Смекни!
smekni.com

Нотаріат в Україні 2 (стр. 63 из 155)

У тому випадку, коли правовстановлювальний документ на майно, що підлягає реєстрації, повертається спадкоємцеві (свідоцтво про реєстрацію чи технічний паспорт на автомототра-нспортний засіб, іншу самохідну машину або механізм, судновий білет чи свідоцтво, договір комерційної концесії тощо), нотаріус перевіряє документ, про що робить відмітку на заяві про видачу свідоцтва про право на спадщину або на примірнику цього свідоцтва, який залишається у правах нотаріуса. Допускається приєднання до матеріалів спадкової справи, засвідчених в уста­новленому порядку, фотокопій правовстановлювальних доку­ментів на майно, які повертаються спадкоємцям.

Свідоцтво про право на спадщину, на земельну частку (пай) після смерті фізичних осіб, евакуйованих із зони відчуження, відселених із зони безумовного (обов'язкового) або зони гаранто­ваного добровільного відселення, а також фізичних осіб, що са­мостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійно­го переселення були членами колективних або інших сільсько­господарських підприємств, а також пенсіонерів з їх числа, які проживали у сільській місцевості, може бути видане нотаріусом на підставі трудової книжки члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчено­го витягу з неї2 за наявності в ній відповідного запису.

Доказом факту евакуації фізичних осіб із зони відчуження, відселення або їх самостійного переселення та членства в колек­тивному або іншому сільськогосподарському підприємстві, яке розташовувалося на території, що зазнала радіоактивного забруд­нення, є довідки, видані обласними державними адміністраціями за місцем евакуації, відселення чи самостійного переселення, або рішення суду, яке набрало законної сили, про їх:

2 Див. Закон України від 05.06.2003 № 899-ГУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)

262

Глава 9. Видача свідоцтва про право на спадщину

·евакуацію, відселення чи самостійне переселення з тери­торій, що зазнали радіоактивного забруднення;

·членство в колективному або іншому сільськогосподарсько­му підприємстві, яке розташовувалося на території, що зазнала радіоактивного забруднення3.

Спадкування майна фермерського господарства здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про фермерське господарство».

У разі успадкування спадкоємцями прав та обов'язків набува­ча майна за договором довічного утримання (догляду) у тексті свідоцтва зазначається, що воно є невід'ємною частиною догово­ру довічного утримання (догляду) і підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Свідоцтво про право на спадщину на грошовий вклад, щодо якого вкладник зробив розпорядження банку (фінансовій уста­нові), а також на грошовий вклад, щодо якого відсутнє за­повідальне розпорядження, після смерті вкладника видається нотаріусом спадкоємцям на загальних підставах.

Свідоцтво про право на спадщину на страхову виплату (страхо-зе відшкодування), щодо якого страхувальник не зробив спеці­альної вказівки страховій установі, після смерті страхувальника зидається спадкоємцям на загальних підставах.

Якщо страхувальник у договорі особистого страхування приз­начив особу, до якої має перейти право на одержання страхової зиплати у разі його смерті, свідоцтво про право на спадщину но­таріусом не видається.

Нотаріус на прохання спадкоємців померлого вправі робити запит до банків (фінансових установ), страхових установ про на­явність на ім'я померлого вкладів, страхових виплат. Відповідно до статті 46 Закону України «Про нотаріат» банки (фінансові ус­танови), страхові установи повинні подати відомості в строк, вка­заний нотаріусом.

Нотаріус роз'яснює спадкоємцям, що свідоцтво про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, має бути зареєстро­ване у відповідному органі.

Нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за за­коном чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки по­мерлого у спільному майні.

Див. Постанову Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 № 1651 «Деякі питання реалізації громадянами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, права на отримання земельної частки (паю)».

263

Нотаріат в Україні

Якщо у спільному майні подружжя правовстановлювальнин документ на таке майно оформлений на того із подружжя, що є живим, нотаріус вимагає його (її) письмової згоди на виділ на ім'я померлого його частки в спільному майні.

Нотаріус повідомляє (надсилає копію свідоцтва про право на спадщину) про видачу свідоцтва про право на спадщину на ім'я малолітньої, неповнолітньої дитини або недієздатного спад­коємця чи спадкоємця, цивільна дієздатність якого обмежена, орган опіки і піклування за місцем проживання спадкоємця для охорони його майнових інтересів.

