Смекни!
smekni.com

Нотаріат в Україні 2 (стр. 124 из 155)

262. Нотаріус не може засвідчувати справжність підпису
фізичної особи на документі, у якому стверджуються обставини,
право посвідчення яких належить лише відповідному державно­
му органові (час народження, шлюбу, смерті, наявність хвороби,
інвалідності, права власності на майно тощо). Справжність
підпису на зазначеному документі може бути засвідчена у випад­
ку, якщо документ призначений для подання до компетентних
органів іншої держави.

263. При засвідченні зразків підписів посадових осіб юридич­
них осіб на картках, що подаються до Національного банку Ук­
раїни, комерційних банків (у тому числі Ощадного банку Ук­
раїни, інших комерційних банків різних видів і форм власності)
з метою відкриття рахунків, нотаріус перевіряє обсяг правоздат­
ності юридичної особи23, справжність підписів посадових осіб та
їх повноваження на право підпису.

На підтвердження повноважень на право підпису нотаріусу подається наказ про призначення на посаду, протокол про обран­ня посадової особи, довіреність на ім'я керівника, видана вищим органом управління юридичної особи, тощо.

264. За наявності технічних можливостей роботи з електрон­
ними документами нотаріус засвідчує справжність електронного

Див. пункт 40 цієї Інструкції

532

Додатки

цифрового підпису на таких документах за правилами, передбаче­ними пунктом 17 цієї Інструкції, та вчиняє посвідчувальний напис.

- Г.--Іи ' •- Г* * .. . ї ' "-

РОЗДІЛ 29 ЗАСВІДЧЕННЯ ВІРНОСТІ ПЕРЕКЛАДУ

265. Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї
мови на іншу, якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), перек­лад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус у порядку, установленому розділом 28 цієї Інструкції. При цьому перекладач поряд з доку­ментом, що встановлює його особу, повинен представити доку­мент, який стверджує його кваліфікацію.

266. Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення угоди,
засвідчення вірності копії та ін.) одночасно вчиняється й перек­
лад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з оригіналом
угоди, копією тощо на одній сторінці, розділеній вертикальною
рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався на
лівій стороні, а переклад — на правій. Переклад має бути зробле­
ний з усього тексту документа, що перекладається, і закінчувати­
ся підписами. Під перекладом вміщується підпис перекладача.

Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього.

Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії ар­куші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

РОЗДІЛ зо ПОСВІДЧЕННЯ ФАКТІВ

371. Нотаріус на прохання фізичної особи посвідчує факт, що фізична особа є живою.

372. Нотаріус на прохання фізичної особи посвідчує факт пе­ребування її в певному місці.

373. Посвідчення факту, що фізична особа є живою, та факту перебування її в певному місці провадиться як при явці фізичної особи до нотаріуса, так і поза приміщенням, що є робочим місцем нотаріуса.

533

Нотаріат в Україні

270. Факти, що малолітня дитина, недієздатна фізична особа є
живою чи перебуває в певному місці, посвідчуються на прохання
її законних представників (батьків, усиновителів, опікуна).

Факти, згадані вище, щодо неповнолітньої дитини, фізичної особи, цивільна дієздатність якої обмежена, посвідчуються на їх прохання та за згодою на це законних представників (батьків, усиновителів, піклувальників), викладеній з дотриманням вимог пункту 38 цієї Інструкції.

374. Нотаріус на прохання фізичної особи посвідчує її то­тожність з особою, зображеною на поданій нею фотокартці.

375. На підтвердження факту, що фізична особа є живою, та факту перебування фізичної особи в певному місці нотаріус видає заінтересованим особам, а на підтвердження тотожності фізичної особи з особою, зображеною на фотокартці, — цій фізичній особі, відповідні свідоцтва (пункт 23 цієї Інструкції).

376. На примірнику свідоцтва про тотожність фізичної особи з особою, зображеною на фотокартці, вміщується фотокартка, яка розташовується у верхньому лівому куті свідоцтва, скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою. При цьому печатка має розміщуватися частково на фотокартці, а частково — на свідоцтві.

274. Нотаріус посвідчує час пред'явлення йому документа.
На підтвердження цієї обставини нотаріус робить посвідчуваль-

ний напис на документі із зазначенням особи, що його пред'явила.

275. Нотаріус передає заяви фізичних осіб та юридичних осіб
іншим фізичним особам та юридичним особам, якщо вони не су­
перечать закону і не містять відомостей, що порочать честь і
гідність людини.

