Смекни!
smekni.com

Нотаріат в Україні 2 (стр. 121 из 155)

353. Нотаріус повідомляє (надсилає копію свідоцтва про право на спадщину) про видачу свідоцтва про право на спадщину на ім'я малолітньої, неповнолітньої дитини або недієздатного спад­коємця чи спадкоємця, цивільна дієздатність якого обмежена, орган опіки і піклування за місцем проживання спадкоємця для охорони його майнових інтересів.

354. Про видачу свідоцтва про право на спадщину другому з подружжя на майно, що є предметом спадкового договору, но­таріус повідомляє набувача цього майна.

355. Спадкоємцям, які одержали свідоцтво про право на спад­щину певної частини спадкового майна, у подальшому видають­ся наступні свідоцтва про право на спадщину інших частин спад­кового майна, яке не перераховане в раніше виданому свідоцтві.

Якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спад­коємці, за письмовою згодою між спадкоємцями спадщина підля­гає перерозподілу. У цьому випадку нотаріус, після повернення попередніх свідоцтв, видає нові свідоцтва про право на спадщину.

Нові свідоцтва про право на спадщину видаються нотаріусом також за рішенням суду про внесення змін до раніше виданих свідоцтв про право на спадщину або на підставі письмової згоди всіх спадкоємців про внесення змін до раніше виданих свідоцтв.

519

Нотаріат в Україні

228. Зміна розміру частки у спадщині проводиться за згодою
спадкоємців, які прийняли спадщину, до видачі свідоцтв про
право на спадщину. У разі недосягнення згоди зміна розміру час­
ток здійснюється у судовому порядку.

Зміна розміру часток у складі спадкового нерухомого майна або транспортних засобів оформляється нотаріально посвідченим договором спадкоємців.

229. Зміна черговості одержання спадкоємцями за законом
права на спадкування провадиться після відкриття спадщини до
видачі свідоцтв про право на спадщину.

Зміна черговості оформляється договором між заінтересовани­ми спадкоємцями. Згода на укладання цього договору від спад­коємців, які не беруть участь у ньому, не вимагається.

Цей договір не може порушувати прав спадкоємця, який не бе­ре у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'яз­кову частку у спадщині.

230. Поділ спадкового майна провадиться за згодою спад­
коємців, які прийняли спадщину. У разі недосягнення згоди
поділ провадиться у судовому порядку відповідно до часток, на­
лежних кожному із спадкоємців за законом або за заповітом.

Поділ спадкового майна оформляється договором спад­коємців, а за відсутності згоди — судовим рішенням.

У договорі про поділ спадкового майна визначаються реальні частки спадкоємців у спадковому майні. При цьому допускаєть­ся грошова компенсація, якщо вартість майна різна.

231. Нотаріусом ведеться книга обліку спадкових справ (дода­
ток № 4) та алфавітна книга спадкових справ (додаток № 5).

У книзі обліку спадкових справ реєструються:

заяви про прийняття спадщини;

заява про відкликання заяви про прийняття спадщини; заява про видачу свідоцтв про право на спадщину, про відмову від спад­щини;

заяви про відкликання заяви про відмову від спадщини; заява спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі);

претензії кредиторів, а також заяви про вжиття заходів до охо­рони спадкового майна, за якими були вжиті ці заходи;

заяви про відкриття спадщини та укладання договору на уп­равління спадщиною;

заява про видачу свідоцтва виконавцю заповіту;

520

Додатки

заява виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень;

заява відказоодержувача про відмову від заповідального відка­зування тощо. На підставі однієї із перерахованих заяв, зареєстро­ваної першою, заводиться спадкова справа на ім'я померлого.

Нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи. У разі підтвердження цього факту нотаріус відмовляє у прийнятті заяви (іншого документа), реко­мендуючи заявнику подати її за місцезнаходженням цієї спра­ви, а в разі потреби — вимагає цю справу для подальшого про­вадження.

Усі наступні заяви (додаткові, від інших спадкоємців і креди­торів) також реєструються в книзі обліку спадкових справ під са­мостійними номерами та в хронологічному порядку.

На всіх заявах зазначаються час їх надходження та номер спадкової справи.

У спадкову справу підшиваються документи, які були витре­бувані від спадкоємців, юридичних осіб, подані іншими, крім спадкоємців, фізичними особами, а також примірник договору на управління спадщиною, договору про зміну черговості одер­жання права на спадкування, примірник договору про зміну розміру частки у спадщині, свідоцтва виконавця заповіту, свідоцтва про право на спадщину тощо.

