Слід відзначити, що в юридичній літературі висловлювалась думка про те, що до нотаріальних правовідносин мають увійти як правовідносини, які безпосередньо належать до нотаріального процесу — нотаріальні процесуальні правовідносини, так і нотаріально-адміністративні правовідносини, що стосуються організаційної структури нотаріату, визначають взаємовідносини між нотаріальними органами і регулюються законодавством про нотаріат. Об'єднання цих правовідносин в одне поняття пов'язано з тим, що нотаріат є структурою, що не тільки забезпечує вчинення нотаріальних дій у визначеному законодавством порядку, а й взаємодіє з іншими державними структурами, забезпечує своє самооновлення.
Таким чином, нотаріальні процесуальні відносини — це суспільні відносини, які виникають між особами, що вчиняють но-
35
Нотаріат в Україні
таріальні дії, та особами, що звертаються за вчиненням нотаріальних дій у порядку, передбаченому законодавством про нотаріат. Нотаріальні процесуальні відносини мають такі ознаки:
— наявність обов'язкового суб'єкта — нотаріуса або інших ор
ганів чи осіб, уповноважених на вчинення нотаріальних дій;
·встановлення меж компетенції нотаріуса, наданих йому державою, що визначаються нормами національного та міжнародного законодавства;
·правоохоронний та правозахисний характер діяльності нотаріату;
·добровільність вступу в нотаріальні процесуальні відносини, укладання та посвідчення договорів;
·безспірний характер нотаріальних процесуальних відносин, тобто безспірність юридичних фактів і прав, на яких засновується нотаріальне провадження;
·письмова форма реєстрації нотаріальних дій і нотаріального діловодства.
Для регулювання відносин у сфері нотаріальної діяльності держава встановлює спеціальні норми, сукупність яких створює галузь права — нотаріальне процесуальне право. Отже, нотаріальне процесуальне право — це система правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають в процесі здійснення нотаріальних дій між нотаріальними органами та особами, які звертаються за вчиненням цих дій. Нотаріальне процесуальне право має специфічні, притаманні тільки йому предмет і метод. Предметом нотаріального процесуального права є суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення нотаріальних дій між нотаріальними органами та особами, які звертаються за вчиненням цих дій і врегульовані нормами нотаріального процесу. Методом правового регулювання таких відносин є особливий спосіб впливу норм права на однорідні суспільні відносини.
При визначенні місця нотаріального процесуального права в системі права України в науці немає єдиної думки, що викликає багато суперечок.
Одні вчені вважають, що нотаріальне процесуальне право не є самостійною галуззю права і входить до предмета регулювання цивільного процесуального права, виконуючи в несудовіи формі захист цивільних прав та охоронюваних законом інтересів.
Другі вважають, що нотаріальне процесуальне право має схожість із адміністративним процесом, оскільки нотаріальні органи є органами державного управління й організаційній струк-
36
Глава 2. Предмет, система і принципи нотаріального..
турі нотаріату властиві деякі ознаки адміністративних пра зозідносин, змістом яких є загальна підпорядкованість осіб, щ< зчиняють нотаріальні дії, Міністерству юстиції України, яке ви конує керівну та контролюючу функції.
Треті відносять нотаріальне процесуальне право до са настійної галузі, оскільки діяльність нотаріальних органів і по .адових осіб має безспірний характер, під час вчинення но гаріальних дій не використовується змагальна форма процесу.
Тому виходячи зі структурної побудови нотаріату і характеру здійснення нотаріальних дій, є всі підстави вважати, що но таріальне процесуальне право є самостійною галуззю права, якг має тісний зв'язок з іншими галузями матеріального і процесу ального права, зокрема цивільним, цивільно-процесуальним сімейним, земельним, житловим та адміністративним правом*
§ 2. Нотаріальний процес, його зміст та стадії
Нотаріальний процес — це діяльність нотаріальних органів врегульована нормами нотаріального процесуального права : здійснована у визначеному процесуальному порядку. Змістои цієї діяльності є сукупність взаємних прав та обов'язків суб'єктії процесу — нотаріальних органів і осіб, які звертаються за вчи ненням нотаріальних дій. Об'єднані нотаріальними правовідно синами, ці суб'єкти здійснюють процесуальні дії, спрямовані ж досягнення відповідної мети.
Метою нотаріального процесу є надання суспільним відноси нам визначеної законом форми, яка має забезпечити захист і охорону прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.
Нотаріальний процес складають ряд послідовних взаємопов'язаних стадій, серед яких є і обов'язкові для вчинення кожної нотаріальної дії.
