Смекни!
smekni.com

Нотаріат в Україні 2 (стр. 131 из 155)

У своєму листі консул пропонує повідомити його про прийня­те рішення. Залежно від прийнятого цією особою чи органом рішення консул або вчиняє нотаріальну дію, або зупиняє вчинен­ня нотаріальної дії до розгляду справи в суді.

3.1.4. У разі укладення правочинів, які підлягають нотаріаль­ному посвідченню та (або) державній реєстрації, за участю осіб, над якими встановлено опіку або піклування, консул перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення та­ких договорів (стаття 71 Цивільного кодексу України.

Правочини за малолітніх, які не досягли 14 років, а також від імені фізичних осіб, визнаних у судовому порядку недієздатни­ми, учиняють батьки (усиновлювачі) або опікуни.

При вчиненні правочину одним з батьків малолітньої дитини вимагається письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків.

У разі неможливості отримання згоди другого з батьків (бать­ко дитини записаний зі слів матері; у разі смерті другого з батьків, що підтверджується свідоцтвом про смерть чи довідкою органу реєстрації цивільного стану; у разі визнання другого з батьків безвісно відсутнім чи померлим, у разі ухвалення рішен­ня суду про позбавлення батьківських прав) правочини щодо майна дитини вчиняються тим з батьків, з ким дитина проживає. Про обставини, які свідчать про неможливість отримання згоди другого з батьків, зазначається в тексті правочину.

563

Нотаріат в Україні

Консул не приймає для посвідчення правочин, що укладаєть­ся від імені малолітньої дитини представником батьків (усинов-лювачів) або одного з них.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не мо­же суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, непов­нолітніх чи непрацездатних дітей (стаття 203 Цивільного кодек­су України.

Правочини від імені неповнолітніх віком від 14 до 18 років, а також від імені осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, мо­жуть бути посвідчені за умови, якщо вони вчинені за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транс­портних засобів або нерухомого майна має бути згода обох батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

Для укладання інших правочинів неповнолітньою дитиною консул має одержати згоду будь-кого з батьків (усиновлювачів). У разі заперечення того з батьків (усиновлювачів), з яким прожи­ває неповнолітня особа, правочин може бути здійснений з дозво­лу органу опіки та піклування.

Опікун не має права укладати, а піклувальник давати згоду на укладання договорів між підопічним~та своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім передавання майна підопічному у власність за договором дарування або в бе­зоплатне користування на підставі договору позички.

Справжність підпису (ів) батьків (усиновлювачів) або піклу­вальників на заяві про їх згоду на посвідчення правочинів від імені неповнолітніх віком від 14 до 18 років, а також від імені осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, повинна бути нотаріально засвідчена. Засвідчення справжності підпису не потрібне, якщо батьки, усиновлювачі або піклувальники особисто подадуть кон­сулу заяву про згоду на посвідчення правочину. У цьому разі кон­сул установлює особу заявника, перевіряє справжність його підпису, про що робить відмітку на заяві, і вказує назву докумен­та, його номер, дату видачі та назву установи, що видала доку­мент, який стверджує особу. Заява про згоду на посвідчення пра­вочину може бути викладена на звороті примірника правочину, що залишається у справах консула, або на окремому аркуші.

3.1.5. При перевірці обсягу цивільної правоздатності юридичних осіб, які беруть участь у правочинах, консули зобов'язані ознайоми­тись з установчими документами (статут, засновницький договір), установчими актами, свідоцтвом про державну реєстрацію (пере-

564

Додатки

реєстрацію) юридичної особи та(або) витягом (випискою) з Дер­жавного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, положенням про філію та представництво юридичної особи, на­казом юридичної особи про призначення керівника філії або представництва і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу цивільної правоздатності юридичної особи.

