У випадку втрати свідоцтва, а також якщо особа здала не тільки свої документи, а й документи, що належать іншій особі, вони видаються лише за рішенням суду.
Нотаріат в Україні
ГЛАВА 18. Вчинення виконавчих написів § 1. Поняття і значення виконавчого напису
Згідно зі ст. 509 та 526 ЦК України та інших актів цивільного законодавства, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Виходячи з положень цивільного законодавства, можна зробити висновок, що поняття належного виконання зобов'язання охоплює виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк, щодо належного предмета та належним способом.
Виконання зобов'язання може забезпечуватись шляхом звернення кредитора до суду за правовим захистом його порушених прав і законних інтересів. Однак для стягнення грошових сум, передачі або витребування від боржника майна закон передбачає можливість, на відміну від ускладненої судової процедури, інший шлях — виконання зобов'язань у примусовому порядку через вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Виконавчий напис — це розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника.
В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить поняття «безспірності певної заборгованості». Вчинення виконавчого напису — це не вирішення спору між кредитором і боржником, а підтвердження безспірності зобов'язання1. Цей правовий інститут забезпечує інтереси як кредитора, полегшуючи і прискорюючи здійснення його прав за відсутності спору, так і боржника шляхом відмови у вчиненні виконавчого напису, якщо вникає спір, який повинен вирішуватись у суді.
В юридичній літературі щодо визначення поняття «виконав
чий напис» існує кілька точок зору. Деякі автори під виконавчим
написом розуміють «розпорядження нотаріального органу про
примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових
сум або передачу чи повернення майна кредитору...»2. Та
більшість авторів схиляються до думки, що оскільки такий но
таріальний орган, як нотаріальний архів, не вправі здійснювати
г-\п-./- .--V •-:;-;■■■-■-.. г■.-■->■:, МИ а;
1 Радзієвська Л.К., Пасічник С.Г. Нотаріат в Україні: Навч. посібник / За відп.
ред. Л.К. Радзієвської. — К.: Юрінком Інтер, 2000. — С. 283.
2 Там само. — С. 186.
314
Глава 18. Вчинення виконавчих написів
виконавчий напис, то ця нотаріальна дія є розпорядженням саме нотаріуса. Така позиція авторів вважається найбільш прийнятною і заслуговує на підтримку3.
На думку інших, «правовим змістом виконавчого напису є посвідчення факту невиконання умов договору однією із сторін угоди, а процесуально-правовим — надання оригіналам документів, що встановлюють заборгованість, виконавчої сили4. Проте з цією думкою важко погодитися, адже позиція авторів не враховує, що виконавчий напис вчиняється не тільки на стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, а й, наприклад, на стягнення податкової заборгованості з фізичних осіб, заборгованості з військовослужбовців, звільнених з військової служби, військовозобов'язаних після закінчення зборів тощо, тобто коли взаємовідносини стягувача та боржника ґрунтуються не на договірних, а на інших підставах.
■
§ 2. Умови і порядок вчинення виконавчих написів
Для вчинення виконавчого напису нотаріусу необхідно здійснити перевірку наявності певних умов, за яких може бути вчинена ця нотаріальна дія.
Першою умовою є перевірка нотаріусом того, чи належить ця справа до Переліку безспірних заборгованостей, який є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Наявність цієї умови перевіряється шляхом ознайомлення та звірення зі змістом діючих постанов Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», від 11 листопада 1999 р. № 2075 «Про внесення доповнень до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» і від 24 квітня 2000 р. № 693 «Про внесення доповнень до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». В цілому, цими постано-
3 Довідник нотаріуса / А.М. Ерух, Ю.М. Козьяков, Н.В. Круковес. — К.: Істина,
2000. — Вип. 2: Запитання і відповіді \ відп. ред. С.Р. Станік. — С 139.
4 Фурса С.Я., Фурса Є.І. Нотаріат в Україні. Теорія і практика: Навч. посібник
для студ. вищ. навч. закл. — К.: А.С.К., 2001. — С. 444.