Заяви подаються нотаріусу належним чином оформленими не менше ніж у двох примірниках, один з яких передається поштою зі зворотним повідомленням або особисто адресатам під розписку. Заяви можуть передаватися також з використанням технічних за­собів. У цьому випадку другий примірник заяви повертається особі, що її подала.

276. На прохання особи, що подала заяву, їй видається
свідоцтво про передання заяви.

У свідоцтві викладається зміст одержаної на заяву відповіді або те, що відповідь у встановлений у заяві строк не надійшла.

Передавання заяви та видача свідоцтва про передання заяви є самостійними нотаріальними діями і реєструються в реєстрі но­таріальних дій під окремими цомерами.

Витрати, пов'язані з поштовою пересилкою заяви чи з вико­ристанням інших технічних засобів, оплачуються заявником.

534

Додатки

РОЗДІЛ 31 ПРИЙНЯТТЯ В ДЕПОЗИТ ГРОШОВИХ СУМ І ЦІННИХ ПАПЕРІВ

277. Нотаріус у передбачених законодавством України випад­
ках24 приймає від боржника у депозит грошові суми та цінні папе­
ри для передавання їх кредитору.

Прийняття нотаріусом грошових сум і цінних паперів прова­диться за місцем виконання зобов'язання.

Нотаріуси ведуть облік депозитних операцій у порядку, уста­новленому Міністерством юстиції України.

278. Приймання грошових сум або цінних паперів у депозит
для передавання кредитору здійснюється за заявою заінтересова­
ної особи. Заява має містити відомості:

щодо особи, від якої прийнято внесок у депозит, а також щодо особи, для передавання якій його внесено, а саме:

для фізичних осіб:

прізвище, ім'я, по батькові, серія та номер паспорта, коли та ким він був виданий, місце проживання та ідентифікаційний но­мер у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів;

для юридичних осіб:

найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій Ук­раїни, реквізити поточного рахунку, відкритого в установі банку (якщо місцезнаходження або інші відомості щодо особи, для пе­редавання якій робиться внесок, невідомі, то в заяві вказуються останні відомі особі, що звернулася до нотаріуса, відомості);

щодо мети чи виконання якого зобов'язання зроблено внесок;

щодо причин, з яких зобов'язання не може бути виконане без­посередньо.

За бажанням особи до заяви можуть бути включені обґрунту­вання та розрахунок, згідно з яким робиться внесок. У разі прий­няття в депозит цінних паперів, випущених у документарній формі, у заяві зазначається їх сумарна номінальна вартість.

279. Нотаріус видає особі, яка внесла в депозит грошові суми
або цінні папери, квитанцію про внесок. На прохання боржника
напис про внесок може бути зроблений на поданому документі,
що встановлює заборгованість або з якого випливає внесення гро­
шових сум або цінних паперів у депозит.

24Див. статтю 537 Цивільного кодексу України.

535

Нотаріат в Україні

280. Про надходження грошових сум і цінних паперів но­
таріус повідомляє кредитора і на його вимогу видає йому належні
грошові суми або цінні папери.

Якщо боржник не вказав адресу кредитора і нотаріусу ця адре­са невідома, боржник попереджається, що повідомлення креди­тора про внесення грошей або цінних паперів у депозит є його обов'язком.

281. Повернення грошових сум і цінних паперів особі, яка
внесла їх у депозит (дебітору), допускається лише за письмовою
згодою на це особи, на користь якої був зроблений внесок (креди­
тора), або за рішенням суду.

РОЗДІЛ 32 ВЧИНЕННЯ ВИКОНАВЧИХ НАПИСІВ

282. Для стягнення грошових сум або витребування від борж­
ника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на докумен­
тах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості про­вадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Законодавством України можуть бути встановлені випадки за­борони звернення стягнення на окремі види майна (стаття 89 Сімейного кодексу України, стаття 754 Цивільного кодексу Ук­раїни таін.).

Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і нале­жить державному чи комунальному підприємству або підпри­ємству, понад 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду (стаття 33 Закону України «Про іпотеку»).

Виконавчий напис (окрім вимоги про неоплату чека) вчи­няється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, зна­ходження боржника або стягувача.

283. Для вчинення виконавчого напису стягувачем або упов­
новаженим представником нотаріусу подається заява, в якій,
зокрема, має бути зазначено:

відомості про найменування і адресу стягувача та боржника;

дата та місце народження боржника — фізичної особи, місце його роботи;