Смекни!
smekni.com

Нотаріат в Україні 2 (стр. 119 из 155)

510

Додатки

Якщо заповіт складено на користь кількох осіб, виконання за­повіту може бути доручено будь-кому з них. У цьому разі но­таріусу подається письмова згода цих осіб на призначення одного з них виконавцем заповіту.

201. Особа може бути призначена нотаріусом виконавцем за­
повіту лише за її письмовою згодою.

Така згода може бути викладена на тексті самого заповіту або додана до нього.

344. У тексті свідоцтва виконавця заповіту нотаріус обов'язко­во зазначає всі повноваження виконавця заповіту, передбачені статтею 1290 Цивільного кодексу України.

345. Якщо спадкоємцями є малолітні, неповнолітні, недієздатні особи або особи, цивільна дієздатність яких обмежена, про видачу свідоцтва виконавця заповіту нотаріус повідомляє відповідні орга­ни опіки та піклування.

346. Чинність повноважень виконавця заповіту припиняється нотаріусом за місцем відкриття спадщини за письмовою згодою спадкоємців, відказоодержувачів, а також осіб (органів), які ма­ють право здійснювати контроль за виконанням заповіту.

Після повернення виконавцем заповіту виданого йому свідоцт­ва нотаріус робить відмітку про припинення чинності повнова­жень виконавця на примірнику свідоцтва, що зберігається у спра­вах нотаріуса, у державному нотаріальному архіві, на примірнику свідоцтва, повернутого виконавцем, та відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, у книзі обліку спадкових справ.

На всіх заявах зазначається час їх надходження та номер спад­кової справи. Заяви та примірники свідоцтва підшиваються в спадкову справу.

РОЗДІЛ 22 ВИДАЧА СВІДОЦТВА ПРО ПРАВО НА СПАДЩИНУ

205. На майно, що переходить за правом спадкування до спад­
коємців, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається
свідоцтво про право на спадщину.

Видача свідоцтва провадиться у строки, установлені цивіль­ним законодавством України (стаття 1298 Цивільного кодексу України.

Відомості про видачу свідоцтва про право на спадщину підля­гають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заповітів, спад-

511

Нотаріат в Україні

нових договорів та спадкових справ у порядку, передбаченому Положенням про Спадковий реєстр.

206. Свідоцтво про право на спадщину видається за заявою
спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому
цивільним законодавством, кожному з них окремо із визначен­
ням прізвища, імені, по батькові та часток у спадщині інших
спадкоємців.

При цьому в кожному свідоцтві може зазначатися все спадко­ве майно, крім нерухомого.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухо­ме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухомість (стаття 1297 Цивільного кодексу України.

Якщо спадщину на нерухоме майно прийняло кілька спад­коємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кож­ного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців. Якщо свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом не всім спадкоємцям і не на вее спадкове майно, у тексті його зазначається, яка частка спадщини залишається відкритою.

Якщо особи, які могли б спадкувати одна після одної, померли протягом однієї доби, спадщина відкривається одночасно і щодо кожного з них окремо.

207. Письмова заява про прийняття спадщини та відмову від
неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за
місцем відкриття спадщини.

Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, за­водиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до но­таріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Справжність підпису,на таких заявах має бути нотаріально засвідченою.

Не допускається прийняття заяв про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяв про їх відкликання, складених віз імені спадкоємців їхніми представниками, що діють на підстав: довіреностей.

Неповнолітня особа має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, шо

512

Додатки

прийняли спадщину, за відсутності заяви від їх імені про відмову від спадщини.

Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини або про відмову від неї, може відкликати її протягом строку, установле­ного для прийняття спадщини.

208. Прийняття і відмова від спадщини можуть мати місце
щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти
одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спад­
коємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким,
що прийняв усю спадщину.

Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.

Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині іншо­го спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь.

209. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщи­
ну за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового
реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового догово­
ру, заповіту.

У разі наявності спадкового договору нотаріус вимагає подан­ня йому примірника цього договору, якщо з витягу з Єдиного реєстру не буде вбачатися предмет спадкового договору.

(Пункт 209 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністер­ства юстиції № 33/5 від 07.04.2005)

210. Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі
письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з
дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною
другою статті 1270, статтею 1276 Цивільного кодексу України, —
не раніше зазначених у цих статтях строків.

При переході майна за правом спадкоємства за заповітом до інших учасників цивільних відносин свідоцтво про право на спадщину видається цим особам.

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

За наявності виконавця заповіту нотаріус перевіряє обсяг здійснених ним повноважень. Видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом здійснюється після припинення но­таріусом повноважень виконавця заповіту.

211. Свідоцтво про право на спадщину видається спад­
коємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно про­
живали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про
прийняття спадщини.

513

Нотаріат в Україні

Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем мо­жуть бути:

довідка житлово-експлуатаційної організації, правління жит­лово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем;

копія рішення суду, що набрало законної сили, про встанов­лення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний за­пис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджу­ють факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Спадкоємці, які пропустили строк для прийняття спадщини, можуть за згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщи­ну, подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини за місцем відкриття спадщини. Такі заяви спадкоємців мають бути викла­дені у письмовій формі і подані нотаріусу до видачі свідоцтва про право на спадщину. Справжність підписів спадкоємців на заяві має бути засвідчена у відповідності до правил, викладених у пункті 207 цієї Інструкції.

Спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатко­вий строк для подання заяви про прийняття спадщини, повинен у межах установленого судом строку прийняти спадщину шля­хом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви.

212. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкрит­тя спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спад­щину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов'яз­ково вимагаються відповідні документи.

Так, факт смерті і час відкриття спадщини підтверджуються свідоцтвом органу реєстрації актів цивільного стану про смерть спадкодавця.

Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадко­давцем є:

свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану; копії ак­тових записів;

записи в паспортах про другого з подружжя;

копії рішень суду, що набрали законні сили, про встановленні^ факту родинних та інших відносин.

514

Додатки

Факт перебування на утриманні підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили, про встановлення факту перебу­вання непрацездатної чи неповнолітньої особи на утриманні.

Непрацездатність утриманця, пов'язана з віком, перевіряєть­ся за паспортом, свідоцтвом органу цивільного стану про народ-

непрацездатність, пов'язана зі станом здоров'я, — за пенсій­ною книжкою або довідкою, виданою відповідним органом меди-ко-соціальної експертизи.

Якщо один або кілька спадкоємців за законом позбавлені можливості подати документи, що підтверджують наявність підстав для закликання їх до спадкоємства за законом, вони мо­жуть бути за письмовою згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину і подали докази родинних, шлюбних чи інших відносин зі спадкодавцем, включені до свідоцтва про пра­во на спадщину. Така згода спадкоємців оформляється у вигляді письмової заяви, підпис спадкоємців на якій має бути засвідче­ний у відповідності до правил, викладених у пункті 207 цієї Інструкції.