315
Нотаріат в Україні
вами із 25 кількість таких заборгованостей зменшена до 11, деякі з них, за вимогою часу, змінили свою назву, з'явились і нові:
·стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами;
·стягнення з фізичних осіб податкової заборгованості;
·стягнення заборгованості, що випливає з відносин, пов'язаних з авторським правом;
·стягнення заборгованості з батьків, або осіб що їх замінюють, за утримання дітей у закладах освіти;
·стягнення заборгованості з батьків, або осіб що їх замінюють, за утримання дітей і підлітків в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах соціальної реабілітації;
·стягнення за диспашею;
·стягнення заборгованості з військовослужбовців, звільнених з військової служби, і військовозобов'язаних після закінчення зборів;
·повернення об'єкта лізингу;
·стягнення заборгованості з орендної плати за користування державним та комунальним майном;
·стягнення за чеками;
·стягнення заборгованості за векселями, опротестованими нотаріусами в установленому законом порядку.
Так, наприклад, пункти 19, 20 Правил торгівлі у розстрочку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1998 р. № 997, передбачають можливість стягнення за виконавчим написом нотаріуса суми заборгованості, а також обумовленої договором пені у разі прострочення покупцем або підприємством (установою, організацією) сплати трьох чергових платежів за товари, придбані у розстрочку.
Зокрема, зазначено, що якщо покупцем або підприємством (установою, організацією) допущено прострочення сплати трьох чергових платежів, вся сума заборгованості, а також обумовлена договором пеня, можуть бути стягнені у примусовому порядку незалежно від настання строку чергових платежів шляхом отримання виконавчого напису нотаріуса або за рішенням суду.
Друга умова стосується перевірки всіх поданих для вчинення виконавчого напису документів, які підтверджують наявність зобов'язання та його безспірність або іншу відповідальність боржника перед стягувачем. Встановлення цієї умови також проводиться шляхом ознайомлення зі змістом Переліку, де в кожному розділі після найменування вказуються документи, які не-
316
Глава 18. Вчинення виконавчих написів
обхідно пред'явити для вчинення виконавчого напису по кожній заборгованості.
Слід зазначити, що питання, пов'язане з визначенням «спірної» та «безспірної» заборгованості викликає певні складнощі, які стосуються насамперед, поняття та критеріїв оцінки цих термінів.
На жаль, юридичне тлумачення словосполучення «безспірна заборгованість» коментується недостатньо чітко. Якщо розглядати його складові окремо, то термін «безспірний», наприклад, означає «який не викликає заперечень; безперечний, загальновизнаний»5.- Під терміном «заборгованість» слід розуміти суму фінансових зобов'язань, грошових боргів, що підлягають погашенню, поверненню у визначений строк. Якщо до цього строку заборгованість не погашена, вона стає простроченою6.
На наш погляд, деякі автори достатньо обґрунтовано вважають, що в основу розмежування «спірної» та «безспірної» заборгованості покладено не власне ставлення боржника до пред'явленої вимоги (суб'єктивна ознака), а об'єктивна ознака, тобто такий фактичний склад і характер правовідносин, який, за загальним правилом, виключає можливість оспорювання заборгованості, тобто безспірність стягнення заборгованості не визначається нотаріусом чи стягувачем, а передбачається Переліком7. Це є одним з принципових положень і воно рівною мірою відноситься не тільки до боржника, а й до кредиторів, які, маючи свій власний інтерес (наприклад, з метою прискорення процедури стягнення заборгованості та ін.), можуть приховати від нотаріуса таку інформацію, а боржник у свою чергу, маючи заперечення, взагалі позбавлений можливості вплинути на хід подій, оскільки нотаріальна дія вчинятиметься лише на підставі документів, поданих кредитором. Про час і місце вчинення виконавчого напису боржник, зрозуміло, не повідомляється і для з'ясування його можливих заперечень проти вимог кредитора нотаріусом не викликається.
Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на оригіналах документів, які встановлюють безспірну заборгованість або іншу відповідальність боржника перед стягувачем.
Крім того, за деякими стягненнями потрібно надати документи, які підтверджують, що боржника попередили про не-
5 Великий тлумачний словник української мови / Уклад. В.Т. Бусел. — К., 2002.
6 Райзберг Б.А., Лозовський Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современннй зкономичес-
кий словарь: 2-е издание. — М., 1998. — С. 106.
7 Юдельсон К.С., Кац А.К. Научно-практический комментарий к положенню о го-
сударственном нотариате. — М., 1970. — С. 176-177.
317
Нотаріат в Україні
обхідність погашення заборгованості в певний термін. Таке попередження має на меті спонукати боржника до добровільного погашення заборгованості, а також запобігти примусовому виконанню за відсутності у добросовісного боржника намірів ухилитися від виконання зобов'язання.