232. Відомості про спадкові справи підлягають обов'язковій реєстрації в Спадковому реєстрі в порядку, передбаченому Поло­женням про Спадковий реєстр. (Пункт 232 в редакції Наказу Міністерства юстиції № 33/5 від 07.04.2005)

РОЗДІЛ 23 ПОСВІДЧЕННЯ СПАДКОВИХ ДОГОВОРІВ

233. За спадковим договором одна сторона (набувач) зобо­в'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужу-вача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчу-жувача.

Спадкові договори, предметом яких є нерухоме майно, посвідчуються нотаріусом з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження.

Правовстановлювальний документ на майно після його огляду нотаріусом повертається власнику майна (відчужувачу), а в тексті

521

Нотаріат в Україні

договору зазначаються назва цього документа, номер і дата його видачі та найменування юридичної особи, яка його видала.

Якщо предметом спадкового договору є майно, яке підлягає державній реєстрації, нотаріус у тексті договору зазначає про не­обхідність його реєстрації у відповідному реєструвальному органі після смерті відчужувача.

234. Подружжя має право укласти спадковий договір щодо
майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності.

Спадковим договором може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а в разі смерті другого з подружжя його майно переходить до набувача за договором.

356. При посвідченні спадкових договорів правила, викладені у пункті 54 цієї Інструкції, не застосовуються.

357. На майно, яке є предметом спадкового договору, нотаріус накладає заборону відчуження у встановленому порядку, про що робиться напис на всіх примірниках договору.

,237. У разі смерті відчужувача на підставі свідоцтва органу цивільного стану про смерть нотаріус знімає заборону відчуження.

Після смерті відчужувача нотаріусу повертається первинний правовстановлювальний документ на нерухоме майно, що було предметом договору, який приєднується до примірника спадко­вого договору, що зберігається у справах нотаріуса. На поверну­тому примірнику правовстановлювального документа нотаріус робить відмітку про перехід права власності до набувача у зв'яз­ку зі смертю відчужувача за спадковим договором.

238. У разі смерті фізичної особи-набувача або ліквідації юри­дичної особи — набувача за спадковим договором нотаріус, за письмовою заявою відчужувача, припиняє дію цього договору, про що на всіх його примірниках робиться відповідний напис.

Відомості про припинення дії договору та зняття заборони відчуження майна, яке є предметом спадкового договору, но­таріус вносить до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомо­го майна.

238-1. Відомості про спадкові договори підлягають обов'язко­вому внесенню до Спадкового реєстру в порядку, передбаченому Положенням про Спадковий реєстр.

(Інструкцію доповнено пунктом 238-1 згідно з Наказом Міністерства юстиції № 33/5 від 07.04.2005)

522

Додатки

РОЗДІЛ 24

ВИДАЧА СВІДОЦТВА ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЧАСТКУ

В СПІЛЬНОМУ МАЙНІ ПОДРУЖЖЯ

239. Нотаріус на підставі спільної письмової заяви подружжя
видає одному або кожному з них свідоцтво про право власності на
частку в спільному майні, набутому ними за час шлюбу.

Таке свідоцтво може бути видано кожному з подружжя як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу.

Свідоцтво про право власності видається тільки на те майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя і є наявним на день видачі свідоцтва.

При видачі свідоцтва нотаріус вимагає документ, який посвідчує шлюбні відносини, у тому числі такі, що згодом були розірвані в порядку, встановленому чинним законодавством (свідоцтво про шлюб, про розірвання шлюбу, відмітка в паспорті про реєстрацію шлюбу тощо). На примірнику свідоцтва, що зали­шається в справах державної нотаріальної контори чи у приват­ного нотаріуса, робиться відмітка, у якій зазначаються наймену­вання поданого для огляду документа, його номер, дата та найме­нування юридичної особи, що його видала.

240. Якщо до складу майна, на частку якого видається
свідоцтво, входить майно, що підлягає реєстрації, нотаріус вима­
гає подання документів, які підтверджують право власності под­
ружжя на таке майно.

При видачі свідоцтва про право власності на житловий буди­нок, квартиру та інше нерухоме майно, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає витяг з Реєстру прав власності, а в місцевостях, де інвентаризація не проведена, — довідку відповідного органу місцевого самоврядування, в якій викладена характеристика будівлі, на яку видається свідоцтво.

За наявності заборони відчуження житлового будинку, квар­тири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна свідоцтво про право власності на майно, обтя-жене боргом, видається у разі згоди на те кредитора (відповідно­го податкового органу).

Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно, перераховане вище, робиться відмітка на правовстановлювально-му документі.