Посадова, службова особа встановлює особу як заявника, так і фізичної особи, що бере участь у вчиненні нотаріальних дій від його імені.
8. Тексти заповітів і довіреностей повинні бути написані зро
зуміло і чітко; дати в тексті посвідчуваних заповітів і довіренос
тей щонайменше один раз позначаються словами.
У заповітах і довіреностях прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, а також місце їх проживання зазначаються повністю.
Не заповнені до кінця рядки та інші вільні місця прокреслюються. Виправлення вносяться у присутності заповідача або довірителя та застерігаються посадовою, службовою особою перед підписами заповідача або довірителя, повторюються в кінці посвідчувального напису та скріплюються підписом посадової, службової особи і печаткою установи, закладу, судновою печаткою, печаткою установи виконання покарань, слідчого ізолятора, печаткою служби експедиції, яка застосовується для посвідчення офіційних документів.
На заповітах і довіреностях заборонено проставляти печатку для рецептів, листків непрацездатності, довідок тощо.
Виправлення вносяться за згодою заповідача або довірителя до всіх примірників заповіту чи довіреності так, щоб усе помилково написане, а потім закреслене можна було прочитати. Якщо в тексті заповіту слова «житловий будинок» виправлено на слова «одна друга частина житлового будинку», то виправлене слід застерегти так: «Закреслені слова «житловий будинок» не читати, написаному «одна друга частина житлового будинку» вірити».
Якщо заповіт чи довіреність викладено неправильно або неграмотно (чи складено з порушенням вимог законодавства), посадова, службова особа пропонує фізичній особі, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, скласти новий заповіт чи довіреність.
9. Для посвідчення заповіту і довіреності посадовими, службо
вими особами на відповідних документах вчиняються посвідчу-
вальні написи за формами, затвердженими Мін'юстом.
Посвідчувальний напис:
може бути розміщений як на лицьовому, так і на зворотному боці заповіту чи довіреності;
повинен бути написаний зрозуміло, чітко, без підчисток, виправлення — застережені підписом посадової, службової особи та скріплені печаткою;
666
Додатки
вчиняється у день посвідчення заповіту чи довіреності. Для вчинення посвідчувального напису може застосовуватися штамп з відповідним текстом.
10. Посвідчені заповіти і довіреності реєструються посадови
ми, службовими особами, крім капітанів морських або річкових
суден, що плавають під прапором України, начальників пошуко
вих або інших експедицій, в реєстрі нотаріальних дій (далі —
реєстр), форма якого затверджується Мін'юстом.
Кожна нотаріальна дія реєструється за окремим порядковим номером. Номер, під яким зареєстрована нотаріальна дія, зазначається в посвідчувальних написах.
Реєстр прошнуровується, його аркуші нумеруються. Напис про кількість аркушів у реєстрі скріплюється підписом посадової, службової особи і відповідними печатками.
Реєстрація нотаріальної дії провадиться посадовою, службовою особою тільки після підписання нею та скріплення печаткою посвідчувального напису на заповіті чи довіреності.
Записи у реєстрі виконуються чорнилом.
Виправлення, внесені до реєстру, засвідчуються посадовою, службовою особою і скріплюються її підписом.
Нотаріальна дія вважається вчиненою з моменту її реєстрації.
11. Капітан морського або річкового судна, що плаває під пра
пором України, вносить запис про посвідчення заповіту у судно
вий журнал. Реєстраційний номер, за яким заповіт внесено до
суднового журналу, і номер сторінки суднового журналу простав
ляються у посвідчувальному написі на обох примірниках за
повіту. У судновому журналі робиться відмітка про передачу за
повіту начальникові порту України або консулу України в іно
земному порту.
Заповіт, посвідчений начальником експедиції, реєструється в обліковому журналі так само, як вихідні документи. Порядковий номер, за яким заповіт зареєстровано в журналі, проставляється у посвідчувальному написі на обох примірниках заповіту.
12. Посадова, службова особа відмовляє у посвідченні заповіту
чи довіреності, якщо:
вчинення такої дії суперечить закону;
не подано документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
дія не підлягає вчиненню посадовою, службовою особою;
з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулася недієздатна фізична особа або фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена.
667
Нотаріат в Україні
Посадова, службова особа на прохання фізичної особи, якій відмовлено у посвідченні заповіту чи довіреності, повинна викласти причини відмови у письмовій формі і порядок її оскарження.
