Смекни!
smekni.com

Нотаріат в Україні 2 (стр. 47 из 155)

є) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'яза­них з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

196

Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Законом можуть бути встановлені інші обов'язки землекорис­тувачів.

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні зсоби України, у власності яких перебувають земельні ділянки. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у кому­нальній власності, є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради. Орендодавцями земельних ділянок, що пе­ребувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України у ме­жах їх повноважень.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням, організаціям, а також іноземним державам, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 13 Закону договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі. Невід'ємною його частиною є план (схема) земельної ділянки, що посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням:

на строк до 5 років — за бажанням однієї зі сторін договору;

на строк більше 5 років — в обов'язковому порядку.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлю­ються за угодою сторін у договорі оренди. У разі визнання догово­ру оренди земельної ділянки недійсним одержана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, централізується на спеціальних бюджетних рахунках, поділяється, використовується відповідно до Закону України «Про плату за землю» і не може бути меншою за розмір земельного податку, встановленого зазначеним Законом.

Орендна плата за землю може встановлюватися у таких фор­мах:

·грошовій;

·натуральній (за визначеною кількістю чи частиною про­дукції, що одержується з орендованої земельної ділянки);

·відробітковій (надання послуг орендодавцю).

Сторони можуть передбачити у договорі оренди поєднання заз­начених форм або визначити інші форми плати. Орендна плата за

197

Нотаріат в Україні

земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі.

Згідно з п. 118 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, договір оренди земельної ділянки укла­дається в письмовій формі і на бажання однієї із сторін може бу­ти посвідчений нотаріально за місцезнаходженням земельної ділянки. Договір оренди земельної ділянки на строк більше п'яти років підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Істотними умовами договору оренди земельної ділянки за п. 119 Інструкції є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір зе­мельної ділянки); термін договору оренди; орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, строк, порядок внесення і перегляду та відповідальність за її несплату); цільове призначен­ня, умови використання і збереження стану земельної ділянки; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови по­вернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка ризикує випадковим пошкодженням або знищен­ням об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з вищезазначених істотних умов, а також порушення у ньому положень Закону Ук­раїни «Про оренду землі» є підставою для відмови у посвідченні договору оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі орен­ди однієї з істотних умов є також підставою для відмови у дер­жавній реєстрації договору оренди, згідно зі ст. 18 ЗУ «Про орен­ду землі», яка встановлює, що укладений договір оренди земель­ної ділянки підлягає державній реєстрації. Порядок та органи, що здійснюють державну реєстрацію, визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 р. № 2073 «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі». Факт державної реєстрації засвідчується печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та заз­наченням дати реєстрації на всіх примірниках договору. Один за­реєстрований примірник договору зберігається в органі, який здійснив його реєстрацію.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є:

·план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

·кадастровий план земельної ділянки з відображенням обме­жень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

·акт приймання-передавання об'єкта оренди;

198

Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів

·акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місце­вості);

·проект відведення земельної ділянки у випадках, передба­чених законом України «Про оренду землі».

Згідно із ст. 13 Закону України «Про оренду землі», невід'єм­ною частиною договору оренди земельної ділянки є план земельної уілянки, що посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням — на строк до 5 років — за бажанням однієї з сторін, на довший -трок — обов'язково.

У разі зміни цільового призначення земельної ділянки пере-іання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, визначеному Земельним кодексом України. Проект відведення земельної ділянки є невід'ємним додатком до договору оренди. Надання в оренду земельної ділянки (без зміни її цільового приз­начення), межі якої визначені в натурі, здійснюється без розроб­лення проекту її відведення.

Нотаріус при укладанні договору роз'яснює сторонам зміст статті 18 Закону України «Про оренду землі», про що зазначаєть­ся у тексті договору.

Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користуван­ня іншій особі (суборенда).

При посвідченні договору нотаріус роз'ясняє сторонам, що до­говір оренди (суборенди) земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації, про що зазначає в посвідчуваль-ному написі. У разі якщо орендодавцем у договорі є фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, нотаріус зо­бов'язаний надіслати інформацію про посвідчення такого догово­ру податковому органу за основним місцем проживання платни­ка податку — орендодавця за формою та в спосіб, установленими Кабінетом Міністрів України.

Договір найму будівлі чи іншої капітальної споруди повинен відповідати загальним положенням про найм (оренду). Однак За­коном можуть бути передбачені особливості укладання та вико­нання такого договору. Так, згідно зі ст. 793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремих частин) завжди укладається у письмовій формі строком на 1 рік і більше та підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до ст. 794 ЦК України, договір найму будівлі чи іншої капітальної споруди, ук­ладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації.

Нотаріат в Україні

Передання та повернення будівлі чи іншої капітальної спору­ди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами, і з цього моменту почи­нається чи припиняється обчислення строку договору найму, як­що інше не встановлено договором.

Одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної спо­руди (їх окремої частини) наймачеві надається право користуван­ня земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також пра­во користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі чи споруди, у розмірі, необхідному для мети найму.

Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транс­портні засоби. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм разом з екіпажем, який здійснює його обслуговування. Це називається фрахтуванням.

Порядок передачі в найм окремих транспортних засобів регу­люється статтями 798-805 ЦК України. Крім того, особливості фрахтування встановлюються окремими законодавчими актами.

Згідно зі ст. 799 ЦК України, договір найму транспортного за­собу підлягає нотаріальному посвідченню, коли учасником цього договору є фізична особа.

Для укладання договору найму транспортного засобу фізична особа повинна мати повну дієздатність (18 років). Особа віком 14-18 років для вчинення такого правочину має отримати нотаріально завірену згоду батьків чи піклувальників, а також дозвіл органу опіки і піклування.

Для укладення цього правочину сторони повинні надати но­таріусу такі документи:

·договір найму в двох екземплярах;

·паспорти та ідентифікаційні коди сторін;

·нотаріально завірену заяву другого з подружжя про згоду на укладання такого договору (орендаря і орендодавця);

— копії свідоцтв про шлюб (орендаря і орендодавця);
— інші документи, передбачені законом.

Наймач самостійно здійснює використання транспортного за­собу в своїй діяльності і має право без згоди наймодавця уклада­ти від свого імені договори перевезення, а також інші договори, відповідно до призначення транспортного засобу, і зобов'язаний підтримувати його у належному технічному стані, а також відшкодовувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкод­женням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося

200

Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів