§ 1. Посвідчення факту, що громадянин є живим, та факту перебування громадянина в певному місці
Нотаріус на прохання фізичної особи посвідчує факт, що фізична особа є живою. Встановлення цього факту може бути викликане правовою невизначеністю пенсійних, аліментних, майнових та інших відносин, наприклад у випадках, коли існує сумнів, що особа жива, при сплаті аліментів, утримання, боргу, відкриття спадщини чи виплаті пенсій або інших платежів з-за кордону, помилкове визнання громадянина померлим. Те, що громадянин є живим, посвідчується з метою усунення такої невизначеності.
Посвідчення факту, що фізична особа є живою, провадиться як при явці фізичної особи до нотаріуса, так і поза приміщенням, що є робочим місцем нотаріуса.
Для порушення провадження нотаріусу достатньо усної заяви громадянина. Останнім подається документ, що посвідчує особу, і після бесіди з таким громадянином нотаріус вчиняє цю нотаріальну дію.
Посвідчення факту, що малолітня або недієздатна фізична особа є живою, провадиться на прохання його законних представників (батьків, усиновителів, опікуна).
1 Радзієвська Л.К., Пасічник С.Г. Нотаріат в Україні: Навч. посібник // За відп. ред. Л.К. Радзієвської. — К.: Юрінком Інтер, 2000. — С. 267.
300
Глава 15. Нотаріальне посвідчення безспірних юридичних фактів
Щодо неповнолітньої дитини, фізичної особи, цивільна діє-і-^а.гність якої обмежена, цей факт посвідчується на їхнє прохання та за згодою на це законних представників (батьків, усиновителів, видувальників), викладеній з дотриманням вимог законодавства.
На підтвердження зазначеної обставини нотаріус видає заінтересованим особам свідоцтво, в якому вказуються точна адреса і час "'■свідчення факту, а у разі вчинення цієї нотаріальної дії поза приміщенням нотаріальної контори чи поза робочим місцем приватного нотаріуса, останній вказує, що він посвідчив факт особисто. Якщо факт посвідчується у лікувальній чи іншій установі — вказується також повне найменування установи. Щодо малолітньої, неповнолітньої, недієздатної або обмежено дієздатної особи — також зазначається, хто з законних представників видав дозвіл на посвідчення факту або у супроводі кого особа з'явилась до нотаріуса.
Нотаріус на прохання фізичної особи посвідчує факт перебування її в певному місці.
Значення вчинення цієї нотаріальної дії полягає у закріпленні факту перебування громадянина в певний час і в певному місці для встановлення конкретних, важливих для нього обставин. На практиці найчастіше виникає необхідність засвідчити цей факт для скасування рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім.
Процесуальний порядок засвідчення факту перебування особи в певному місці збігається з порядком посвідчення факту, що громадянин є живим.
На підтвердження факту перебування фізичної особи в певному місці нотаріус видає заінтересованим особам відповідне свідоцтво.
§ 2. Посвідчення тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці
Нотаріус на прохання фізичної особи посвідчує її тотожність з особою, зображеною на поданій нею фотокартці. Така нотаріальна дія набуває все більшого поширення. Так, при прийомі на роботу, вступі до деяких військово-морських закладів, вчиненні дій за кордоном громадяни потребують документ, що встановлював би їх тотожність з особою, зображеною на фотокартці.
Нотаріус, упевнившись у тотожності фізичної особи з особою, зображеною на фотокартці, видає їй відповідне свідоцтво.
301
Нотаріат в Україні
На примірнику свідоцтва про тотожність фізичної особи з особою, зображеною на фотокартці, вміщується фотокартка, яка розташовується у верхньому лівому куті свідоцтва, скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою. При цьому печатка має розміщуватися частково на фотокартці, а частково - на свідоцтві.
§ 3. Посвідчення факту часу пред'явлення документів
Слід зазначити, що ця нотаріальна дія до цих пір не мала великого поширення. Проте цінність інформації в сучасних умовах, інформатизація багатьох процесів, прискорення доступу до інформації ця дія використовується для посвідчення факту певного часу пред'явлення документів, що містять пропозиції, винаходи, авторські права і т.ін. — для захисту від розкрадання наукових ідей, винаходів, відкриттів, захисту від промислового шпіонажу і недобросовісної конкуренції. Посвідчення факту певного часу пред'явлення документів можливе і в інших випадках, зокрема при потребі засвідчити першість у подачі певних відомостей або наявність певних документів на певний час у певному місці. Отож, такими документами буде документація, наприклад, описи або розробки винаходів, раціоналізаторських пропозицій, авторські праці та наукові розробки, фонограми, відеограми, комп'ютерні програми на твердому носії та їх описи - для захисту від піратства, плагіату, підробки тощо. Це дозволяє підтвердити пріоритет такого винаходу чи навіть факт авторства, одержати патент, забезпечити охорону своїх авторських прав у судовому порядку.