3.1.6. При укладанні правочину представником консул пе­
ревіряє його повноваження. Консул зобов'язаний через Міністер­
ство закордонних справ України перевірити за допомогою Єдино­
го реєстру доручень, посвідчених у нотаріальному порядку,
дійсність довіреності на право розпорядження майном, у тому
числі транспортними засобами. На примірнику довіреності або її
копії, що залишаються у справах дипломатичного представницт­
ва чи консульської установи, робиться відмітка про перевірку
дійсності довіреності за даними Єдиного реєстру доручень,
посвідчених у нотаріальному порядку, з обов'язковим зазначен­
ням ідентифікаторного номера перевірки.

Консул не вимагає подання довіреностей на вчинення право-чинів та інших дій від осіб, уповноважених на це установчими до­кументами юридичної особи, законом або іншими актами цивіль­ного законодавства. У цих випадках від представників вимага­ються документи, які передбачають зазначені повноваження та посвідчують їх службове становище.

При посвідченні правочинів консули можуть приймати дого­вори, укладені від імені юридичних осіб їх філіями чи представ­ництвами, підписані уповноваженими на це особами та скріплені печатками цих філій чи представництв.

Якщо від імені юридичної особи діє орган його управління, консул витребовує документ, який стверджує повноваження цьо­го органу (статут, засновницький договір, установчий акт, рішен­ня зборів тощо).

3.1.7. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, ко­
ристування та розпорядження майном, що належить їм на праві
спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домов­
леністю між ними.

Договори щодо майна, належного подружжю на праві спільної сумісної власності майна, крім нерухомого, можуть бути посвідчені консулом при наявності письмової згоди другого з подружжя.

Справжність підпису на заяві другого з подружжя про згоду на укладення такого договору повинна бути нотаріально засвідчена.

Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не пе­ребувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільно-

565

Нотаріат в Україні

го проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються вимоги, установлені цим Положенням щодо майна, що є правом спільної сумісної власності подружжя. На підтвердження факту проживання однією сім'єю осіб, які не перебувають у шлюбі, но­таріусом можуть бути прийняті:

договір про спільне проживання та ведення спільного господа­рства, рішення суду про встановлення факту спільного прожи­вання однією сім'єю осіб, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі, тощо, якщо вони разом з іншими документами підтверд­жують цей факт.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної влас­ності на майно, набуте за час шлюбу.

3.1.8. Договори про оренду майна посвідчуються консулом
після перевірки через Міністерство закордонних справ України
відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдино­
го реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

У разі наявності заборони договори щодо майна, обтяженого боргом, посвідчуються за умови згоди кредитора на заміну борж­ника (переведення боргу).

Якщо на майно, що передається в оренду, накладено арешт су­довими чи слідчими органами, договори про оренду такого майна посвідчуються лише після зняття арешту.

Договори про оренду рухомого майна (майнових прав) посвідчуються консулом після перевірки через Міністерство за­кордонних справ України відсутності публічних обтяжень за да­ними Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

3.1.9. Договори сторін про розірвання чи зміну нотаріально
посвідчених консулом договорів оформляються шляхом складан­
ня окремого договору.

Один примірник договору про розірвання чи зміну нотаріаль­но посвідченого договору додається до примірника договору, що міститься в справах консула, а другий — підшивається в наряд за поточний рік. Договір про зміну або розірвання договору підпи­сується сторонами і посвідчується консулом. На всіх примірни­ках основного договору робиться відмітка про його зміну або розірвання, у якій зазначаються номер за реєстром та дата посвідчення договору про зміну або розірвання. Відмітка підпи­сується консулом і скріплюється його печаткою. Про розірвання

566

Додатки

договору робиться запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, де зареєстровано договір, що розривається, та зазначаються номер за реєстром та дата посвідчення договору про розірвання.

3.1.10. Якщо консул, який посвідчив договір, позбавлений
можливості посвідчити договір про його зміну або розірвання (у
разі звільнення, відпустки тощо), договір про зміну або розірван­
ня основного договору може бути посвідчений іншим консулом.
Укладання договорів про зміну або розірвання нотаріально
посвідчених договорів здійснюється з дотриманням правил
підпункту 3.1.7 цього Положення.