Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель і видаються відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Вимоги щодо експертної грошової оцінки земельних ділянок урегульовані Методикою експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 № 1531, та Порядком проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженим Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 09.01.2003 № 2.4
По-третє, при посвідченні договору про відчуження земельної ділянки як самостійного об'єкта цивільних правовідносин нотаріус перевіряє відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) за даними Державного земельного кадастру. Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановленого обмеження (обтяження). Про встановлене обмеження (обтяження) та його зміст нотаріус зазначає в тексті договору.
При посвідченні договору викупу земельної ділянки (у разі відсутності на ній житлового будинку, споруди та іншого нерухомого майна, насаджень), що перебуває у приватній власності, для суспільних потреб нотаріус вимагає подання відповідного рішення
4 Див. Лист Мін'юсту України від 04.02.2004 за № 31-12/197.
171
Нотаріат в Україні
органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Для посвідчення угоди про передачу права власності на земельну ділянку нотаріусу, крім документів, що підтверджують право власності на таку ділянку, подаються заява власника земельної ділянки та рішення органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади про згоду на одержання права власності на таку земельну ділянку.
При посвідченні договорів" купівлі-продажу земельних ділянок державної та комунальної власності органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади до їх розмежування нотаріуси як правовстановлювальні документи приймають:
·у межах населених пунктів — рішення відповідних органів місцевого самоврядування, погоджені з відповідними органами виконавчої влади;
·за межами населених пунктів — розпорядження органів виконавчої влади, прийняті за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування.
Для посвідчення договору купівлі-продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності після визначення їх теж у натурі (на місцевості), нотаріусу, крім державного акта про право власності, подається рішення відповідного органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади. Таке рішення (розпорядження) має відображати протокол про проведений аукціон (конкурс). У разі якщо інформація, що міститься у рішенні (розпорядженні), є недостатньою для посвідчення договору, нотаріусу подається належним чином оформлений протокол про проведений аукціон (конкурс).
Вимога щодо обов'язковості продажу земельних ділянок державної та комунальної власності на конкурентних засадах не розповсюджується на право викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок.
Договір про обмін земельними ділянками, які виділені даним масивом у натурі (на місцевості) власникам земельних'часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, освідчується нотаріусом за згодою всіх співвласників таких земельних ділянок. Договір посвідчується між власниками, один з яких виявив бажання використовувати належну йому земельцу ділянку самостійно. Предметом договору можуть бути земельні ділянки, які відносяться до різних земельних масивів.
172
Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
Угоди про перехід права власності повинні містити:
а) назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина,
назва юридичної особи);
б) вид угоди;
в) предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця роз
ташування, площі, цільового призначення, складу угідь, право
вого режиму тощо);
г) документ, що підтверджує право власності на земельну
ділянку;
ґ) відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки;
д) відомості про відсутність або наявність обмежень щодо ви
користання земельної ділянки за цільовим призначенням (заста
ва, оренда, сервітути тощо);
є) договірну ціну;
є) зобов'язання сторін.
Угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення.
Нотаріально посвідчена угода про перехід права власності на земельну ділянку та документ про оплату є підставами оформлення відповідного державного акта про право власності на цю ділянку та її державної реєстрації.
§ 7. Посвідчення договорів відчуження транспортних засобів
Посвідчення договорів відчуження, оренди або позички транспортних засобів є однією з найбільш розповсюджених нотаріальних дій.
Правовими засадами посвідчення договорів відчуження транспортних засобів є статті 657, 719,799 і 828 Цивільного кодексу, та п. 35,105, 137-142 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Відповідно до чинного законодавства, обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають:
·договори найму (оренди) транспортних засобів за участю фізичної особи (ст. 799 ЦК України);
·договори позички транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фізична особа (828 ЦК України).
Слід зазначити, що договори купівлі-продажу транспортних засобів, згідно з діючим законодавством, не підлягають обов'яз-
173
Нотаріат в Україні
ковому нотаріальному посвідченню, однак, згідно із ст. 54 Закону України «Про нотаріат» та п. 35 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за бажанням сторін нотаріусами посвідчуються й інші правочини, для яких законодавством не встановлено обов'язкової нотаріальної форми.
Особливості цієї нотаріальної дії полягають у тому, що вона може виконуватись як державними, так і приватними нотаріусами незалежно від місця реєстрації транспортних засобів.
Такі договори посвідчують за умови подання документів, які підтверджують:
98. право власності відчужувачів на це майно;
99. його реєстрацію;
100. відсутність обмежень, які впливають на можливість відчуження транспортних засобів.
Право власності на транспортні засоби і законність їх придбання можуть бути підтверджені такими документами:
·договорами й іншими документами, укладеними у встановленому порядку, які встановлюють право власності на транспортні засоби, в тому числі укладені на товарних біржах;
·рішеннями суду з вказівкою юридичних та фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, його марки, моделі, а також ідентифікаційних номерів вузлів і агрегатів;
— довідками органів соціального захисту населення, що
виділив автомобіль з ручним управлінням чи мотоколяску;
·актами прийому-передачі транспортного засобу, виданими підприємством-виробником чи підприємствами, які займались переобладнанням транспортного засобу;
·довідками-рахунками встановленої форми, виданої суб'єктом підприємницької діяльності, що має спеціальний дозвіл (ліцензію);
·свідоцтвом митного органу про реєстрацію транспортного засобу чи вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери (вантажна митна декларація).
На продані транспортні засоби видається сервісна книжка, інструкція про порядок експлуатації, товарний (касовий) чек або інший письмовий документ, що засвідчує факт купівлі-продажу, а також довідка-рахунок, що є підставою для реєстрації транспортного засобу в органах ДАІ. У разі відсутності сервісної книжки покупцю видається довідка про проведення передпродажної підготовки транспортних засобів. При продажу транспортних засобів увезених з-за кордону, в довідках-рахунках обов'язково ро-
174
Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
биться запис «У митному відношенні оформлено». Вантажна митна декларація, дата, номер, завіряється печаткою митниці.
Обов'язковість державної реєстрації певних видів транспортних засобів встановлена Законом України «Про дорожній рух» від 30.06.1993, в якому зазначено, що державну реєстрацію і облік автомобілів, автобусів усіх типів і марок, мотоциклів і інших самохідних машин покладено на органи Державто-інспекції Міністерства внутрішніх справ. Нотаріуси не мають права відчужувати незареєстровані транспортні засоби.
Так, згідно з п. 138 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при посвідченні договорів відчуження транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в установленому чинним законодавством порядку (підрозділах ДАІ, органами Держтехнагляду тощо), нотаріус перевіряє наявність у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) відмітки про зняття його з обліку.
Діючим законодавством встановлені деякі обмеження та особливості відчуження транспортних засобів, що зводяться до такого:
По-перше, це стосується відчуження транспортних засобів, що належать неповнолітнім. Так, згідно з п. З ст. 25 ЦК, у випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права і обов'язки може пов'язуватись з досягненням фізичною особою відповідного віку. Зокрема, п. 2 ст. 32 ЦК передбачає, що на вчинення неповнолітньою особою (від 14 до 18 років) правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника. При приналежності транспортного засобу особі, що має неповну цивільну дієздатність, в обліковій картці та книзі обліку таких транспортних засобів також вказується ПІБ батьків неповнолітнього чи їх опікунів і ставиться відмітка про заборону зняття з обліку транспортного засобу без їхньої згоди і дозволу органу опіки і піклування.