служби, а також осіб, які навчалися в навчальних закладах, що знаходяться поза постійним місцем їх проживання, місцем відкриття спадщини визнається те місце, де вони постійно проживали до призову на строкову військову службу або до вступу до відповідного учбово­го закладу.

У випадках якщо останнім місцем проживання спадкодавця є територія іншої держави, нотаріусом установлюється наявність між Україною та такою державою відповідного договору про пра­вову допомогу. При наявності такого договору застосовується за­гальне правило спадкоємства майна відповідно до законодавства держави, на території якої спадкодавець мав останнє постійне місце проживання.

Винятком з цього правила є спадкоємство нерухомого майна, за наявності якого право на спадщину на таке майно оформлюєть­ся відповідно до законодавства тієї держави, на території якої во­но знаходиться".

188. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення
про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих
спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме.

Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

У разі призначення спадкодавцем виконавця заповіту заходи щодо повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини вжива­ються виконавцем заповіту.

189. Нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установ­
лений статтею 1281 Цивільного кодексу України, приймає пре­
тензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені
у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання пра­
ва вимоги.

Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту.

190. Для охорони спадкового майна нотаріус проводить опис
спадкового майна, призначає його охоронця та передає майно йо­
му на зберігання.

Опис спадкового майна провадиться за участю заінтересова­них осіб, якщо вони того бажають, і не менше як двох свідків.

________________________________________________________________________________ ■ •;;'- - '

17Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, ратифікована Верховною Радою України 10.11.1994.

Нотаріат в Україні

Присутність виконавця заповіту при здійсненні опису спадко­вого майна є обов'язковою.

В акті опису мають бути зазначені: дата надходження дору­чення або заяви (повідомлення) про вжиття заходів до охорони спадкового майна; дата проведення опису; прізвища, імена, по батькові і адреси осіб, які беруть участь в описі; прізвище, ім'я, по батькові спадкодавця; час його смерті і місце знаходження майна, що описується; чи було опечатане приміщення до прибут­тя нотаріуса і ким; чи не була порушена пломба або печатка; док­ладна характеристика (назва, розмір, номер, рік випуску, колір, сорт та ін.) і оцінка кожного з перерахованих у ньому предметів та процент їх зносу. Оцінка описаних предметів (з урахуванням їх зносу) провадиться нотаріусом та особами, які брали участь в описі спадкового майна, а житлових будинків — виходячи з відновної чи страхової (у місцевостях, де інвентаризація не про­ведена) оцінки.

У разі незгоди з оцінкою спадкоємці вправі запросити спеціаліста-експерта або оцінювача.

Оплата праці спеціалістів (експертів, оцінювачів) здійснюєть­ся спадкоємцями.

На кожній сторінці акта опису підводиться підсумок кіль­кості речей (предметів) та їх вартості, а після закінчення опису — загальний підсумок кількості речей (предметів) і їх вартості.

До акта опису включається все майно, яке є в будинку (квар­тирі) померлого. Заяви сусідів та інших осіб про належність їм окремих речей заносяться до акта опису, а заінтересованим осо­бам роз'яснюється порядок звернення до суду з позовом про вик­лючення цього майна з акта опису.

Якщо проведення опису переривається або продовжується кілька днів, приміщення кожний раз опечатується нотаріусом. В акті опису робиться запис про причини і час припинення опису і його відновлення, а також про стан пломб і печаток при наступ­ному розпечатуванні приміщення.