Про видачу свідоцтва про право на спадщину другому з под­ружжя на майно, що є предметом спадкового договору, нотаріус повідомляє набувача цього майна.

Спадкоємцям, які одержали свідоцтво про право на спадщину певної частини спадкового майна, у подальшому видаються нас­тупні свідоцтва про право на спадщину інших частин спадкового майна, яке не перераховане в раніше виданому свідоцтві.

Якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спад­коємці, а письмовою згодою між спадкоємцями спадщина підля­гає перерозподілу, у цьому випадку нотаріус після повернення по­передніх свідоцтв видає нові свідоцтва про право на спадщину.

Нові свідоцтва про право на спадщину видаються нотаріусом також за рішенням суду про внесення змін до раніше виданих свідоцтв про право на спадщину або на підставі письмової згоди всіх спадкоємців про внесення змін до раніше виданих свідоцтв.

Зміна розміру частки у спадщині проводиться за згодою спад­коємців, які прийняли спадщину, до видачі свідоцтв про право на спадщину. У разі недосягнення згоди зміна розміру часток здійснюється у судовому порядку.

Зміна розміру часток у складі спадкового нерухомого майна або транспортних засобів оформляється нотаріально посвідченим договором спадкоємців.

Зміна черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування провадиться після відкриття спадщини до видачі свідоцтв про право на спадщину.

Зміна черговості оформляється договором між заінтересовани­ми спадкоємцями. Згода на укладання цього договору від спад­коємців, які не беруть участь у ньому, не вимагається.

Цей договір не може порушувати прав спадкоємця, який не бе­ре у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'яз­кову частку в спадщині.

264

Глава 9. Видача свідоцтва про право на спадщину

Поділ спадкового майна провадиться за згодою спадкоємців, які прийняли спадщину. У разі недосягнення згоди поділ прова­литься у судовому порядку відповідно до часток, належних кож­ному із спадкоємців за законом або за заповітом.

Поділ спадкового майна оформляється договором спад­коємців, а за відсутності згоди — судовим рішенням.

У договорі про поділ спадкового майна визначаються реальні частки спадкоємців у спадковому майні. При цьому допускаєть­ся грошова компенсація, якщо вартість майна різна.

Відомості про видачу свідоцтва про право на спадщину підля­гають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заповітів, спад­кових договорів та спадкових справ у порядку, передбаченому лоложенням про Спадковий реєстр.

Нотаріусом ведеться книга обліку спадкових справ та ал­фавітна книга спадкових справ.

У книзі обліку спадкових справ реєструються: заяви про прийняття спадщини; заява про відкликання заяви про прий­няття спадщини; заява про видачу свідоцтв про право на спад­щину, про відмову від спадщини; заяви про відкликання заяви про відмову від спадщини; заява спадкоємця на одержання час­тини вкладу спадкодавця банку (фінансовій установі); пре­тензії кредиторів, а також заяви про вжиття заходів до охоро­ни спадкового майна, за якими були вжиті ці заходи; заяви про відкриття спадщини та укладання договору на управління спадщиною; заява про видачу свідоцтва виконавцю заповіту; заява виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх пов­новажень; заява відказоодержувача про відмову від за­повідального відказування тощо. На підставі однієї із перера­хованих заяв, зареєстрованої першою, заводиться спадкова справа на ім'я померлого.

Нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи. У разі підтвердження цього акту но­таріус відмовляє у прийнятті заяви (іншого документа), рекомен­дуючи заявнику подати її за місцезнаходженням цієї справи, в разі потреби — вимагає цю справу для подальшого провадження.

Усі наступні заяви (додаткові, від інших спадкоємців і креди­торів) також реєструються в книзі обліку спадкових справ під са­мостійними номерами та в хронологічному порядку.

На всіх заявах зазначаються час їх надходження та номер спадкової справи.

265

Нотаріат в Україні

У спадкову справу підшиваються документи, які були витре­бувані від спадкоємців, юридичних осіб, подані іншими, крім спадкоємців, фізичними особами, а також примірник договору на управління спадщиною, договору про зміну черговості одер­жання права на спадкування, примірник договору про зміну розміру частки спадщині, свідоцтва виконавця заповіту, свідоцт­ва про право на спадщину тощо.

Відомості про спадкові справи підлягають обов'язковій реєстрації в Спадковому реєстрі в порядку, передбаченому поло­женням про Спадковий реєстр.