Смекни!
smekni.com

Нотаріат в Україні 2 (стр. 46 из 155)

Договір складається за загальними правилами і включає такі відомості:

·назву підприємства, його адресу;

·відомості про продавця та покупця;

·остаточну ціну продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом або розмір викупу;

·взаємні зобов'язання продавця і покупця;

·номери їх розрахункових рахунків;

·назви і адреси банківських установ;

·умови внесення платежів.

До договору включаються зобов'язання сторін, які були визна­чені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, відповідальність та

192

Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів

правові наслідки їх невиконання. У разі несвоєчасного внесення інвестицій покупець сплачує на користь місцевого бюджету пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості невнесених у строк інвестицій за кожний день прострочення. При недотриманні покупцем зо­бов'язань щодо збереження протягом визначеного терміну кіль­кості робочих місць (за винятком скорочення робочих місць, пов'язаного із санацією та реструктуризацією підприємства), по­купець сплачує штраф у розмірі дванадцятикратної суми се­редньої заробітної плати кожного звільненого працівника та у місячний термін поновлює кількість скорочених робочих місць. Кошти від штрафних санкцій перераховуються на рахунок служ­би зайнятості за місцем знаходження приватизаційного об'єкта.

Договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок .як опла­ту за придбаний об'єкт приватизації.

Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом ЗО календарних днів з моменту переходу до нього права власності на об'єкт приватизації. Термін оплати може бути продовжено ще на ЗО календарних днів за умови оплати не менше ніж 50 відсотків ціни продажу об'єкта.

У триденний термін після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу уповноважений представник органу приватизації і новий власник підписують акт передачі приватизованого об'єкта.

Визначений законом процес нотаріального посвідчення дого­ворів приватизації спрямований на забезпечення законності в цих відносинах та максимального захисту прав та законних інте­ресів її учасників. Як і інші нотаріальні дії він передбачає вста­новлення особи, що звертається до нотаріуса, або її представника, перевірку їх дієздатності, правоздатності юридичних осіб, з'ясу­вання справжніх намірів сторін, роз'яснення їм змісту договору та його юридичних наслідків, перевірку поданих для вчинення нотаріальної дії документів на предмет відповідності закону, складання проектів договору і т.ін.

Особливу увагу нотаріусам при складанні проектів договорів або посвідченні договорів, наданих сторонами, необхідно приділити перевірці того, щоб до умов договору купівлі-продажу увійшли передбачені бізнес-планом чи планом приватизації взаємні зобов'язання продавця і покупця, які були визначені ^-мовами аукціону, конкурсу чи викупу.

193

Нотаріат в Україні

§ 9. Посвідчення договорів найму або позички будівлі, іншої

капітальної споруди (їх окремих частин)

або позички транспортних засобів

-

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зо­бов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Договір найму (оренди) є двостороннім догово­ром, оскільки кожна з сторін цього договору набуває прав і обов'язків по відношенню один до одного, а також консенсуаль-ним, оскільки він вважається укладеним після досягнення сторо­нами згоди незалежно від моменту передачі речі.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Згідно зі ст. 761 ЦК, наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладання договору найму.

Предметом договору найму може бути річ, визначена індивіду­альними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодно­разовому використанні (неспоживна річ), а також майнові права.

Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у корис­тування негайно або у строк, встановлений договором найму. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встанов­лено договором, він визначається з урахуванням споживної якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Пла­та за користування майном може вноситись за вибором сторін у грошовій чи натуральній формі, що також встановлюється дого­вором найму. Плата за користування майном вноситься щомісяч­но, якщо інше не встановлено договором. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну, індексацію розміру плати за користування майном.

Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилась.

Договір укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитись від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна — за три місяці. Догово­ром або законом може бути встановлено інший строк для попе­редження про відмову від договору найму, укладеного на невиз­начений строк.

194

Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів

Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму і особливості найму окремих

видів майна. Так, ст. 4 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» встановлює, що об'єктом такого договору може бути майно цілісних майнових комплексів державних та комунальних підприємств, їх структурних підрозділів. Ця сама стаття встановлює певні обмеження, зокрема, яке майно не може бути предметом оренди, а саме: цілісні майнові комплекси дер­жавних та комунальних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), цілісні майнові комплекси структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць) казенних підприємств, що здійснюють діяльність, пов'язану з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, цілісні майнові комплекси казенних підприємств.

Особливості оренди водних об'єктів регулюються Водним ко­дексом України.

Щодо особливостей передачі військового майна в оренду юри­дичним і фізичним особами, то Закон України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» встановлює, що вона здійснюється виключно на конкурсній основі з урахуванням не­обхідності підтримання на належному рівні бойової та мобілі­заційної готовності. Порядок і умови проведення конкурсів виз­начаються Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України.

Відповідно до чинного законодавства, обов'язковому но­таріальному посвідченню підлягають договори оренди (найму):

·земельної ділянки;

·будівель або інших капітальних споруд;

·транспортних засобів.

Відносини щодо найму (оренди)_земельної ділянки регулю­ються ст. 792 ЦК України, Законом України «Про оренду землі» та Земельним кодексом України.

За договором найму (оренди) земельної ділянки одна сторона (наймодавець) зобов'язується передати другій стороні (найма­чеві) земельну ділянку на встановлений договором строк у во­лодіння та користування за плату. Земельна ділянка може пере­даватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відповідно до ст. 4 Закону «Про оренду землі», об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб України, територіальних громад сіл, селищ,

195

Нотаріат в Україні

міст та держави. Орендодавцями земельних ділянок є їх власни­ки або уповноважені ними особи. Земельні ділянки можуть пере­даватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користуван­ня іншій особі (суборенда).

Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою — не більше 5 років та довгостроковою — не більше 50 років.

Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або до­говором, мають право:

а) самостійно господарювати на землі;

б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та
інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію;

в) використовувати у встановленому порядку для власних пот­
реб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копа­
лини, торф, лісові угіддя, водні об'єкти, а також інші корисні
властивості землі;

г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених зако­
ном;

ґ) споруджувати житлові будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Землекористувачі зобов'язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначен­
ням;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок
та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади
та органам місцевого самоврядування дані про стан і використан­
ня земель та інших природних ресурсів у порядку, встановлено­
му законом;