Посвідчення факту часу пред'явлення документів полягає у вчиненні нотаріусом посвідчувального напису на поданому документі, що підтверджує його подання у певний час.
Для вчинення цієї нотаріальної дії нотаріус дотримується загальних правил вчинення нотаріальних дій, зокрема встановити особу, що звернулась за вчиненням цієї нотаріальної дії на основі паспорту чи інших документів, передбачених законодавством, перевірити її дієздатність, у необхідних випадках перевірити повноваження представників.
Нотаріус посвідчує час пред'явлення йому документа шляхом вчинення посвідчувального напису встановленого зразка безпосередньо на документі. У написі зазначається особа, що подала документ, час його пред'явлення, найменування нотаріальної контори чи робочого місця приватного нотаріуса, її адресу.
302
Глава 15. Нотаріальне посвідчення безспірних юридичних фактів
Документ подається нотаріусу у двох примірниках, після вчинення посвідчувальних написів на обох один екземпляр повергається особі, що звернулась за посвідченням, а другий залишається у справах нотаріуса. У необхідних випадках нотаріус може сам знготовити копію документа.
Якщо документ викладено на декількох сторінках, нотаріус зобов'язаний прошити його у спосіб, що унеможливлює його роз'єднання, пронумерувати сторінки, скріпити кожну підписом : печаткою.
Якщо для посвідчення подаються кілька документів, посвідчу-зальний напис вчиняється на кожному з них, вони реєструються в реєстрі нотаріальних дій окремо і державне мито сплачується особою за кожен з них окремо.
і>іі" ' V-; - _ V . .гЬ . • -:г «... "
Нотаріат в Україні
ГЛАВА 16. Передача заяв фізичних та юридичних осіб § І. Поняття і значення передачі заяв фізичних та юридичних осіб
Однією з найпоширеніших нотаріальних дій є передача заяв фізичних та юридичних осіб іншим фізичним і юридичним особам, необхідність у вчиненні якої виникає за наявності потреби довести до відома певних осіб важливі відомості. Це може бути інформація, що має певне правове значення і може служити доказом під час судового розгляду тієї чи іншої справи в суді. Так, заяви можуть містити відомості щодо здійснення права власності на нерухоме майно, повідомлення про розлучення, поділ спільного майна, порушення авторських чи інших прав, пропозиції, попередження тощо. Випадки, в яких громадяни можуть звертатись за вчиненням цієї нотаріальної дії, практично необмежені. Це зумовлено тими перевагами, що дає передача заяв через органи нотаріату, зокрема унеможливлює посилання на неповідомлення певної особи про наміри заявника, неотримання попереджень чи пропозицій у випадках, коли вони є обов'язковими, стає доказом, який неможливо оспорити.
Проте слід відзначити, що законодавство України висуває певні умови, яких слід дотримуватися для вчинення цієї нотаріальної дії. Першою умовою є додержання законності. Зміст заяви не повинен суперечити законам України, інакше заява не буде дійсною і не матиме юридичних наслідків для заявника. Якщо заява є неправомірною, нотаріус повинен пояснити особі, що звернулась за вчиненням цієї дії, вимоги закону, наслідки її дій. В більшості випадків особи, що звернулись за вчиненням нотаріальної дії, не діють зловмисно, а просто не усвідомлюють свої помилки внаслідок недостатньої правової обізнаності.
Нотаріус передає заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам, якщо еони не містять відомостей, що порочать честь і гідність людини. Тобто другою умовою є також відповідність заяви моральним засадам суспільства.
Також до умов вчинення цієї нотаріальної дії слід віднести дотримання процесуального порядку передачі заяв.
§ 2. Процесуальний порядок передачі заяв
Передача заяв від одних осіб до інших вчиняється тільки державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами,
304
Глава 16. Передача заяв фізичних та юридичних осіб
посадові особи консульських установ та виконкомів місцевих рад правом на це не наділені.
Щодо територіальної компетенції, то звернутись за вчиненням цієї нотаріальної дії можна до будь-якої нотаріальної контори або приватного нотаріуса (загальне правило територіальної компетенції).
Згідно з п. 275 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, заяви подаються нотаріусу належним чином оформленими.
Заяви складаються з дотриманням вимог до документів, що подаються для вчинення нотаріальних дій, тобто належним чином оформлені (написані ясно і чітко, без підчисток, дописок, закреслень чи інших незастережених виправлень тощо), а якщо вони викладені на двох і більше окремих аркушах, — скріплені належним чином, із зазначенням кількості скріплених аркушів.