13. Скарга на неправильне посвідчення заповіту чи довіре
ності або на відмову посадових, службових осіб у їх посвідченні
подаються до суду за місцезнаходженням лікарні, іншого
стаціонарного закладу охорони здоров'я, санаторію, будинку для
осіб похилого віку та інвалідів, експедиції, госпіталю, військово-
лікувального закладу, військової частини, з'єднання, установи,
військово-навчального закладу, установи виконання покарань,
слідчого ізолятора.
Скарга на неправильне посвідчення заповіту або на відмову в його посвідченні капітаном морського або річкового судна, що плаває під прапором України, подаються до суду за місцем порту приписки судна.
14. Посадові, службові особи не вправі посвідчувати заповіти і
довіреності на своє ім'я або від свого імені, на ім'я або від імені сво
го чоловіка чи своєї дружини, їх та своїх родичів (батьків, дітей,
онуків, діда, баби, братів, сестер).
Особливості посвідчення заповітів
15. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на ви
падок своєї смерті.
Посадова, службова особа посвідчує заповіти дієздатних фізичних осіб у присутності свідків.
Не допускається вчинення заповіту через представника.
16. Заповіт складається однією фізичною особою (крім за
повіту, що складається подружжям).
Заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця і часу його складення, дати та місця народження заповідача і підписується заповідачем власноручно.
Заповідач може написати заповіт власноручно або надрукувати за допомогою технічних засобів.
Посадова, службова особа може на прохання заповідача записати заповіт з його слів власноручно або надрукувати за допомогою технічних засобів. У такому разі заповіт вголос зачитується заповідачем, який робить запис перед своїм підписом.
Якщо заповідач внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням у його присутності та у присутності запрошених
668
Додатки
ним двох свідків заповіт може підписати інша фізична особа згідно з пунктом 7 цього Порядку.
569. Текст заповіту складається так, щоб розпорядження заповідача не викликало непорозумінь чи сумнівів під час оформлення спадщини.
570. Присутність не менш як двох свідків є обов'язковою умовою при посвідченні заповітів.
Свідком може бути фізична особа, що має повну цивільну дієздатність.
Свідком не може бути:
нотаріус або інша посадова, службова особа;
спадкоємець за заповітом;
член сім'ї та близький родич спадкоємця за заповітом;
фізична особа, що не може прочитати або підписати заповіт внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин.
У заповіті зазначаються прізвище, ім'я та по батькові свідка, дата його народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, на підставі якого встановлено особу свідка.
Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.
Свідок несе відповідальність за шкоду, заподіяну ним внаслідок розголошення відомостей, що стали йому відомі у зв'язку з його участю у вчиненні нотаріальної дії, в установленому законодавством порядку.
571. Для посвідчення заповіту від заповідача не вимагається подання документів, які підтверджують його право на майно, що заповідається.
572. Майно може бути заповідане тільки у власність. Заповідач може покласти на спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, квартира або інше нерухоме чи рухоме майно, обов'язок надати іншій особі право користування таким майном або певною його частиною.
Заповідач може обумовити виникнення права на спадщину в особи, що призначена у заповіті, наявністю певної умови як пов'язаної, так і не пов'язаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо).
Умова, визначена у заповіті, повинна існувати на час відкриття спадщини і є нікчемною, якщо суперечить закону або моральним засадам суспільства.
669
Нотаріат в Україні
До заповіту може бути включено розпорядження немайнового характеру (наприклад, порядок розпорядження особистими паперами, виконання певних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети тощо).
21. Посадова, службова особа під час посвідчення заповіту зо
бов'язана роз'яснити заповідачу зміст статті 1241 Цивільного ко
дексу України про право на обов'язкову частку у спадщині та
зміст статті 1307 Цивільного кодексу України щодо нікчемності
заповіту на майно, яке є предметом спадкового договору.
Посадова, службова особа під час посвідчення заповіту роз'яснює заповідачу його право:
скасувати чи внести зміни до заповіту;
заповісти усе своє майно або його частку, в тому числі предмети домашньої обстановки та вжитку;
заповісти вклад, який зберігається у банку (фінансовій установі);
заповісти майно одній або кільком особам — як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, юридичним особам, а також державі;