Першою стадією нотаріального процесу є порушення но тпаріального провадження. Порушення провадження відбувається поданням письмової заяви чи з'явленням особи до нотаріуса зе вчиненням нотаріальної дії. Цю стадію складають також дії з перевірки нотаріусом наявності всіх передумов для вчинення певної нотаріальної дії. Наприклад, нотаріус розпочинає вчинення нотаріальної дії зі встановлення особи, яка звернулась до нотаріуса, на основі даних паспорту чи інших документів, передбачених законодавством, перевірки її дієздатності, в необхідних випадках — перевірки повноважень представника.
37
Нотаріат в Україні
Друга стадія нотаріального процесу — підготовка до вчинення нотаріальної дії, яка не завжди є обов'язковою. Зміст цієї дії полягає у витребуванні додаткових документів чи одержанні певних відомостей від фізичних або юридичних осіб, державних органів, перевірка, аналіз, правова експертиза поданих для вчинення нотаріальних дій документів.
Третьою стадією нотаріального провадження є вчинення або відмова від вчинення нотаріальної дії. Після проходження двох попередніх стадій на підставі перевірки та оцінки поданих документів нотаріус приходить до висновку про обставини, які дозволяють або не дозволяють йому вчиняти нотаріальну дію. Вчинення нотаріальної дії оформлюється нотаріальним актом (договором, свідоцтвом, іншим нотаріальним документом).
Нотаріус чи інша посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право відмовити в їх вчиненні з підстав, зазначених у ст. 49 Закону України «Про нотаріат», наприклад, якщо вчинення нотаріальної дії суперечить закону, суперечить цілям, вказаним у статуті юридичної особи, неподання необхідних відомостей та документів тощо. Відмова на прохання особи, якій було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, має бути викладена письмово.
Слід відзначити, що деякі нотаріальні дії характеризуються значними часовими межами, що надає їм характеру не одноразової дії, а певного розтягнутого у часі процесу. До таких прикладів належить охорона спадкового майна, прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів, прийняття документів на зберігання. Проте не дивлячись на те, скільки процесуальних дій вчиняє нотаріус для здійснення окремої нотаріальної дії, вона все одно складає зміст однієї стадії.
Четвертою стадією є реєстрація вчиненої нотаріальної дії. Згідно зі ст. 52 Закону України «Про нотаріат», усі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами чи посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, реєструються в реєстрах нотаріальних дій. Для деяких нотаріальних дій обов'язковою є реєстрація в державних реєстрах — Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно, Спадковому реєстрі тощо.
П'ята стадія яка не є обов'язковою, — це оскарження нотаріальних дій або відмова в їх вчиненні. У разі якщо заінтересована особа вважає, що нотаріус неправильно вчинив нотаріальну
38
Глава 2. Предмет, система і принципи нотаріального...
дію або неправильно відмовив їй у вчиненні нотаріальної дії, вона вправі подати про це скаргу до суду.
§ 3. Джерела нотаріального процесуального права
Джерела нотаріального процесуального права — це нормативні акти, які регулюють організацію і компетенцію нотаріальних органів, а також процесуальний порядок вчинення ними нотаріальних дій.
Принципове значення для нотаріату в Україні мають положення Конституції України. Слід зазначити, що в Конституції немає норм, які б безпосередньо стосувались здійснення нотаріальної діяльності, проте вона закріпила низку важливих положень, наприклад, щодо непорушності права приватної власності, щодо права кожного володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, що набувається в порядку, визначеному законом, а також користування Для задоволення своїх потреб об'єктами права державної і комунальної власності відповідно до закону.
Основні питання діяльності нотаріальних органів і посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії, врегульовано Законом України «Про нотаріат», від 2 вересня 1993 р., що набрав чинності 1 січня 1994 р. Необхідність прийняття нового закону про нотаріат була обумовлена переходом до ринкових відносин, виникненням приватної власності, створенням нових видів економічної діяльності тощо.
Законом створено систему приватної нотаріальної діяльності, що дає можливість розвантажити державні нотаріальні контори, підвищити якість вчинення нотаріальних дій, а також піднести престижність професії нотаріуса. Для підвищення професійного рівня нотаріусів встановлено більш високі вимоги для зайняття посади нотаріуса — стажування в нотаріальній конторі чи у приватного нотаріуса, складання кваліфікаційного іспиту, обов'язкове одержання свідоцтва на зайняття нотаріальною діяльністю. Водночас врегульовано підстави для анулювання свідоцтва, визначено права та обов'язки нотаріуса, правові гарантії захисту його прав та інтересів. Також посилено вимоги щодо відповідальності нотаріуса за вчинювані ним нотаріальні дії.